«Складно, але дружно», — як редакції Дніпра та Кривого Рогу пережили відключення електроенергії?

Українська енергетика через російські обстріли зазнала руйнувань, тому в липні 2024 року довелось застосовувати відключення електроенергії. У Дніпропетровській області Державна інспекція енергетичного нагляду виявила порушення. Не всіх споживачів, які не належать до обʼєктів категорії критичної інфраструктури, залучено до графіків погодинних відключень. Заживлення деяких споживачів могло відбуватись пізніше встановленого графіком терміну, тому знеструмлення тривають понад 7 годин. Про це 19 липня писали на сайті інспекції.

Як під час відключень працювали редакції Дніпра та Кривого Рогу. Від яких проєктів через відключення світла змушені були відмовитися? Як забезпечили роботу редакцій та що необхідно для медійників, аби працювати під час імовірних осінніх або зимових відключень світла. У серпневому блозі ми поговорили з трьома редакціями з Дніпра та Кривого Рогу, про їхній досвід читайте далі.

«Інформатор» Дніпро

Зараз будівля, де працює редакція сайту «Інформатор» Дніпро, має власний генератор, це дає змогу бути більш автономними, ніж у попередній будівлі. Роботи генератора зараз вистачає до 7 годин, розповідає головний редактор сайту «Інформатор» Дніпро Станіслав Руденко.

Станіслав Руденко, головний редактор сайту «Інформатор Дніпро»/Фото авторства Дениса Чубенка

«В офісі світло не пропадало, єдине, що були трішки проблеми з інтернетом, коли відбулося перемикання з постійної лінії на генератор і навпаки. Проблеми були, коли хтось роботу підхоплював з дому, тоді було важче і вже залежало від того, хто як підготувався самостійно. На попередньому офісі у нас була складна система з акумуляторів і був старлінк, який можна виносити на дах. На новому офісі у нас не верхній поверх, щоб внести старлінк. Проте вже і це вирішили, нещодавно, підключили його, але користувалися лише зрідка», — каже Станіслав Руденко.

Також Станіслав Руденко розповідає, що мають павербанки. З ними журналісти можуть робити на виїздах, коли працюють на подіях.

Редакція сайту «Інформатор» Дніпро/Фото надав Станіслав Руденко

Швидкість роботи змінилась тільки в тих випадках, коли журналісти могли працювати з дому, каже головний редактор. Тож якщо відбувається щось термінове, а журналіст у цей момент вдома, і в нього відключення світла, то, звісно, він не може оперативно поставити новину. Звичайно, говорить Руденко, багато писали новин щодо відключення, графіків світла тощо.

Телеканал «Відкритий»

Телеканал «Відкритий» базується у Дніпрі, має випуски новин на телебаченні, сайт із стрічкою новин, а також низку проєктів, які виходять в етері на телебаченні та у соціальних мережах. Наталія Бабаченко, директорка телеканалу, говорить, що редакція була забезпечена генераторами, старлінком, зарядною станцією завдяки підтримці партнерів. Під час відключень довелося відмовитися від виробництва лише одного проєкту «Народні експерти» — це опитування людей на вулиці щодо якогось актуального питання. Пріоритетом були новини та розмови із гостями у студії.

Наталія Бабаченко, директорка телеканалу «Відкритий»/Фото надане редакцією телеканалу

«Пережили відключення складно, але дружно. У нас так усе налаштували, що і новини монтувалися, і програми записувалися, коли приходили гості. Звичайно, не було прямого ефіру, бо не було сигналу. Але всі матеріали були в соціальних мережах. Ми працювали у повному обсязі, але складність була в тому, що жили чітко за графіком. І коли лишалось 15 хвилин до відключення, то поспішали якраз доробити монтаж чи дописати текст», — каже Наталія Бабаченко.

У редакції налаштували також і побут. Проводили експеримент, на скільки вистачає термоса і як він тримає тепло, щоб під час відключень мати гарячу воду для чаю чи кави.

«Було все ж простіше, що це літо. Адже наша візажистка просто підходила до вікна, відкривала штори і фарбувала гостей чи ведучих», — каже директорка телеканалу.

Робота редакції телеканалу «Відкритий» під час відключень/Фото надане редакцією телеканалу

Наталія Бабаченко говорить, що під час відключень влітку редакція чітко зрозуміла, як налагодити роботу, коли живлення немає тривалий час. Хтось працював з дому, бо мав світло. Колектив, а це близько 20 людей, перемістили у спільний простір, який легше заживити електрикою. Наталія Бабаченко каже, що точно знає, що всі впораються і свою роботу будуть робити надалі.

«Експерт-КР»

Проєкт «Експерт-КР» працює в Кривому Розі. Найбільше працюють із відео, тому, перш за все, забезпечили живлення для комп’ютерів, на яких монтують, розповідає головна редакторка медіа «Експерт-КР» Ольга Гончар.

Ольга Гончар головна редакторка медіа «Експерт-КР»/
Фото надала Ольга Гончар

Потужні зарядні станції отримали десь рік тому, каже Ольга Гончар, три монтажні комп’ютери підключили якраз до них. Заряду вистачає на 5-6 годин роботи.

«Найскладніше було з інтернетом. До меншої зарядної станції ми підключили роутер. Навіть коли ми підключили і роутер працював, на інших ділянках могли бути відключені джерела живлення для передавальних веж. І ми інтернет не мали або мали дуже слабкий зв’язок», — каже Ольга Гончар.

Ольга Гончар говорить, що на період відключень припали зміни в редакції, вони залучили нових журналісток. Так, тепер три людини працюють за монтажними станціями і ще чотири журналістки на ноутбуках.

