Спам і хаос, але хороша відвідуваність — КВУ про підсумки роботи Ради

Спам, турборежим і хаос, але хороша відвідуваність. Так у Комітеті виборців України схарактеризувати  роботу Верховної Ради IX скликання. Кажуть, від вересня парламентарі ухвалили понад 130 законів та майже всі вони від Слуги народу. У чому небезпека та як часто прогулювали нардепи — читайте у матеріалі. 

Напередодні спікер Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив про завершення другої сесії парламенту IX скликання. Вона тривала від вересня.

У Комітеті виборців України підбили перші підсумки роботи нардепів. Законами стали 130 ініціатив від Слуги народу та лише 3 від інших політсил. Це свідчить про поділ законодавчої ініціативи на «своїх» та «чужих», стверджує голова комітету виборців України Олексій Кошель. 

«Якщо серед авторів законопроєкту є принаймні один «слуга народу», то шанси його ухвалення різко зростають в рази. Шанси опозиційних політсил на ухвалення їхніх політсил є доволі незначними, і якщо тенденція збережеться, то тоді ВРУ перетвориться на парламент УРСР», — зазначив Кошель.

Також нові парламентарі перейняли від своїх попередників  високу продуктивність. За 3 місяці до Ради внесли понад 1000 законопроєктів. Аналітик комітету виборців Денис Рибачок називає це «законодавчим спамом». 

«Народні депутати подають надзвичайно велику кількість законопроєктів і величезний відсоток з них є просто неякісними документам. Половина законопроєктів отримує негативні висновки Міністерства фінансів. Також більше, ніж половина отримують негативні висновки Головного науково-експертного управління Ради, тобто це юридично неграмотні документи», — говорить Рибачок.

Попри турборежим і хаотичність нових парламентарів, нова Рада майже у повному складі сумлінно ходить на роботу. Найкращі показники у партій Європейська Солідарність та Слуга народу, найрідше у стінах Ради з’являлися нардепи від ОПЗЖ і Батьківщини, говорить Денис Рибачок. 

«У ВРУ  IX скликання були досить високі показники і відвідування засідань Ради, і голосування. Якщо ми подивимось на парламент загалом, то в середньому кожен депутут взяв учать у 75% голосувань. Це досить непоганий результат», — зазначає Рибачок.

Утім, серед старанних нардепів є й ті, хто майже не голосували. Чотири народні обранці —  Вадим Столар та Юрій Солод (фракція ОПЗЖ) та позафракційні — Андрій Деркач і Антон Яценко пропустили понад 90% голосувань. Останній твердить — не треба називати його прогульником, бо до Ради він приходить, але не голосує принципово. 

«Не треба казати, що я прогульник. Просто сьогодні, коли нова влада фактично нівелює роботу парламенту і він перетворюється у рудимент на кшталт радянських часів, коли 250 нардепів просто голосують, я  хочу продемонструвати, що такий орган треба ігнорувати», — говорить Яценко.

Найчастіше за останні 3 місяці ініціаторами законопроєктів ставали самі нардепи, понад 80 документів вніс уряд і ще 30 — президент. Нову, третю сесію ХІ скликання, обранці розпочнуть вже 4 лютого.