Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

Здорове робоче місце: від фізичного комфорту до психологічної підтримки

Партнерський проєкт
Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--
Відкрити аудіофайлВідкриває вихідний аудіофайл у новій вкладці.

Більшу частину дорослого життя люди проводять на роботі, тож умови праці, атмосфера в колективі, робоче навантаження та стосунки з керівництвом безпосередньо впливають на фізичне й психологічне здоров’я. Що таке здорове робоче місце, які зміни може запровадити керівництво і що кожен працівник може зробити для власного добробуту?

Про це в етері Громадського радіо говорили із керівницею Центру розвитку громадського здоров’я УКУ Діаною Савкою.

Що таке здорове та безпечне робоче середовище

«Коли ми говоримо про здорове робоче середовище, перше, що асоціативно спадає на думку (і я часто чую такі відповіді), — це щось тактильне: наше фізичне робоче місце, стіл, стілець, приміщення тощо. Але важливо розуміти, що здорове робоче середовище — це значно ширша рамка», — розповіла Діана Савка.

Так, до здорового робочого середовища також відносять атмосферу в колективі, відсутність стигматизації питань здоров’я та можливість їх відкрито обговорювати, а також ініціативи компанії, спрямовані на підтримку здоров’я працівників.

«Середній стаж працівника в Україні, між іншим, становить десь 40 років. Тобто уявіть: ми 40 років середньостатистично ходимо на одне й те саме робоче місце. Саме тому комфорт і атмосфера мають велике значення», — зауважила експертка.

Як фізичний простір на роботі впливає на здоров’я працівників

«Саме на фізичному комфорті не варто економити, адже більшість роботи ми виконуємо сидячи. Тому вкрай актуальними є якісне освітлення, хороша вентиляція в приміщенні та те, чи підігнані стіл і стілець під ваш зріст. Ми завжди відчуваємо різницю: якщо стіл занизький або зависокий, продуктивно працювати не вдається. Людина починає крутитися, шукати зручніше положення, паралельно втомлюється спина, з’являється дискомфорт, і продуктивність падає. Саме тому на таких речах точно не варто економити», — наголосила керівниця Центу розвитку громадського здоров’я УКУ.

Експертка додала, що важко самостійно оцінити якість і достатність освітлення тощо на робочому місці, тому до цього варто залучати фахівців із центрів контролю та профілактики хвороб.

За її словами, важливим також є те, які активності пропонують на робочому місці та чи культивують у компанії фізичну рухливість, адже інтегрувати її в робочий процес нескладно:

«Найпростіше, що я найчастіше рекомендую — і багато компаній, які отримують у нас консультації, вже впровадили це у свою роботу, — це практика щогодинних руханок. Нічого складного: потрібно просто підвестися на 5 хвилин і розім’яти тіло. Буквально рухаємося зверху вниз: розминаємо шию, плечі, спину, трохи понахилялися, присіли — і вже відчуваємо, як спазми в тілі зменшуються, а повертатися за робочий стіл стає значно комфортніше. Нічого складного тут немає.

І відповідь на випередження: як не забувати це робити? Дуже просто — поставити нагадування на комп’ютері чи телефоні або домовитися, щоб хтось нагадував про це у спільному чатику. І ви побачите, як буквально за кілька днів уже не зможете працювати без такої інтегрованої у робочий день руханки».

Діана Савка зауважила, що такі короткі фізичні перерви підвищують продуктивність працівників у середньому на 30–35% упродовж робочого дня.

Як війна змінила умови праці та що мають враховувати роботодавці

«На старті нашого проєкту «Здорове робоче місце» ми проводили фокус-групи та індивідуальні дослідження, і нам стало очевидно, що питання безпеки на робочому місці наразі є пріоритетним для працівників. Саме тому базовий мінімум — це якісно облаштоване укриття, з якого можна працювати й у якому можна тривалий час перебувати. Йдеться не лише про стільці, щоб не сидіти на підлозі, — потрібно подбати також про мінімальний запас провізії тощо», — розповіла експертка.

Зокрема, йдеться про доступ до питної води, наявність вбиральні та мінімальний запас перекусів на випадок, якщо в укритті доведеться провести тривалий час:

«Інша річ — це гнучкий робочий графік, адже після нічних обстрілів людям дуже важко працювати у звичному режимі. Тому тут варто або дозволити працівникам почати робочий день пізніше, або закінчити його трохи швидше, або ж перейти на дистанційний формат. Деякі компанії, які раніше працювали виключно з офісу, перейшли на змішаний формат, коли працівникам дозволяють кілька днів попрацювати з дому. Насправді це вдале рішення, про яке схвально відгукуються самі працівники, адже воно полегшує їхнє відновлення та сприяє йому».

Експертка додала, що також важливим кроком можуть стати ініціативи від самої компанії — зокрема організація тренінгів із тактичної медицини чи домедичної допомоги.

Що працівник може зробити для власного здоров’я на роботі

«Тут я завжди пропоную механізм руху від проблем. Потрібно сісти, критично проаналізувати ситуацію та виписати, що саме викликає дискомфорт на робочому місці: чи це графік роботи, чи фізичні умови, коли щодня відчуваєш, що стіл або стілець незручні. Або ж варто відверто сформулювати запит на освітні лекції про здоров’я, менторські сесії чи групові заняття з психологом. Усе це слід зафіксувати на папері, а потім подивитися, на які з цих проблем можна повпливати вже зараз маленькими кроками», — зазначила керівниця Центу розвитку громадського здоров’я УКУ.

За її словами, збільшити фізичну активність упродовж робочого дня можна за допомогою простих звичок, наприклад — коротких руханок, відмови від ліфта на користь сходів чи онлайн-нарад на свіжому повітрі.

Щодо харчування, яке належить до базових потреб, експертка радить заздалегідь продумати та підготувати здорові перекуси на день, а також з’ясувати, чи є в офісі умови для зберігання й розігрівання домашньої їжі.

Не менш важливим є питання сну: працівник має сам оцінювати, чи висипається для підтримки продуктивності, адже на це впливає не роботодавець, а лише він сам.

Окрему увагу експертка приділила питанню стресу, зазначивши, що він може бути як індивідуальним, так і колективним:

«Ми як нація зараз перебуваємо в колективному стресі через наслідки війни, але є й індивідуальні чинники, які цей стрес поглиблюють і загострюють. Тому важливо розуміти, чи є запит, наприклад, на групове проговорення всередині команди, адже накопичуються складні питання, які важко обговорювати без медіатора. У таких випадках рятують сесії з психологом, де створюється умовно безпечний простір для обговорення конфліктних тем. Інша річ — індивідуальний запит на роботу з психологами. Якщо ви помічаєте суттєві зміни останнім часом, бачите, що ви вже не ви і не можете працювати так, як раніше, потрібно розібратися: це умовно осіння меланхолія чи перші дзвіночки депресії. Для цього існують спеціальні опитувальники — їх можна проходити та дізнаватися актуальну інформацію».

Слухайте розмову у доданому аудіофайлі


 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися