Страх, тривога, ненависть: стрес виборця та як його подолати

Із психологом Володимиром Волошиним поспілкувалися про стрес виборця та як його подолати, про те, як на наш вибір впливає розчарування та недовіра, та що кожна людина може зробити для себе сама, щоб поліпшити свій стан.

 

—  Вчора в Києві підпалили магазин «Рошен». Ніхто не постраждав, тільки майно. Я пропущу моменти, пов’язані з псуванням власності, але в соцмережах я бачу багато радісного захоплення щодо цього. Що про це може сказати психолог?

—  Тут можлива ситуація, що хтось відпрацьовує певний сценарій і  проводить експеримент (можна провести паралелі з Парижем) і люди, які це роблять, хочуть побачити, якою буде реакція публіки на дану ситуацію.

Якщо говорити про негативні емоції, то значна частина нашого населення переживає їх уже дуже тривалий час. Страх, ненависть, тривога. Тут питання не лише в виборах, а в тій ситуації, у якій країна перебуває з 2014-го року. Я близько року проводжу ряд тренінгів із профілактики емоційного вигорання. Його учасники – люди різних професій, різного віку. У людей помітно хронічну втомлюваність, прояви емоційного вигорання.

Організм у значної кількості наших громадян дуже виснажився з 2014 року. Організму потрібно відновитися, а часу на це немає.

Коли такі речі відбуваються з людьми, у них у будь-якому випадку виникатиме тривога, роздратування, агресія. Це захисна реакція на те, що організм виснажився.

—  Якщо ми повернемося до виборів, досить часто можна побачити протиставлення емоційного вибору раціональному чи логічному. Чи є сенс так протиставляти?

—  Значна частина наших громадян перебуває під впливом великої кількості стресових факторів, відповідно в людини знижується здатність до логічного мислення, вона більше послуговуватиметься в своєму звичайному житті, поведінці емоційними рішеннями.

—  Війна, непевність, агресія, втрата довіри — що ще формує це середовище, в якому ми перебуваємо?

—  Це невизначеність, постійна існуюча загроза: чи буде далі розвиватися війна, чи залишиться в тих межах, у яких є, чи розповсюджуватиметься на всю країну, що буде відбуватися з владою, які зміни будуть в країні. Все це є факторами невизначеності, а це дуже впливає на наш стан, тому що ми завжди повинні відслідковувати, витрачати багато енергії й намагатися аналізувати, щоб спланувати своє життя.

Недавно завершилося цікаве дослідження стосовно довіри. Його проводили нейроекономісти, вивісили на сайті університету в Цюриху. Негативні емоції дуже сильно впливають на зниження довіри. Коли ви переживаєте негативні емоції, а потім розмовлятимете з якоюсь людиною, у вас потроху руйнуватиметься довіра до цієї людини

—  Зараз багато оцінюють Володимира Зеленського як яскравого та відмінного кандидата. Я пригадую часи, коли і Юлія Тимошенко виглядала «яскравою плямою». Що означає така емоційна реакція на появу чогось яскравого, свіжого чи відмінного?

—  Спрацьовує те, що люди дуже втомилися від того, що тривалий час відбувається в країні. Вони хочуть чогось нового. Чи Зеленський, чи хтось інший: вони хочуть чогось іншого, а не того, що довело їх до такого стану.

Але коли наші громадяни хочуть нового, то це нове має бути таким, із чим вони знайомі. Коли я хоч трохи знаю людину, відчуття тривоги в мене буде значно менше.

—  Чи можна говорити, що під час виборчої кампанії політики самі створюють стресові ситуації для потенційного виборця?

—  Цим займаються професійні люди в їхній команді. Використовуються різні політтехнології, щоб досягнути свого результату. Люди отримують за це кошти й відпрацьовують їх.

—  Яка вигода від того, що виборець перебуває у стані стресу, нерозуміння?

—  Що більше людина перебуватиме в стресі, то менше працюватиме її логічне мислення. Тоді вона менше зможе проаналізувати, що пропонує кандидат і як він це має втілити в життя (і чи має), менше аналізуватиме минуле цього кандидата, як він працював раніше і що зробив. Людина прийматиме більш емоційне рішення, воно буде більш спонтанне. За рахунок такого спонтанного рішення можна набрати собі певну кількість голосів.

