Писала і допомагала: колеги і герої публікацій згадують журналістку Богдану Костюк 

Вона робила репортажі з усіх Майданів, писала про волонтерів і сама збирала допомогу. На 56-му році життя померла Богдана Костюк — українська журналістка, перша очільниця київського бюро Радіо Свобода. В українській редакції вона пропрацювала 25 років, останнім часом багато писала на теми війни на Донбасі.

Останній матеріал Богдани Костюк на сайті Радіо Свобода — інтерв’ю з київською волонтеркою, учасницею ініціативи «Волонтерська сотня «Доброволя» Ніною Беліні. Кореспондентка розпитувала про проєкти «Доброволі» — зокрема, про те, як організація зібрала три тисячі вишиванок для дітей на Донбасі. Ніна Беліні згадує: та розмова була значно більшою за робоче спілкування і тривала понад чотири години. 

«Я ще їй почала розповідати: «Богдано, у мене є ідея пофарбувати пам’ятник — колону Магдебурзького права. Вона така страшна, брудна. Богдана відповідає: «Це для мене, долучай. Я візьму помазок, братиму участь». Посиділи, посміялися — і все. Почали з інтерв’ю — а закінчилося як спілкування просто з добрим-добрим другом. Коли написали в Facebook, що Богдана захворіла, я приготувала їжу, щоб віднесли до лікарні, написала лист: «Богданко, одужуй». Донька моя намалювала картинку», — розповідає волонтерка.

Чуйність і небайдужість до героїв публікацій згадують багато з тих, з ким спілкувалася Богдана Костюк. Брат Іляни Гайдук, десантник Ілля Гайдук загинув у 2014 році в літаку Іл-76, який збили бойовики при посадці в Луганському аеропорту. Іляна домагається покарання не тільки для тих, хто знищив борт, але й для українського військового керівництва, яке відправило військових попри загрозу збиття. Іляна Гайдук згадує, що Богдана Костюк уважно відстежувала цю тему. 

«Дуже світла людина, самовіддана. Для справи родин Іл-76 вона внесла свою частку у встановлення правди. Вони намагалася висвітлювати всю інформацію, приходила на акції щодо Іл-76, щиро зізнавалася, що хотіла б прийти на акції не як журналіст, а як громадянин, бо розділяє наш біль, підтримує нас», — каже Іляна Гайдук.

Богдана Костюк приєдналася до команди Радіо Свобода у 1995 році. Наприкінці 90-х очолила київське бюро радіостанції. Теперішня головна редакторка столичного бюро Інна Кузнецова згадує, що журналістські інтереси Костюк були різноманітними: 

«Зробила багато матеріалів про Голокост. Якщо десь ставалися якісь події, єврейська громада завжди зверталася до Богдани, вона була в курсі. Ще записувала інтерв’ю з волонтерами, з бійцями, добровольцями. Вона дуже добре знала англійську, болгарську, багато писала на міжнародну тематику», — каже Інна Кузнецова.

Працювати Богдана Костюк хотіла і з лікарні — коли лікарі дозволять користуватися ноутбуком. Результати аналізів і точний діагноз мали бути готові 9 червня. Останніми днями друзі журналістки шукали для неї донорів крові. 7 червня, на Трійцю, Богдана Костюк опублікувала останній допис на Facebook-сторінці. Привітала з зеленими святами, повідомила, що почувається краще, додала фото акації з вікна палати.

Цього ж вечора вона померла. Серед тих, хто зараз залишає спогади на сторінці журналістки, була і заступниця постійного представника президента в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева. 

«Пані Богдана багато писала про волонтерів. Я пам’ятаю матеріали, які вона робила на початку окупації Криму, коли перші кримчани і кримські татари почали виїжджати з території півострова. Вона завжди з великою емпатією ставилася до питання Криму, кримських татар, намагалася у своїх матеріалах питання кримських татар піднімати дуже високо», — відгукується Таміла Ташева.

Інна Кузнецова згадує, що на інтерв’ю з тими, кому потрібна допомога, Богдана Костюк не приходила з порожніми руками. 

«Ішлося про поранених військових, про дівчат, які залишилися з малими дітьми, коли хтось народив після загибелі чоловіка. Це були візочки, дитячий одяг, іноді чай, іноді смаколики. Абсолютно різні речі», — розповідає Інна Кузнецова.

У Богдани Костюк залишилася 74-річна мати. Дату і місце прощання з журналісткою поки не визначили.