Що таке панельне соціологічне дослідження і чому його результати варті уваги, особливо перед другим туром?
1356

Що таке панельне соціологічне дослідження і чому його результати варті уваги, особливо перед другим туром?

Соціологічна агенція FAMA дослідила тенденції «перетікання» виборців на цих президентських виборах. Яким чином це відбувалося і в чому феномен лідерів перегонів?

Детальніше про вибір, який зробили українці в першому турі і планують зробити у другому, ми поговорили з Мар’яною Малачівською, яка і очолює соціологічну агенцію FAMA.

maryana_malachevska.jpg
Мар’яна Малачівська Громадське радіо

 — Зеленський на фоні з іншими кандидатами показав найбільш агресивну позицію в плані мобілізації електорату. Тобто, не будучи ще кандидатом в президенти, він вже мав показник на рівні 13%, а з 1 січня ми бачимо, як він активно почав залучати своїх прихильників, чужий електорат, невизначених, тих, які не збиралися йти на вибори. Плюс силою його позиції було те, що він втримував вже існуючих прихильників, тобто ротація серед його прихильників була дуже мінімальною. Таким чином він нарощував свій рейтинг, і ядро його рейтингу з грудня по березень зросло в чотири рази.

Наскільки це типово?

— Це не є дуже типовим. Він свій рейтинг нарощував поступово, без падінь.

Водночас, коли ми подивимося на динаміку показників по Порошенку, то в нього були достатньо сильні позиції в грудні. Вони зросли після падіння минулих років – рівень підтримки був десь біля 20%, що становило таку ж саму позицію, як і в Юлії Тимошенко. Потім в Порошенка почав частково підніматися рейтинг протягом січня-лютого, а далі пішло падіння, і ми можемо припустити, що воно сталося після розслідування щодо «Укроборонпрому».

Щодо Тимошенко, то вона була явним лідером протягом 2018-го року, але це був заранній старт передвиборчої кампанії, і її рейтинг починає падати на фоні того, що зростає підтримка Порошенка та Зеленського.

Такі самі зростання і падіння були в Гриценка та Бойка, тобто Зеленський – це єдиний кандидат, рейтинг якого рухався тільки вгору.

Я знаю, що ви застосовували якусь нову методологію в дослідженнях. Розкажіть про неї.

— Цього року ми вперше провели панельне дослідження. Це формується репрезентативна група по Україні, і ми по суті опитували тих самих людей. В чому тут перевага? Ми бачимо, як змінюється громадська думка. Якщо проводяться окремі дослідження, то ми знаємо, що, наприклад, один кандидат мав в грудні 7%, в січні – 7%, і ми собі припускаємо, що це одні і ті самі люди. А завдяки панельному дослідженню ми побачили, що це не зовсім так, що відбувається ротація і заміщення, і думка громадськості є дуже мінливою. Люди міняють свої позиції, переходять з ядра одного кандидата в електорат невизначений, у взагалі не електорат. Тобто така міграція електорату відбувалася протягом всієї виборчої кампанії. І найсильнішими є позиції тих кандидатів, які вміють нарощувати свою підтримку з мінімальними втратами своїх прихильників.

Які способи агітації справляють більший сплив на виборців?

— Феномен Зеленського – це по суті кандидат, який працював іншими інструментами, він не дебатував, він працював багато в соціальних мережах, тобто це була кампанія формування образу медійного, кіношного. І він дав результат. Тобто це така технологія недоговорювання: був заявлений кандидат, але яким він є як політик, ніхто толком досі не знає. І по дослідженнях ми бачили, що оце незнання працює на нього більше, ніж працювало б знання. Тому що ті виборці, які були прихильними до нього через особисті якості, собі додумували, що він євроінтегратор або щось інше. Тобто не маючи конкретних аргументів, вони собі доформовували цей образ. І з одного боку, голосували за медійну картинку, з іншого боку – за цей образ, який вони створили у своїй свідомості.

  • Це така технологія недоговорювання: був заявлений кандидат, але яким він є як політик, ніхто толком досі не знає. І по дослідженнях ми бачили, що оце незнання працює на нього більше, ніж працювало б знання.

Чому зазнали поразки кандидати, які називають себе «лівими», і Руслан Кошулинський, який є представником націоналістичного руху?

— При здійсненні вибору люди взагалі не орієнтуються на якісь ідеологічні характеристики, вони їх не знають. Якщо ми поставимо пересічному виборцю питання про те, де на ідеологічному спектрі той чи інший кандидат, вони не зможуть дати відповідь.

Феномен Бойка? Людина, яка пов’язана з розігнаним режимом, а зараз набирає ледь не стільки ж, скільки набрала Тимошенко. Що тут? Це прагнення повернутися до старого чи помститися новому?

— Думаю, що, напевно, ці два аргументи зіграли разом. Крім того, нікуди не поділося те населення, яке голосувало свого часу за Партію Регіонів. З іншого боку, є велике розчарування у нинішній владі, тому це може бути свого роду протест. До речі, цих простестних виборців є левова частка і в електораті Зеленського.

Якщо подивитися на електоральну мапу після першого туру, то видно, що Зеленський набрав більшість голосів майже у всіх областях України. То виходить, що він об’єднує країну?

— Частково виглядає саме так, тому що його підтримала велика частка українців в різних регіонах України, він лідирує у 20 областях. Хоча все ж таки прослідковується, що більше його підтримують на півдні та на сході.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Що таке панельне соціологічне дослідження і чому його результати варті уваги, особливо перед другим туром?
0:00
/
0:00

Останнi новини