Театральна адвокація проти домашнього насильства

Протягом чотирьох днів Творчої адвокаційної майстерні місцеві активістки працювали з форум-театром та іншими творчими методиками для успішної адвокації, а результати майстерні втілилися у конкретних рекомендаціях до місцевої та обласної влади щодо забезпечення потреб і прав жінок, які пережили насильство, а також у форум-виставу, яка ілюструє досвід цих жінок.

Співзасновниця «Театру для діалогу» Оксана Потапова розповіла, як працює Законодавчий театр про права жінок, які пережили насильство, та хто може до нього долучитися.

— Законодавчий театр — це одна з форм соціального театру, покликана говорити з громадами, з суспільством про важливі проблеми. З одного боку, аналізуючи особистий досвід людей, яких ця проблема зачепила або які працюють з нею, з іншого боку, театр покликаний привернути увагу до чинного законодавства в цій сфері або до потреб змін у законодавстві, його адекватної імплементації.

За останні кілька місяців ми проводили декілька заходів у такому форматі, для нас цей формат також є експериментальним, але поки ми отримуємо дуже позитивні відгуки, що свідчить про те, що такий формат допомагає зрозуміти проблему.

Дуже важливим є етап підготовки вистави, коли група активних жінок (у нашому випадку), які є активістками, представницями громадських організацій, соціальних служб або самі пережили насильство, збираються разом, говорять про власний досвід, про теми, які вони піднімають у якості адвокаційних запитів, разом ми досліджуємо законодавство.

Через театральні сценки та історії ми формували невеличкий етюд, історію жінки, яка після декрету намагається відновити свій робочий стаж і говорить зі своїм чоловіком про те, що вона бажає повернутися до професійної самореалізації, а материнство — це не єдине її покликання. Чоловік м’яко, а потім і менш м’яко забороняє їй це робити, наголошуючи, що всі його знайомі та друзі тримають своїх жінок при собі, а він нібито достатньо заробляє, щоб утримувати їх обох і дітей.

Він ставить їй ультиматум: «Або ти йдеш на роботу, але йдеш від мене, або залишаєшся з дітьми»

Вона вирішує піти від нього, хоча б на якийсь час. Повертається до свого брата, який живе в їхньому спільному будинку. Починає жити з ним, шукає роботу, щоб утримувати дітей. Під час пошуку роботи вона стикається з дискримінацією, коли роботодавець питає її про наявність дітей, про їхній вік, про те, чи вони хворітимуть, чи вона здатна виконувати таку роботу з наявністю двох дітей. Врешті-решт він пропонує їй половину ставки з урахуванням так званих «ризиків». У останній сценці ми бачимо, як ця жінка повертається з роботи, отримує зарплату після першого місця, але її брат також проявляє психологічне та економічне насильство — просто забирає в неї гроші, пояснюючи це тим, що він нібито доглядає за її дітьми, він чоловік у сім’ї і має право на її прибуток. Вона знову вона опиняється у безвихідній ситуації, тому що навіть у власному будинку їй небезпечно перебувати.

Ми показуємо цю історію, але між деякими сценками робимо паузи та зачитуємо відповідні статті Конвенції CEDAW, які закликають країни до подолання гендерної нерівності, до боротьби з гендерними стереотипами, забезпечення економічної незалежності жінок, а також певні елементи законів, які приймаються та змінюються в нашій країні.

Одна з особливостей роботи з таким форматом соціального театру полягає в тому, що він надає можливість людям без акторського досвіду брати участь у таких виставах. Ми формуємо сценарій разом, він складається як мозаїка зі спільного досвіду учасниць. Ми не вигадуємо якусь історію, а проживаємо чи показуємо елементи історій із власного життя або історій, які ми почули одна від одної. Кожна з жінок має можливість спробувати себе в якійсь ролі, оскільки група була суто жіноча, у нашій виставі дві жінки грали роль чоловіків. Глядачі говорили, що вони чудово з цим впоралися. У цьому також дуже допомагають театральні ігри та вправи, які теж є важливим елементом нашої адвокаційної майстерні. Ми називаємо це творчою адвокацією, тому що залучаємо різні елементи нашого досвіду, нашої експресії.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.