Суб'єктивні експертизи та неперевірені алібі: інвентаризація озвученого у справі Шеремета

Суб'єктивні експертизи та неперевірені алібі: інвентаризація озвученого у справі Шеремета

Два дні тому слідство у справі вбитого у 2016 році журналіста Павла Шеремета назвало імена підозрюваних у підриві його автомобіля. 

Серед них – відомі ветерани АТО і волонтери:  Яна Дугар, Юлія Кузьменко і Андрій Антоненко, яким зрештою вручили підозри і обрали запобіжні заходи – до речі, задовольнивши усі клопотання прокуратури.

Кузьменко і Антоненка суд відправив під варту до 8 лютого, Дугар ці два місяці проведе під цілодобовим домашнім арештом. 

Не забуваймо про ще двох заявлених поліцією фігурантів справи про вбивство Павла Шеремета – Інну та Владислава Грищенків, підозри яким, утім, не вручили. Однак, про це згодом. А поки, аналізуємо, що вдалося і не вдалося дізнатися під час засідань судів з обрання запобіжних заходів підозрюваним, які тривали майже 15 годин. 

Скріншот презентації МВС

Мотив

Чим керувалися учасники та організатор цієї групи – достеменно невідомо. Версія слідства, описана у підозрах фігурантам справи, і позиція офіційних представників МВС суперечать одна одній. 

На думку слідства, сержант ССО і співак Андрій Антоненко «захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості, вчиняючи свої дії, щоб привернути увагу громадськості до певних політичних переконань (…) вирішив створити організовану групу, щоб у її складі вчинити вбивство журналіста та радіоведучого Шеремета».

На брифінгу 13 грудня начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основною версією слідства є «дестабілізація ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи».

Натомість, в ефірі програми «Свобода слова» 13 грудня очільник МВС Арсен Аваков не виключив версію, пов’язану з помстою за діяльність журналіста «з території іншої держави».

Аваков натомість додав що у нього «є певне відчуття що є люди, які перебувають за кадром, (…) і які були ініціаторами чи співініціаторами цього злочину». 

Замовників вбивства Павла Шеремета, нагадаємо, слідство не озвучило.

Яна Дугар

Фото: Яна Дугар, Facebook

Прокуратура: Просила цілодобовий домашній арешт.

Захист: Виступав за обрання легшого запобіжного заходу – нардепи «Євросолідарності» Яна Зінкечич, Микола Величкович, Михайло Бондар та екснардепка Оксана Корчинська заявили про готовність взяти Дугар на поруки.

Суд: Повністю задовольнив клопотання прокуратури, відправивши Яну Дугар під цілодобовий домашній арешт до 8 лютого 2020 року із забороною залишати місце проживання у місті Новомосковськ (Дніпропетровської області, – ред.).

Роль: За версією слідства, Яна Дугар нібито «розвідувала» територію та фотографувала відеокамери біля будинку Шеремета за кілька днів до вбивства. 

Заявлене алібі:  У підозрі вказано, що спостереження і фотофіксацію Дугар здійснювала 16 та 18 липня 2016 року.

Адвокати ж наполягають на тому, що з 3 червня 2016 року по 26 вересня 2016 року Яна Дугар перебувала на території військового госпіталю. Це підтверджує службова характеристика з 66 мобільного госпіталю міста Покровськ, оприлюднена нардепкою Яною Зінкевич.

Експертизи:  Слідство наводить результати комплексної психологічної та портретної експертизи від  21 листопада 2019 року. 

В її межах порівнювалися 2 типи відео. Перший – це відео з камер спостереження від липня 2016 року, на яких зафіксована молода жінка, яка вивчає територію і фотографує розташування відеокамер на перехресті, де потім вибухнула машина Шеремета.

Другий –  «еталонні» зразки відео від 11 липня 2019 року, на якому зображена «Особа_2» (ймовірно, під «Особою_2» слідство має на увазі Яну Дугар, але прямо це не вказано, – ред.).

Порівнявши обличчя особи, зафіксованої у липні 2016 року з обличчям особи, зафіксованої у липні 2019 року, експерти роблять висновок, що це, ймовірно, одна і та ж особа.

Адвокати натомість надали суду документи, які підтверджують, що 11 липня 2019 року Яна Дугар перебувала за кордоном, у Румунії та Італії і повернулася до Києва 13 липня 2019 року – тому не могла бути зафіксована на “еталонних” зразках у вказаний слідством час. 

Також адвокати вказують на те, що для експертизи були надані три нечіткі фото поганої якості, що ставить під сумнів її коректність.

Важливо: Очільник МВС Арсен Аваков в ефірі ток-шоу “Свобода слова” заявив: “Вчора захисники Яни Дугар говорять про те, що вона у цей момент (вбивства Шеремета, – ред.) була в АТО – ось довідка. Сьогодні інші захисники кажуть, та ні, вона не була в АТО, вона у цей момент була за кордоном”. 

Все ж йдеться про різні дати. Згідно з наданими депутаткою Яною Зінкевич документами, Яна Дугар була в АТО протягом червня-вересня 2016 року. А за кордоном, стверджують адвокати підозрюваної, та була у липня цього року – коли слідство нібито отримало “порівняльне” відео із нею. 

Юлія Кузьменко

Фото: Юлія Кузьменко, Facebook

Прокуратура: Просила взяти підозрювану під варту.

Захист: Виступав за обрання легшого запобіжного заходу – взяти на поруки Кузьменко висловили бажання більше 10 людей, зокрема, лікарі та воєнні медики, а також депутат Київради (фракція «Свобода») Володимир Назаренко, нардеп 9 скликання «Євросолідарності» Роман Величкович, також нардепки 8 скликання Наталя Веселова та Оксана Корчинська. 

Суд: Повністю задовольнив клопотання прокуратури, відправивши Юлію Кузьменко під варту до 8 лютого 2020 року.

Роль: За даними слідства, Юлія Кузьменко в ніч з 19 на 20 липня 2016 року заклала вибухівку під автомобіль Subaru, на якому зранку журналіст Павло Шеремет їздив на роботу . Закладати вибухівку вона вирушила разом із Андрієм Антоненком, сказано у підозрі. Після цього вони разом пішли з місця злочину.

Вранці того ж дня Юлія Кузьменко прийшла до занедбаного будинку №17 на вулиці Івана Франка, переодягнулася у спортивний костюм, знову рушила до будинку №12, де жив Павло Шеремет, і спостерігала, коли той вийде з під’їзду.

Коли журналіст вийшов на вулицю і сів в автівку, підозрювана дочекалася, поки автівка від’їде на безпечну від неї відстань. Тоді вона нібито дистанційно привела вибухівку у дію. 

Яким саме чином Кузьменко це зробила – прокурори не пояснили. 

Заявлене алібі: Адвокат Владислав Добош клопотав про заслуховування свідків, які за його словами, могли б довести непричетність Юлії  Кузьменко до справи про вбивство Шеремета і “підтвердити її алібі”.

Це клопотання суд не задовольнив. А сторона захисту так і не повідомила, яке алібі у Юлії Кузьменко.

Експертизи: Слідчі долучили до матеріалів справи комплексну портретно-психологічну експертизи з аналізом ходи від 11 грудня 2019 року.

Адвокат Владислав Добош, стверджує, що хода Особи_1, зафіксованої на відео у 2016 році біля місця вибуху, і хода Особи_2 (ймовірно, Юлії Кузьменко) є схожими лише на суб’єктивну думку експерта, і це вказано у відповідному висновку.

Що ж до портретної експертизи, то вона не встановлює ідентичності людини з відео 2016 року і Особи_2 (ймовірно, Юлії Кузьменко).

«Наявні зображення зовнішності особи_1 і особи_2, зокрема ознаки обличчя, не дають можливості для ідентифікації особи_1 і особи_2 як однієї і тієї ж особи», – процитував фрагмент документу Владислав Добош.

Важливо: Очільник МВС Арсен Аваков в ефірі ток-шоу “Свобода слова” показав фото жінки, яка, за його словами, “натискала на кнопку”. “Ця дівчина у перуці, спеціальних окулярах. Потім вона виходить з іншого місця в іншому одязі”. Це та людина, яка натискала на кнопку. Ми маємо гіпотези, хто ця людина, але ми не знаємо точно”, – заявив Аваков. Що малося на увазі під цим висловлюванням, міністр не уточнив. Однак, якщо ідеться про приведення вибухового пристрою у дію, то слідство приписує це саме Юлії Кузьменко.

Водночас, цікаво, що стоп-кадри, які показав Аваков, вже фігурували у розлідуванні Слідства.Інфо 2017 року. Попри доволі чіткі знімки, не зрозуміло, чи проводило слідство порівняльні експертизи зображеної на них людини.

Порівняльні скріншоти

Андрій Антоненко

Фото: Андрій Антоненко, Facebook

Прокуратура: Просила взяти підозрюваного під варту.

Захист: Виступав за обрання легшого запобіжного заходу – десятки людей заявили про готовність взяти Антоненка на поруки, серед них щонайменше 3 депутати, командир «Української добровольчої армії» Володимир Андрущечко, музикант Сашко Положинський, начальник прес-служби ССО Олексій Нікіфоров.

Суд: Повністю задовольнив клопотання прокуратури, відправивши Андрія Антоненка під варту до 8 лютого 2020 року.

Роль: Слідство вважає Андрія Антоненка «організатором та керівником стійкого угрупування». Саме він, на думку слідства, залучав учасників до цього угрупування та розподіляв між ними ролі.

Серед залучених, на думку слідства – Яна Дугар та Юлія Кузьменко, а ще певна кількість невстановлених осіб. 

Безпосередня роль Антоненка у цьому злочині, як зазначається у підозрі, полягає у виготовленні разом з невстановленими особами вибухового пристрою, який Кузьменко заклала під авто і згодом активувала.

Коли і яким чином вони дістали складові вибухівки – електродетонатор ЕДП-р, «гексоген», вражаючі елементи протипіхотної міни МОН-50, слідство не роз’яснює.

Утім, протипіхотна міна МОН-50 згадується не лише у підозрі. Очільник МВС Арсен Аваков заявив, що Антоненко перед обшуками телефоном попросив свого родича винести з квартири міну МОН-50.

За словами Авакова, родич Антоненка таки виніс міну, і тому слідчі проти ночі 13 грудня провели 2 додаткові обшуки – у волонтерів Євгенія і Наталії Акастьолових і письменника та музиканта Антіна Мухарського.

«Поки ми чекали адвоката, Антоненко написав братові своєї дружини «терміново йди в квартиру і забери цю зелену штуку». Поки слідчі стояли внизу, брат дружини забрав і виніс з квартири цей предмет. (…) Як музикант може тримати міну в будинку? Тому наші підозри тільки посилюються», – заявив Арсен Аваков.

Суддя Сергій Вовк інформацію про міну долучати не став з формулюванням: “Її не можна брати до уваги”.

Заявлене алібі: Адвокат Станіслав Кулик подав клопотання про виклик  двох свідків – Олексія і Марину Єрмілових, які за його словами, були з Антоненком в день загибелі Шеремета. Суд відмовив у задоволенні клопотання. 

Однак, Олексій Єрмілов розповів журналістам, що Андрій Антоненко 19 липня 2016 року приїхав до нього у Ворзель і залишився там ночувати. 

Експертизи: Слідство долучило до матеріалів справи 7 висновків експертиз. 

За словами адвоката Станіслава Кулика, безпосередньо Антоненка може стосуватися лише портретно-психологічна експертиза з аналізом ходи Особи_2 (ймовірно, Антоненка).

В її межах порівнюються відеозаписи від 2016 року з людиною, ймовірно причетною до вбивства, і відеозаписи від 2019 року з “Особою_2” (ймовірно, Антоненком). 

Згідно з висновком експерта, вдалося встановити збіг лише загальних ознак зовнішності: статура середня, форма бороди – округла, густина бороди – середня, колір бороди – темний, форма обличчя – овальна. 

“Наявні у зображеннях Особи_1 ознаки зовнішності, зокрема ознаки обличчя, не дають можливості для ідентифікації Особи_1 і Особи_2, як однієї і тієї ж особи”, – процитував висновок адвокат Кулик. 

Що ж до аналізу ходи, то експертиза встановила співпадіння. Однак, каже адвокат, висновок базується на суб’єктивній думці експерта.

“Криміналістичний аналіз ходьби забезпечує достатні докази того, що Особа_1 на досліджуваних кадрах є Особою_2 (ймовірно, Антоненком) на еталонних кадрах спостереження. Ці висновки засновані на думці, і не грунтуються на чи статистичних обчисленнях і числових даних”, – зачитав адвокат фрагмент висновку. 

Відтак, на його думку, цей документ не може бути доказом у справі.

Подружжя Грищенків «може щось знати»

Фото: подружжя Грищенків Facebook

На брифінгу 12 грудня правоохоронці назвали п’ятьох підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.  Але двом із них – Інні і Владиславу Грищенкам, підозри так і не оголосили. 

Грищенки нині підозрювані в іншій справі — у підготовці замаху на бізнесмена у місті Косів на Івано-Франківщині. Саме через цей замах слідство начебто вийшло на підозрюваних у вбивстві Шеремета.

На брифінгу 12 грудня начальник Кримінальної поліції Коваль характеризував Владислава Грищенко як фахівця з вибухівки, причетного до спроби скоєння замовного вбивства в Івано-Франківській області. Причому, Коваль підкреслював, що під час замаху на Івано-Франківщині використовувалася майже така ж вибухівка, як і під час вбивства Павла Шеремета. Саме це, на думку слідства, і пов’язує дві справи. 

Але першим, з ким поліція зв’язала обидва злочини, був ветеран АТО Іван Вакуленко, з яким спілкувалися Грищенки.

Саме Вакуленка першим викликали на допит як свідка у справі вбивства Шеремета. 

Утім, після виклику на допит, Вакуленко зник. За кілька днів його знайшли мертвим –  з вогнепальним пораненням у голову. Загибель Вакуленка кваліфікували як самогубство.

Після смерті Вакуленка Грищенки та їхні друзів починають активно передзвонюватися і обговорювати ситуацію.

В одній із таких розмов Інна Грищенко, відповідаючи на запитання чоловіка, чому Вакуленко вкоротив собі віку, говорить, що він «не вивіз ще й справу Шеремета». 

В іншій розмові вона зазначає: «У меня ощущение, что все складывается так, как нам надо. У меня с момента Ваниной пропажи появилось ощущение, что у нас все будет не просто хорошо, а о*уенно». 

Як пояснили правоохоронці, зникнення і смерть Вакуленка, а також реакція усіх п’ятьох фігурантів справи Шеремета нібито і стало “сигналом” для слідства. 

Попри це, наразі Грищенки фігурують у справі Шеремета “лише як особи, які можуть володіти певною інформацією”.

Хоча напередодні, 9 грудня, Владислав Грищенко заявляв, що слідство пропонувало йому “взяти на себе справу Шеремета” в обмін на свободу його дружини. 

Оновлено: 16 грудня журналісти «Слідство. Інфо» оприлюднили дослідження, проведене британським експертом Іваном Бірчем.

Згідно з цією експертизою, жінка, яка робила фото відеокамер, готуючись до вбивства, жінка з відео, яка підкладала бомбу, та жінка, яка, можливо, підірвала машину – з суттєвою ймовірністю — одна й та сама людина.

Останнi новини