Спочатку стріляли з великокаліберних кулеметів, далі — з автоматів Калашникова: у Боровій з'ясовують обставини розстрілу евакуаційної колони

Борова на Харківщині розташована на перехресті трьох областей. До адмінкордону із Луганщиною близько 20 кілометрів, до Донецької області — 30. Селище міського типу росіяни окупували у середині квітня, українська армія вибила з нього ворога майже за пів року — 3-го жовтня. Наслідки війни у Боровій одразу впадають в око: на в’їзді обстрілом переламана навпіл стела із назвою селища — перших двох букв немає. Трохи далі від стели — кладовище, і на його території ще одне свідчення війни: у неглибокій могилі були поховані рештки людей — пасажирів евакуаційних автобусів, яких розстріляли російські військові.

Росіяни окупували Борову у період з 13 по 14 квітня 2022 року. Одна з перших трагедій сталася на під’їзді до населеного пункту, коли колони військової техніки ворога заходили до селища. Російські військові відкрили вогонь по автобусах із людьми. Ще у перші дні квітня влада закликала місцевих виїжджати потягами чи самостійно. Тоді евакуювалася ледь не половина мешканців — близько 7 тисяч людей. У колоні, яку згодом розстріляли окупанти, пасажири просто їхали додому повз Борову: із Дніпра до Сватового, Луганської області, розповідає начальник Слідчого управління поліції Харківщини Сергій Болвінов:

«14 квітня цивільні люди їхали у колоні: на легкових автомобілях та мікроавтобусах. У цей час саме російські військові зайшли в селище Борова й окупували його. Попереду йшли 2 БТРи. За словами місцевих, які й повідомили поліцію про це, 2 БТРи пропустили спершу цивільні легкові автівки, але 2 мікроавтобуси, які рухалися в колоні, розстріляли. Звісно, всі бачили, що це були цивільні люди».

По мікроавтобусах спочатку стріляли з великокаліберних кулеметів, далі — з автоматів Калашникова. Проти людей міг бути застосований і інший тип зброї, бо у середині однієї з автівок, за даними перших експертиз, стався вибух. Потім транспорт підпалили. Але, попри спробу знищити машини, на каркасах видно отвори від куль. Зокрема, цілили по дверях водіїв. Дим від цієї пожежі побачили у селищі, й до місця трагедії рушили рятувальники. Про те, що побачив на місці розстрілу, розповів один із бійців Державної пожежно-рятувальної частини Борової:

«Забрали зі згорілих автобусів поранених людей. Двома пожежними машинами ми вивезли 10 людей, мабуть, а, може, і більше. Я двічі вивозив. Я вісьмох забрав і напарник мій важко поранених жінок забирав на ношах».

Поранених повезли до лікарні. А от тіла чи, точніше, рештки від спалених тіл дістати з автобусів і поховати заборонила так звана «влада», призначена окупантами у Боровій. На додаток, наголошує речник харківської прокуратури Дмитро Чубенко, розстрілом намагалися маніпулювати:

«Російські військові не дозволяли наближатися до цих автобусів, поховати людей. І ходили по місцевих, поширювали чутки, що це начебто українські військові розстріляли колону. Щоб місцеві один серед одного, а також дзвонили родичам, і розповідали цю ситуацію».

Загиблих потайки поховали місцеві. Рештки, які змогли зібрати, поклали у пакети й закопали на борівському кладовищі. Могилу, згадує один із тих, хто ховав людей, змогли зробити одну, бо просто не розуміли, скільки тіл знайшли. Неглибоку яму викопали в самому кутку. Хрест поставили дерев’яний. Без прізвищ.

«Я їх 11 травня там виявив і вирішив на цвинтарі поруч поховати», — говорить місцевий.

Наприкінці січня ці тіла ексгумували. Наразі встановили, що в одній могилі точно були рештки шістьох людей. Серед загиблих — жінки, чоловіки й, попередньо, дитина. Не виключають, що кількість вбитих зросте після проведення всіх призначених експертиз. За даними прокуратури, загалом жертв розстрілу було вісім. Ще двох загиблих поховали родичі на окупованій території Луганщини.

Але вже за тиждень — 1 лютого — стало відомо про ще одну жертву розстрілу цієї колони та ще одну могилу. 15 квітня, попри спроби медиків допомогти, в лікарні померла жінка. Її поховали у труні й з прізвищем на хресті. Та місцем для могили стала віддалена частина лікарняного двору, говорить заступник начальника Слідчого управління поліції Харківщини Дмитро Сойма:

«Це попередній огляд слідчих: було встановлено, що можливо кульові отвори. Слідчі проводять допити лікарів, коли її доставили, у якому стані. Чому її саме тут поховали? Нам на даний час відомо, що особи, які перебували в мікроавтобусі, її й заховали тут».

За фактом розстрілу колони правоохоронці відкрили кримінальне провадження. Загиблих людей поки не змогли ідентифікувати. Щоб зробити це, із решток тіл відберуть зразки ДНК і далі шукатимуть збіг у національній базі ДНК, до якої долучаються українці, які шукають своїх рідних.

Анна Черненко, Харків, Громадське радіо

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS