Про долі цих двох бранців Кремля ми поговорили у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних».
Олександр Шумков — військовослужбовець Збройних сил України, політичний в’язень. Викрадений у серпні 2017 року, за місяць знайшовся у СІЗО Брянська. Олександра в Росії звинуватили в участі у організації «Правий сектор». Його засудили до 4 років колонії загального режиму. Олександр відбуває покарання у Тверській колонії. Там він регулярно без причин потрапляє до штрафного ізолятора, а днями стало відомо, що його побили співробітники в’язниці.
Іван Яцкін — український громадянин з Криму, утримується в СІЗО Лєфортово в Москві. Яцкіна затримали в жовтні 2019 року. Росія звинувачує його у державній зраді. Винним він себе не визнає. Правозахисники і адвокат Яцкіна стверджують, що він мав відкриту і активну проукраїнську позицію.
Насамперед ми зв’язалися з тіткою Олександра Шумкова – Людмилою та розпитали подробиці про те, що сталося.
Ігор Котелянець: Ви говорили, що напад на Сашка здійснив співробітник колонії. Розкажіть, що там відбулося – з якої причини і за яких обставин?
Людмила Шумкова: Як повідомив адвокат, якому у вівторок вдалося потрапити до колонії, куди він приїхав разом зі слідчим, це сталося під час того, як Олександр перебував у ліжку. До нього підійшов наглядач, який з криком «Підйом!» просто вдарив його кулаком в обличчя. Тепер під лівим оком в нього синець.
Звичайно, найперше, що я спитала в адвоката – чи все в порядку з оком, чи бачить він. Він сказав, що наче із зором все добре, але є крововилив під оком. Я так думаю, скоріш за все, медичний огляд відбувся, але його результати мені невідомі.
Олександр повідомив слідчому, що на свідків цього злочину чиниться тиск з боку співробітників колонії. Вони погрожують їм або запроторенням до штрафного ізолятора, або позбавленням права на умовно-дострокове звільнення. Цей співробітник, який вчинив напад, звертався до Сашка для того, аби вирішити все по-тихому, але Олександр відмовився від такої пропозиції. Ця ситуація мене дуже хвилює.
Ігор Котелянець: Я розумію, що серед співробітників колонії є психічно хворі люди, які отримують задоволення від знущань з інших. А у цьому випадку цей співробітник якось пояснював, для чого він це зробив?
Людмила Шумкова: Я не можу відповісти на питання, з якою метою він це зробив. Але, аналізуючи події, які відбуваються з моменту потрапляння в колонію Торжка, можна передбачити певну тенденцію. Олександра постійно кидають до ШІЗО, до приміщення камерного типу. До нього періодично приїжджають співробітники ФСБ РФ з Москви, з Генеральної прокуратури, які погрожують йому. Йому кажуть, що їм невигідно відпускати його живим в Україну, що він може не виїхати з Росії, що вони знайдуть якусь причину, щоб його ще позбавити свободи. Ми вважаємо, що це була просто спланована провокація для того, щоб Олександр на неї відповів. Але Сашко стримався і на цю провокацію не піддався.
Ігор Котелянець: Наскільки я пам’ятаю, Олександр має вийти на свободу вже до кінця року.
Людмила Шумкова: Так, 24 грудня він має вийти «по дзвінку». Тому ми думаємо, що цей інцидент був скоєний для того, щоб продовжити його термін ув’язнення. Адже, якби він відповів на цю провокацію, можна було б порушити ще одну кримінальну справу, щоб продовжити термін.
Ігор Котелянець: Тобто можна сказати, що вони зараз використовують останній шанс затримати Олександра?
Людмила Шумкова: Так. Наскільки мені відомо, коли спливає термін ув’язнення, то посилюється режим перебування в колонії. В’язнів запроторюють до штрафних ізоляторів, але оскільки Олександр майже весь свій термін і відбув у таких умовах, то йому до цього не звикати.
Ігор Котелянець: У якому він зараз стані? Що розповідає адвокат?
Людмила Шумкова: У нас зв’язок якраз тільки через адвоката. Були електронні листи, але, на жаль, чомусь понад місяць як листування перервалося.
Як каже наш адвокат, Олександр почуває себе нормально, він тримається. Адвокат з ним проговорив момент про те, що такі провокації, найімовірніше, продовжуватимуться. І от адвокат поїхав, нам наразі невідомо, що з Олександром відбувається, тому що зв’язку з ним в нас іншого немає.
