Фото: pixabay.com
За місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну журналісти зіткнулися із обмеженням доступу до інформації, адже низка реєстрів закрилась у перші дні війни. Представники влади аргументують це тим, що інформація з них може допомогти агресору.
Такі умови особливо дошкуляють журналістам-розслідувачам, більша частина роботи яких і пов’язана із пошуком інформації саме у цих реєстрах. Представниця Інституту масової інформації поспілкувалася із двома журналістами-розслідувачами з Луганщини — Олександром Білокобильським та Сергієм Стуловим, а також журналістом із Донеччини — Микитою Панасенком, який нині працює у Кримській інформаційній агенції «Центр журналістських розслідувань».
Кожен із них підтверджує — робота стала складнішою. Водночас, вони шукають різні шляхи, аби верифікувати інформацію та опублікувати свої матеріали.
Розслідування Олександра Білокобильського — робота з відкритима даними, зокрема, пошук інформації у реєстрах. Нині, каже журналіст, у його редактора, Максима Бєліна, є ідея для розслідування, але команда вже розуміє, що перевіряти інформацію буде непросто.
«Доводиться шукати обхідні шляхи. Бо ми не можемо подивитися, як то кажуть, що там і як. Це — з одного боку. А, з іншого, — якщо робити запити стосовно конкретних людей, то нам нададуть відповідь, що це — персональні дані. Тобто, ми з редактором і колегами-розслідувачами обговорювали, як це можна обійти і у нас є варіант, як робити запити не просто у лоба до тієї установи, від якої нам потрібні відповіді, а обхідними шляхами. Тобто, так, дійсно робота трохи ускладнилася, але — працювати можна», — говорить Олександр.
Журналіст не приховує емоцій з приводу закриття реєстру декларацій — одного із найзатребуваніших реєстрів журналістів-розслідувачів.
«Мене дуже сильно роздратувало, можна сказати, обурило, коли закрили реєстр декларацій. Це було ще до повномасштабного вторгнення і це, як на мене, дуже сильний удар по свободі слова. Нам це обґруновували тим, що це — персональні дані, але, я вважаю, що це дуже погано. Декларації, які були оприлюднені раніше, доступні на Declarations — тобто, на недержавних сайтах. Всі ті бази були скопійовані і вони зараз доступні, але вони доступні до певного періоду. А що було потім ми не знаємо. Тож, якщо говорити про потреби, розслідувачів, то доступ до реєстрів, це — найперше. Я не знаю, наскільки це доцільно буде, поки триває війна, можливо, і є сенс поки що це приховати, але, я вважаю, що потім однозначно треба буде повертатися до цього питання і домагатися, щоб ці реєстри декларацій були відкриті», — резюмує журналіст.
Читайте також: «Життя цінніші, ніж інформація»: журналісти зі сходу України заперечують наступ на свободу слова під час війни
Основна робота «Центру журналістських розслідувань», де нині працює Микита Панасенко — моніторинг українських та російських реєстрів, адже команда проводить розслідування про порушення не тільки на підконтрольних Україні, а й на окупованих, які, так би мовити, юридично пов’язані з Росією.
«Після повномасштабного вторгнення ситуація із українськими реєстрами змінилася. Більшість із них зараз закрита. Наприклад, ми найчастіше звертаємося до реєстру компаній, майновий реєстр, декларації, судовий реєстр, то перші три — закриті, а судовий — майже не працює — він нібито відкритий, але більшість рішень, які додаються, вони закриті для доступу і ти все одно нічого не подивишся. Я стикався із тим, що у 90% випадків вони закриті і не зрозуміло, чому. Із російськими ситуація лишилася така сама і ми зараз більше із ними працюємо. Якщо ж брати до уваги українські, то нам доводиться шукати інформацію, у таких, знаєте, більш неофіційних джерелах, а потім її якось перевіряти і верифікувати», — ділиться журналіст.
За його словами, тематика їхнього центру розслідувань змінилася, але не сильно, адже команда розслідувала воєнні злочини росіян у Криму протягом останніх восьми років. Тепер ті самі розслідування вони проводять на Херсонщині та Запоріжжі.
«Якщо раніше ми розповідали про якісь корупційні оборудки, які відбуваються у Криму, і воєнні злочини, які більше пов’язані із документуванням, поданням у Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, то зараз це злочини більш жорстокі — вбивства, катування. Їх складно розслідувати і вони зараз більш актуальні. До прикладу, один з останніх матеріалів, над яким ми працювали, — дивилися у російському реєстрі юридичних осіб, де з’явилися перші юридичні компанії, хто з людей пішов на співпрацю з окупантами і які з людей очолили окупаційні органи влади, які вони тепер створили, Раніше була інформація просто від джерел, що якась людина очолила щось, або від пропагандистів, а тепер ця інформація з’явилася саме у реєстрах і це залізобетонний відкритий доказ з точки зору публічності», — додав Микита Панасенко.
Він зауважив, що після повномасштабного вторгнення, від колег-журналістів збільшилася кількість скарг на те, що різні установи не надають відповідей на їхні запити про доступ до публічної інформації.
Читайте також: «Ми повернемось!»: релоковані редакції розповіли, як відновлюватимуть роботу у своїх містах після звільнення
Цікавою історією щодо відповідей на запити поділився журналіст ІА «Аргентум» Сергій Стулов.
За його словами, він відправляв запит про доступ до публічної інформації до Прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя.
«У мене був запит щодо працівника прокуратури Крим. Вони мені відповіли, що війна і нічого не нададуть, приходь типу після війни», — говорить Сергій.
У відповіді прокуратура АРК Криму та Севастополя посилається на указ президента про введення воєнного стану.
«Через військову агресію Російської Федерації проти України розголошення публічної інформації щодо діяльності органів державної влади, їхніх працівників, у тому числі щодо працівників органів прокуратури, може становити небезпеку їхньому життю та здоров’ю, бути загрозою національній безпеці, а тому підлягає обмеженню у силу згаданих вимог закону», — йдеться у відповіді.
Після скарги до Офісу генпрокурора та Уповноваженого ВР з прав людини Сергій Стулов отримав відповідь через три місяці.
У відповіді на скаргу щодо обмеження до доступу до публічної інформації в Офісі генпрокурора зазначили:
«Перевіркою обґрунтованості обмеження в інформації на ваш запит на інформацію встановлено, що викладені у листі від 19.08.2022 №27-518вих-22 доводи прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, як розпорядника інформації, неповною мірою відповідають вимогам закону. Враховуючи викладене, керівнику прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя скеровано лист з вимогою вжити заходів щодо усунення порушень вимог Закону та їх недопущення у подальшому».
Відповіді від Уповноваженого ВР з прав людини Сергій ще не отримав. Натомість припускає, що розслідування там не проводитимуть, тому що, прокуратура через три місяці надала відповідь.
Валентина Троян, журналістка Громадського радіо, представниця Інституту масової інформації щодо окупованих територій та Луганської області
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS