Права людини в умовах пандемії: як діють лідери деяких країн

Уряди деяких країн використовують пандемію коронавірусу для посилення своєї влади, придушення свободи слова та інакомислення.

Як пише Associated Press, художник Данаі Уссама, повертаючись до Таїланду зі своєї подорожі до Іспанії, звернув увагу на те, що в аеропорту Бангкока йому та іншим пасажирам літака не провели медогляд. Він вирішив написати про це допис у Facebook.

Його допис, попри те, що був публічним, розраховувався лише на невелике коло з 40-50 людей. Натомість він став вірусним.

Адміністрація аеропорту заперечувала цей інцидент та подала заяву в поліцію на художника. Уссаму заарештували в його галереї у Пхукеті, звинувачуючи у порушенні закону про комп’ютерну злочинність через, нібито, поширення неправдивої інформації. За це порушення карають ув’язненням до 5 років та штрафом у 100 000 таїландських батів (близько 83 тисяч гривень).

Художник вважає, що уряд переймається, що політичні опоненти використовуватимуть ситуацію в аеропорту, як доказ того, що влада не справляється із боротьбою з коронавірусом. І саме тому проти нього порушили цю справу, як попередження для інших. 

Тоді як уряди в усьому світі вживають надзвичайних заходів, аби втримати людей вдома та зупинити пандемію, деякі з них незадоволені тим, що їхні помилки роблять публічними, користуються кризою, аби приглушити критиків і посилити свій контроль.

«COVID-19 створює значні безпекові загрози урядам та режимам, оскільки у цієї кризи є потенціал викрити погане управління та недостатню прозорість у питаннях, які стосуються кожного громадянина певної країни», — розповідає Аім Сінгпенг, доцентка політичних наук в університеті Сіднея.

«Оскільки пандемія є глобальною проблемою і її постійно висвітлюють у всьому світі, урядам стає важче контролювати повідомлення для громадськості так, аби не показувати, наскільки мало або на скільки багато вони роблять у порівнянні з іншими країнами світу», — сказала вона в інтерв’ю AP.

У Камбоджі, де прем’єр-міністр Гун Сен при владі перебуває вже 35 років, правозахисна група LICADHO задокументувала 24 випадки затримання людей через поширення інформації про коронавірус.

Серед них і члени опозиційної «Національної партії порятунку Камбоджі», яку розпустили.

Human Rights Watch також повідомили про затримання та допит 14-річної дитини, яка у соцмережах висловила побоювання щодо чуток про позитивні випадки COVID-19 у її школі та провінції. Правозахисна група не стала відкривати більше деталей задля захисту конфіденційності дівчини.

AP називає прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана одним із найвинахідливіших серед тих, хто використав коронавірусну кризу на свою користь.

Парламент Угорщини надав йому безстрокові повноваження для управління країною указами. Ці повноваження не обмежені чинним законодавством, судом чи парламентом. Один із аспектів закону, який нібито має допомогти у боротьбі з коронавірусом, це ув’язнення на строк до 5 років за розповсюдження неправдивих чи спотворених фактів під час надзвичайної ситуації.

«Глобальні проблеми, спричинені COVID-19, вимагають ефективних заходів щодо захисту здоров’я та життя людей», — зазначила комісарка Ради Європи Дуня Міятович: «Це включає боротьбу з дезінформацією, яка може спричинити паніку та соціальні заворушення».

Але вона додала: «На жаль, деякі уряди використовують цей імператив як привід ввести непропорційні обмеження свободи преси. Це контрпродуктивний підхід, який повинен зупинитися. Особливо в кризові періоди, ми повинні захищати наші дорогоцінні свободи та права».

Законодавці на Філіппінах минулого місяця ухвалили спеціальний закон, надавши президенту Родріго Дутерте надзвичайні повноваження. 

Новий закон криміналізує «розповсюдження неправдивої інформації про кризу COVID-19 у соцмережах та на інших платформах». Порушникам нового закону загрожує до двох місяців у в’язниці та штрафи до 1 000 000 песо (близько 500 000 гривень).

Щонайменше двом журналістам були висунуті звинувачення в поширенні неправдивої інформації про кризу.

«Є побоювання, що Дутерте використовуватиме свій посилений авторитет, щоб придушувати інакомислення і надалі накидатися на політичних ворогів», — заявив доцент політології з Філіппінського університету Аріес Аругай.

У Єгипті журналісти британської газети The Guardian вислали з країни через репортаж, у якому він цитує дослідження, яке ставить під сумнів офіційні підрахунки випадків коронавірусу. А Ірак призупинив діяльність інформаційного агентства Reuters на три місяці та призначив штраф у 20 800 доларів США (понад 550 тисяч гривень)  за повідомлення про те, що фактична кількість інфекцій та смертей значно більша, ніж повідомляє уряд. Reuters відмовились спростовувати свою інформацію.

У Сербії поліція ненадовго затримала журналістку Ану Лаліч, яка писала про відсутність засобів захисту та «хаотичні» умови у великому лікарняному комплексі. Клінічний центр заявив, що її стаття «стурбувала громадськість і нашкодила іміджу медичної організації».

Уряд Сербії також закрив щоденні прес-конференції щодо коронавірусу для журналістів, попросивши надсилати свої запитання електронною поштою. В уряді наголосили, що це робиться задля припинення поширення вірусу, проте правозахисні групи та незалежні ЗМІ визнали це формою цензури.

Надзвичайний стан, який було запроваджено наприкінці березня, надає прем’єр-міністру Таїланду Праюту Чан-Оча надзвичайні повноваження у боротьбі з COVID-19, включно з цензурою ЗМІ.

Повідомляється, що в Таїланді більш ніж десяток людей були заарештовані за звинуваченням у поширенні дезінформації про коронавірус.

Художник Данаі Уссама, який заявив, що оскаржуватиме звинувачення проти нього, зізнається, що шкодує, що написав свій пост у Facebook про приїзд в аеропорт.

«Якби я знав, що зіткнуся з такою сильною проблемою, я б не писав цього». Він подовжує: «Мене раніше ніколи не заарештовували і не викликали до суду. На мене одягли наручники і я провів ніч у камері в поліцейському відділку. Я був спустошений. Це впливає на мою сім’ю і на мене».

«Але глибоко всередині я все одно хотів би написати цей допис».