З відкритих джерел
— «Слуга народу» може і, мабуть, сформує більшість з однією партії, вона станом на зараз набирає 254 місця в парламенті. Їй не потрібно з кимось об’єднуватися для того, щоб створити уряд. Як правило, в таких ситуаціях в європейських країнах уряд очолює перший номер партійного списку. Чи буде так в Україні? Це велике питання.
— Лунала версія, що прем’єром стане заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован, секретар РНБО Олександр Данилюк, голова наглядової ради «Укроборонпрому» Айварас Абромавичус або навіть голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв.
— Всі ці кандидатури про технократичних прем’єрів, це теж суто українське, мабуть, ноу-хау, бо прем’єр — це найвища політична посада в країні. Тут питання в тому, щоб не розривався ланцюжок відповідальності між політичною силою, яка висуває кандидата в прем’єри та самим прем’єром. У нас дуже часто будь-які влади люблять уникати відповідальності, призначаючи ніби сторонніх людей. Хоча перемога «Слуги народу» настільки велика, що він все одно буде нести повну відповідальність за те, що відбувається в країні.
— Хто можливий кандидат на об’єднання в коаліцію зі «Слугою народу»?
— Я думаю, що ситуативні альянси можливі. Президент і його соратники найбільше схиляються до співпраці з «Голосом», але я думаю, що тематично взаємодія можлива зі всіма.
— Коли ми маємо дізнатися ім’я нового прем’єр-міністра?
— Перш за все має відбутися перше засідання Верховної Ради. Йдуть розмови, що воно буде 24 серпня. Прем’єр може бути призначений ледь не одразу після початку роботи нового скликання. Кандидатуру прем’єра пропонує коаліція, вона цю пропозицію вносить президенту, а президент вносить в Раду.
— Кого ще мають призначити?
— Сам президент вносить подання про призначення двох міністрів, тут уже без погодження з коаліцією. Це міністр оборони та міністр закордонних справ. Для України це критичні питання — оборона і міжнародна політика. Хто буде претендувати на ці посади, поки незрозуміло. Мова йшла про соратника пана Гриценка Апаршина, але це було під час президентських виборів. З МЗС ще складніше.
Процедура обрання міністрів однакова — голосування 226 голосів, але різна процедура внесення. Призначення прем’єра, віцепрем’єрів та інших міністрів, окрім двох згаданих, ініціює коаліція. Роль президента в цій системі є лише церемоніальною, він не може не внести тих людей, які запропоновані коаліцією. Якщо одна партія має більшість, вона користується всіма повноваженнями коаліції.
Більшість комітетів будуть очолювати представники більшості. Якщо будуть інші домовленості, то можливо, що і представники інших фракцій.
Призначення Генпрокурора та голови СБУ ініціює президент. З Генпрокурором у нас найтяжча історія. Під Юрія Луценка змінили закон, забрали вимогу щодо юридичної освіти. Для Генпрокурора вона є необхідністю. Він має ексклюзивні повноваження.
Зараз СБУ керує в.о. Баканов. Спостерігаю в пресі, що інколи всередині «зеленої» команди виникають якісь протиріччя щодо цієї посади. Мабуть, не варто чекати інших людей на посаді голови СБУ, окрім максимально наближених до президента. Для України це типова історія.
Всю розмову слухайте у доданому звуковому файлі.