«Стикалися з тим, що нові колеги приходять і немає інтернету. Так, вони могли підключити ноутбуки до зарядних станцій, але працювати без інтернету вони не могли», — пригадує Ольга Гончар.

Редакція «Експерт-КР»/Фото надала Ольга Гончар

Ольга Гончар пригадує, що інколи відключення починалися об 11 годині і тривали до 18-19 години. Редакція ніколи напевно не знала, яким буде графік, адже відключення були і в чорній, і в сірій зоні. Також стикалися ще й з тим, що коли станції розряджаються, то їх треба було залишати заряджатися, а електрики досі не було.

«Нам треба було чекати, як будуть заряджатися станції і моніторити або на свій страх і ризик лишати станції. Ми на свій страх і ризик залишали. Досить складно залишати людину в редакцію. На щастя, усе працювало добре», — пригадує головна редакторка.

Під час відключень влітку довелось відмовитися від прямих включень в студії. Зараз, каже Ольга Гончар, поступово повертаються до такого формату.

Підготовка до осені та зими

Забезпечити тепло та зігріти редакцію — це питання стоїть на порядку денному для телеканалу «Відкритий» та для редакції «Експерт-КР». Приміщення, де працюють команди в Дніпрі та Кривому Розі, не мають власного опалення і не зможуть самостійно забезпечити себе теплом на повну. За словами Ольги Гончар, вони розмірковують, зокрема, над портативними пристроями для обігріву для кожного працівника чи працівниці.

«Ми наперед розуміємо, що взимку може бути холодно, і шукаємо способи, щоб якимось чином утеплюватися. Навіть минулої зими ми скасовували деякі заплановані події, бо було холодно в редакції», — каже головна редакторка медіа «Експерт-КР» Ольга Гончар.

Наталія Бабачекно, директорка телеканалу «Відкритий» вважає, що локальні медіа, телебачення, радіо слід прирівняти до критичної інфраструктури. Це дало би змогу працювати стабільніше.

«Тоді б ми мали трохи більше світла. Я не говорю про те, що у нас має бути електроенергія весь час. Ні, я розумію, що росіяни розбили нашу енергетику. Але, наприклад, нас можна знеструмити вночі, але вдень заживити редакцію. Щоб була можливість працювати. Локальні медіа дуже важливі, особливо зараз, коли так активно працює російське ІПСО. Ми ж несемо інформацію про те, що відбувається в Україні. Коли країна в стані такої жахливої війни, коли ми боремось за нашу незалежність, важливо, щоб стабільно працювали медіа. І тому я вважаю, що це питання можна і потрібно вирішити», — говорить Наталія Бабаченко.

Головний редактор сайту «Інформатор» Дніпро Станіслав Руденко говорить, що їхній офіс в цілому готовий до роботи в умовах відключень, якщо вони будуть такими ж як були влітку, навіть якщо відключення будуть до 7 годин. Проте якщо ситуація буде більш критична, то доведеться подбати про додаткове живлення для редакції.

«Усе залежить від того, яка буде ситуація. Наприклад, у нас в одного журналіста, коли влітку були відключення, то в його будинку була також аварія і світла не було три доби. Тому він заряджав свої ґаджети в офісі», — пригадує Станіслав Руденко.

Рекомендації ІМІ

Інститут масової інформації підготував рекомендації як зігріти офіс взимку на випадок відключень. У рекомендаціях йдеться про те, як підготувати приміщення до холодної пори, який мати одяг чи предмети, щоб зігрітися, та яких правил дотримуватися, аби зберегти тепло. Також ІМІ підготував чекліст, який допоможе зрозуміти, що саме потрібно працівникам медіа для більш-менш комфортного життя та роботи взимку. І варто нагадати про роботу Медіабаз, де можна отримати обладнання для виїздів, таке як каски, бронежилети, аптечки. А також працювати під час відключень, адже такі журналістські хаби ІМІ обладнання генератором та старлінком. Зараз в різних містах України працює 13 регіональних хабів для підтримки медійників. У Дніпрі також працює Медіабаза, звертатися можна за телефоном (063)156-18-23, Катерина.

Оля Василець, регіональна представниця Інституту масової інформації в Дніпропетровській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Recent Posts

Блокування YouTube на окупованій Луганщині: контроль інфопростору чи підготовка до чогось більшого

8 серпня 2024 року жителі окупованої частини Луганщини почали скаржитися на те, що не можуть… Read More

26.08.2024

«Насильство проти українок — зброя російських окупантів»

УВАГА! У тексті йдеться про тему сексуального насильства. Присутні свідчення уцілілих. Чутливий контент. Read More

22.08.2024

Медіа, яке належить журналістам: Громадському радіо сьогодні 11 років

22 серпня 2013 року Громадське радіо випустило свій перший подкаст. Саме цей день вважається днем… Read More

22.08.2024

«Якщо не виступати — про Україну забудуть»: Павло Баль, український паралімпієць та першопроходець у хендбайку

Павло Баль — український атлет, призер багатьох міжнародних змагань, а також перший учасник від України… Read More

21.08.2024

Як небайдужі купили будинок для пенсіонера-переселенця з вівчаркою поблизу Кропивницького

На Кіровоградщині небайдужі купили будинок для переселенця Аркадія Сніткіна. Пенсіонер з інвалідністю приїхав у Кропивницький… Read More

18.08.2024

Полон. «Жінка, яка кохає воїна, сама стає воїном». Історія Аміни

Аміні 20 років. Вона відвідує акції, організовані «Асоціацією родин захисників Азовсталі» регулярно. З моменту, коли… Read More

10.08.2024