Ігор Котелянець: Чи буде адвокат від імені Олександра подавати якісь скарги?
Людмила Шумкова: Так, вже подана скарга до прокуратури по нагляду за місцями позбавлення волі, написана заява у Слідчий комітет. Подивимося, що з цього буде. Вже подавалися подібні заяви про побиття Олександра, коли він тільки прибув до колонії, але кримінальну справу не відкрили за відсутністю складу злочину. Дай Боже, щоб він скоріш повернувся додому живий і неушкоджений.
Нещодавно до ще одного українського політв’язня Івана Яцківа завітав його адвокат Микола Полозов. У нашому ефірі він розповів нам останні новини про Івана.
Ігор Котелянець: Нещодавно ви публікували пост на своїй сторінці у Facebook про те, що відвідали Івана Яцківа і маєте свіжі новини. Зокрема, хвилює питання про його здоров’я.
Микола Полозов: Наша зустріч відбулася в рамках проведення слідчих дій. До початку слідчих дій вдалося поговорити. Дійсно, головне питання, яке хвилює по умовах утримання – це стан здоров’я. Адже на сьогодні Іван Яцкін перебуває один у камері Лєфортово, приблизно місяць тому він отримав травму.
Він намагався дотягнутися до верхньої полиці, став на лавку і впав, пошкодивши собі ліву частину грудної клітини. Причому, настільки сильно вдарився, що його повезли на рентген в саме Лєфортове, а потім вивезли в місто, що буває дуже рідко. Там у цивільній лікарні йому зробили повторний рентген. Але при цьому йому не повідомили діагноз. Біль на місці травми в нього тривав.
Довго ми не могли домогтися, щоб йому повідомили про те, що з ним відбувається. І буквально напередодні нашої зустрічі його оглянув терапевт, який має подивитися на знімки і тоді дати вже кінцевий діагноз. Адже в нас була підозра, що у Івана Яцкіна могла бути тріщина в ребрі після цього падіння. Але поки кінцевого діагнозу ми не знаємо.
Невдовзі має відбутися суд щодо розгляду скарги на продовження запобіжного заходу, тоді можна буде з’ясувати у Івана Яцкіна, чи відомо йому про діагноз.
Наталія Каплан: Що можна сказати про хід слідства? Як воно відбувається і чого можна очікувати?
Микола Полозов: Слідство вже наближується до свого завершення. Періодично проводяться слідчі дії, слідство очікує виготовлення останньої експертизи у справі. Або в листопаді, або на початку грудня нам буде вже оголошено про завершення слідчих дій, ми перейдемо до стадії ознайомлення з матеріалами справи.
Що стосується позиції слідчого, то він вважає, що всі необхідні докази провини Івана Яцкіна зібрані. Будемо дивитися матеріали справи, тоді вже можна буде зрозуміло, які конкретні докази має слідство.
Наталія Каплан: На чому конкретно будується справа? Державна зрада – це дуже широке поняття.
Микола Полозов: Головна проблема цієї справи у тому, що вона засекречена. Але що стосується Івана Яцкіна, то його звинувачують у тому, що він начебто передав співробітникам СБУ України відомості з Криму про співробітників поліції, частина з яких є державною таємницею. На підставі цього, оскільки російська влада вважає Івана Яцкіна своїм громадянином, йому закидають державну зраду. Якби він був не кримчанином і в нього не було б цього нав’язаного російського «громадянства», то його б переслідували за іншою статтею – шпигунство. А так – державна зрада у формі шпигунства.
Ігор Котелянець: А що Іван взагалі розповідає про своє перебування у СІЗО? Чи пишуть йому листи і в якому він перебуває настрої?
Микола Полозов: Уже пару тижнів він перебуває в одиничній камері. На початку року було складно із можливістю отримувати передачі у зв’язку із протиепідеміологічними заходами.
Традиційно для Лєфортово ми стикаємося із запізненням листів для в’язнів, є певні складнощі із можливістю отримати консульську підтримку. Адже, попри багаторазові звернення, зокрема і консулів, у МЗС Росії, слідство не дає дозволу на побачення з консулом. З одного боку, вони кажуть, що він – росіянин, тому до нього не можуть допустити українського консула. З іншого боку, заявляють, що проблема у пандемії коронавірусу, контакти мають бути обмежені.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково показує офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS