«Світ став передбачуваний, ми вже пристосувалися до нової реальності», — сказав Валерій Пекар, викладач kmbs і президент компанії «Євроіндекс» в одному з інтерв’ю напередодні масштабного вторгнення.
До 24 лютого українська економіка поступово відновлювалась після початку пандемії, зростав попит на дистанційну роботу, потроху зменшувалась проблема ейджизму, а також цінувався life-long learning і постійне покращення навичок. Водночас ринок праці страждав від скорочення робочих місць, дефіциту робітничих кадрів і міграції робочої сили. Багато процесів стали автоматизованими, тому попит на частину професій падав, однак з’являлись нові вакансії — для дизайнерів віртуальної і доповненої реальності, біоінженерів тощо.
Тоді під час вибору компанії робітники найбільше цінували її стабільність на ринку (69%), фінансову спроможність (60%) і корпоративну культуру (38%), а працедавці очікували побачити у кандидатах, окрім професійних, такі особистісно-мотиваційні компетенції: орієнтацію на результат, роботу в команді та відповідальність.
Однак 24 лютого словосполучення «нова реальність» набуло нового значення, а планувати щось навіть на наступний тиждень стало набагато складніше. Близько 7 мільйонів українців виїхали за кордон, а 8 мільйонів — стали внутрішньо переміщеними особами. До 40% українців залишились без роботи внаслідок війни. Серед тих, хто продовжує працювати — менше чверті отримують меншу зарплату, а близько половини шукають нову роботу.
Загалом після 24 лютого знайти роботу стало складніше, адже людей, які її потребують, стало більше, а вакансій — менше. За даними Державної служби зайнятості станом на 1 квітня в Україні було близько 34 тисяч вакансій — для порівняння у 2021 році цей показник складав 77 тисяч. Також спостерігається диспропорція вакансій у Західному і Східному регіоні України. При цьому офісним працівникам складніше шукати нову роботу, ніж представникам робітничих професій, адже конкуренція складає близько 12 людей на місце.
Однак ці тенденції не свідчать про безвихідь, адже і держава, і робітники, і працедавці вчаться пристосовуватись до нових умов і шукати вирішення проблем.
Згідно з щоквартальним звітом НБУ, рівень безробіття в Україні буде повільно зменшуватись з 35% у 2022-му до 27% у 2023-му і 18,2% у 2024 році.
Експерти наголошують, що повоєнне відновлення економіки вимагатиме створення нових робочих місць для повернення кваліфікованих кадрів з-за кордону. Уряд вже докладає зусиль, щоб подолати безробіття — наприклад, започаткував ряд соціальних програм: компенсацію роботодавцям за працевлаштування ВПО у розмірі 6500 грн протягом 2 місяців, гранти для бізнесу і допомогу з релокейтом.
40% компаній у Західному регіоні збільшують штат у 2022 році, що частково полегшить проблему з безробіттям, однак вимагатиме впровадження нових політик і бізнес-рішень задля усунення дисбалансу між Західним регіоном, який зберіг більшість інфраструктури та забезпечений кадрами, і Сходом, що буде відбудовуватись після війни.
Також у 2023 році 73% роботодавців планують підвищувати заробітну плату, згідно з даними Європейської бізнес-асоціації.
З квітня 2022-го сайти працевлаштування почали активно наповнюватись новими резюме, і, що важливо, кількість вакансій теж почала потроху збільшуватись. Частина бізнесів повернулась до роботи, здійснила релокейт або розширила штат і почала шукати кандидатів з важливими нині soft skills — відповідальних, стресостійких, уважних, тактовних і комунікабельних.
Якщо ви нині у пошуку гідної роботи чи кваліфікованих кадрів — ви знайдете їх на порталі jobs.ua, який має понад 15 000 000 працевлаштованих фахівців з 1996 року, і пропонує зараз більше 8 000 вакансій та 38 000 резюме.
На сайті ви також можете знайти статті і публікації для працівників і роботодавців, поради та приклади формування резюме, ВНЗ чи курси для професійного вдосконалення або здобуття нової спеціальності, а також надіслати запит на онлайн-консультацію юриста щодо правових аспектів роботи.
Jobs.ua — найкращі роботодавці та працівники тут.