Фото: Громадське радіо
— Ввечері 15 квітня надійшли два повідомлення, які свідчать про безпрецедентність цієї кампанії. Замість кандидата Володимира Зеленського в ефір ICTV, де буде Петро Порошенко, куди було запрошено Володимира Зеленського, прийде представник його команди — Олександр Данилюк. І є відповідь штабу Володимира Зеленського народному депутату Мустафі Джемілєву з приводу позиції Володимира Зеленського щодо анексії й окупації Криму за підписом штабу Володимира Зеленського, а не самого Володимира Зеленського. Віртуальність стає дедалі ближчою?
— Вона, можливо, стане навіть тотальною, якщо це логічні кроки. У тих, хто дивився суперпопулярний серіал «Чорне дзеркало», виникають аналогії. Там є серія, присвячена виборам і віртуальному кандидату, який може подолати справжнього кандидата. Аналогії стають дуже очевидними та прямими, тому що дійсно потреба в реальному представленні людини, виходить, зникає.
Якщо на те, що кандидат може не відповідати на жодні запити, є вдячний слухач, якщо це підвищує рейтинги, то чому ні? Жоден кандидат, якого ми маємо в нинішніх виборах, не вибивається з тенденції відповідати на потреби суспільства, яке обирає.
Люди, які називають себе інтелектуалами, які схильні до мислення, заламують руки і кричать, що ж це коїться, куди ми котимося і так далі. Вони забувають, що у нас завжди одна і та сама історія, тільки з різними технологіями, повторюється від виборів до виборів. Сам принцип демократичних виборів полягає у тому, що ми кожного разу бідкаємося з приводу того, хто і коли дав право вибору абсолютно всім, незалежно від інтелектуальних здібностей, внеску у суспільство. Починаються розмови про меритократію. Коли доходимо до цього рівня, все повертається на чергове коло: не маємо права забороняти нікому, обмежувати тощо. Ця дилема у нас постійна.
Все, що ми бачимо, це зміна декорацій і технологічний поступ. Принципово задача стоїть одна і та сама: інтелектуалам побідкатись з приводу того, чому більшість не іде за ними, а чому більшість іде за більш примітивними технологічними засобами, які явно маніпулятивно використовують наші природні схильності.
Принципових змін немає, окрім того, що змінюється характер самих технологій.
Я звернула увагу, що цього року недозаробили наші представники шоу-бізнесу. Величезний бюджет раніше вкладався саме в концерти, публічні виступи тощо, тобто треба було об’єднати людей вживу. Це була технологія. Тепер це перейшло в інтернет.
Народ хоче бути ошуканим, тому він буде ошуканим. Ця фраза звучала латиною, приписувалася одному з римських пап і стосувалася давнього механізму популізму. Народ чує те, що він хоче почути.
Людині з визначеними переконаннями контрприклади не лише не допомагають розібратися з тим, в чому вона помиляється, а й згуртовують. Чим більше контрприкладів, тим більше це посилює переконання в тому, що вони мали рацію. Це ніби ірраціонально.
Ми зазначаємо, що критичні люди, які мають розвинене раціональне мислення, щось мусять, виходить, що вони нам щось зобов’язані, але ми забуваємо про ефект Даннінга-Крюґера. Це досить стійкий і багато разів перевірений ефект. Він полягає в тому, що менш компетентні люди зазвичай мають значно кращі враження про себе самих, про свої інтелектуальні здібності, аніж більш компетентні. Чим більш компетентна людина, чим вищий рівень інтелекту, тим більш вона схильна скептично ставитися до всього, включно зі своїми власними переконаннями. Тому намагатися переконати людей в тому, що вони некомпетентні, вони не розуміються, якщо вибрали певного кандидата, то мають обмежені здібності, означає лише принизити людей і переконати їх у тому, що вони мають справу з неосвіченими, некомпетентними людьми, які є фанатиками.
Як можна переконати людину? Перша дія, якщо ви спілкуєтеся з небайдужою людиною, вивести її з цією площини, де діє страх, де вона змушена захищатися, де вона відчуває суперечку не на рівні раціональних аргументів, а саме переживає. Захищаючись, малорозвинена людина буде встановлювати чіткі блоки, більш розвинена людина буде не шукати інформацію, а сама творчо породжувати контрприклади.
Як змінилися технології? Збільшився візуальний ефект. У праці Олівера Сакса «Чоловік, який переплутав дружину з капелюхом» є розділ, який називається «Президентська промова». Сакс мав справу з хворими, він описує реакцію на промову президента людей, які страждають на афазію — порушення мовлення.
Люди, які не розбирають значень слів, дуже часто з усім тим демонструють схильність настільки чітко вловлювати інтонації, емоційний підтекст, вибудовувати з контексту, що виникає таке дивне враження, ніби вони справді осмислено відповідають, вони чітко реагують, розвинувши здатність розпізнавати емоції.
Як каже Сакс, таким хворим фактично неможливо збрехати. Він наводить приклад: коли зайшов у відділення, там лунав гучний сміх, хворі слухали серйозний виступ чинного президента, який був страшенно популярний. Частина хворих була засмучена, розгублена, перебувала в дивному емоційному стані. Сакс пояснює це так: люди, які не здатні розуміти значення слів, безпомильно вгадали, що все це було постановкою, це театральні жести, тембр, який вказує, що людина бреше. Все склалося в картину суцільної брехні, що не було зрозуміло зі слів, тому що для будь-якого слухача це була впевнена промова людини, яка розуміється на тому, що каже. Я інколи теж люблю дивитися політиків без звуку.
Якщо ми будемо порівнювати відео одного та іншого кандидата, то ми побачимо дуже різну картину. Якщо в одного на обличчі дуже часто щиро відображається некомпетентність, то в іншого — самовпевненість, переконання в тому, що все, що він робить, правильно.
За умови відсутності «проти всіх» ми не враховуємо тих, хто голосує не за Зеленського, а проти Порошенка. Таку позицію озвучує величезна кількість людей. Причина часто в провальних комунікаціях. Я б сказала, що провальні комунікації не менший бич, аніж відсутність реформ або «косметичні реформи». Неуспіх команди Порошенка полягав у тому, що дуже позитивні речі, які відбулися, все одно мали дуже часто несхвальний відгук. Конкретні дуже успішні реформи стосуються медицини. Але будь-які наслідки реформи видно не швидше, аніж через пару років. Близько року минуло, тільки зараз з’явилися дуже чіткі ознаки. Уляна Супрун — певний бренд у площині, де користуються інтернетом. Якщо ви вимкнете інтернет і вийдете назад до реальності, то там бракує елементарних паперових стосів пояснень того, чому це плюс, чому це має відбуватися, в які терміни, яка в цьому користь. Теж саме з Томосом. Взагалі не було акценту на те, що це історична подія, пов’язана не з християнством, а історично важлива перемога.
— Давайте підіб’ємо підсумки.
— Нічого трагічного не відбувається. В тому, що відбувається, є рух, який ми контролюємо залежно від нашої раціональності. Бідкання тут, як і злоба, не допомагають, допомагають наші кроки в покращенні освіти, в піднятті настрою одне одному, в усвідомленні того, що все, що відбувається, контролюється тими, хто є лідерами громадської думки, рано чи пізно. Дуже хотілося б, щоб воно контролювалося цивільними і правовими засобами і не довелося повертатися до більш серйозного — революційно-майданних рухів. Я думаю, що президента-картинку, президента-голограму, будь-якого президента Україна перетравить і вийде з цього переможцем.
Всю розмову слухайте у доданому звуковому файлі.
Програма «МозОК» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).