—  Що відбувається з організмом, коли людина в стресі?

— Наша гормональна система починає працювати зовсім по-іншому, все частіше будуть виділятися гормони й нейромедіатори, як адреналін, норадреналін, кортизол. Їхня ціль — щоб людина вижила в стресовій ситуації. Вижила більше через фізичну активність. Оскільки значна частина людей не має цієї активності, відбувається руйнація організму: фізичного організму та психіки.

Є люди, у яких стресостійкість буде значно вищою, ніж у інших людей, також стресостійкість можна випрацювати за допомогою різних вправ. Люди можуть відпрацьовувати стресостійкість через дистанціювання від подій. Досить цікаво спостерігати, як щось подібне випрацьовується в лікарів, коли ті йдуть працювати після навчання.

— Якщо говорити про вигорання, розчарування, то на них впливають лише зовнішні фактори, про які ми говорили? Чи є ще внутрішні чинники?

— Чинників дуже багато. Ще є невизначеність, люди очікували змін через рік-два… але вони очікували тих змін, які вони собі придумали самі. Щоб будь-яка країна змінилася, потрібно багато часу. Якщо проаналізувати, якою Україна була в 2014-15 рр. і якою вона є зараз, помітні великі та серйозні зміни.

Коли людина перебуває в стані хронічної втоми, вигорання, їй здається, що все робиться безрезультатно

—А що з нами робить відчуття несправедливості?

— Воно може породжувати емоції з так званим негативним відтінком. Це можуть бути емоції гніву та люті, це буде змінювати хімію роботи нашого організму, потихеньку нас руйнуватиме. Дуже небезпечним у всіх цих емоціях і станах є порушення сну. А хронічне порушення сну дуже небезпечне для тіла та психіки людини.

Людина повинна спати 8-9 годин. Якщо людина важко засинає, прокидається декілька разів уночі чи занадто рано, це є певним дзвоником, що в неї є порушення сну. Сон — це відновлююча річ, перш за все — для нашого мозку.

— На що ще варто звертати увагу, крім порушення сну?

— Роздратування, агресія, порушення пам’яті, уваги, відповідно — логічного мислення.

— Що можна зробити для себе, щоб поліпшити свій стан?

— Це класичні речі, доступні більшості з нас. Потрібно робити перерви в своїй роботі, особливо людям, у яких сидяча робота, пов’язана з комп’ютером.

Уникати перепрацювань. При великому навантаженні – підключення допомоги колег або ж членів сім’ї (якщо йдеться про домашні клопоти).

Можна використовувати дихальні техніки, техніки роботи з уявою. Можна робити масажі – вони дуже гарно розвантажують тіло, але так само психіку.

Дуже гарно працюють різні фізичні вправи, класичні зарядки. Це дуже прості речі, але якщо робити їх регулярно, вони підтримуватимуть нас у оптимальній формі.

— Чи можна унезалежнити себе та своє життя від того, що відбувається в політиці? І чи варто це робити?

— Якщо людина постійно думає про те, що там відбувається, вона живе тільки цими думками. Набагато краще, коли людина пропише собі план на день, тиждень і місяць й рухатиметься за цим планом. Вона може собі вписати, наприклад, що в п’ятницю ввечері на дві години сідає за комп’ютер і аналізує інформацію. Якщо вона так робитиме, підтримуватиме себе в більш оптимальному стані й буде більш продуктивною.

— Чи можна раціоналізувати процеси, пов’язані з симпатією та антипатією?

—  Симпатії та антипатії будуть завжди, як би ми не казали про відсторонення від емоцій. Напевно, краще проаналізувати, що ви хочете від свого життя і хто з політиків може це реалізувати, як він бачить реалізацію цих моментів вашого життя.

Якщо ви просто відчуваєте симпатію до цієї людини, але в програмі чи словах не бачите, як ця людина може реалізувати те, що ви хочете… Ну, тут вибір за вами.

Слухайте розмову з психологом у доданому звуковому файлі.

Програма «МозОК» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).