Стали відомі домовленості між Україною та Угорщиною щодо прав угорців Закарпаття

Україна зобов’язалася внести низку змін до закону про середню освіту й суттєво розширити права нацменшин у суспільно-політичному аспекті.

Це випливає з документа, що підсумовує досягнуті домовленості української й угорської сторін, про які 3 червня заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.

Документ із 20 сторінок потрапив у розпорядження «Радіо Свобода», яке переказує його ключові моменти.

Права нацменшин в освіті

Згідно з документом, учні класів із навчанням мовами нацменшин зможуть використовувати їх і під час інших форм взаємодії між собою та з учителями.

Заклади, де функціонують класи або групи з навчанням мовою нацменшини, матимуть статус «школи нацменшини». Такі заклади можуть дублювати написи на вивісках та іншу інформацію для загального користування мовою нацменшин. Керівник або заступник керівника такої школи повинен володіти мовою відповідної меншини.

Офіційні документи про освіту можуть дублюватися мовою меншини на прохання батьків.

Для випускників, які навчалися мовою нацменшини, завдання зовнішнього незалежного оцінювання можуть перекладати відповідною мовою, крім тестів з української мови й історії.

Водночас Україна готова розширити перелік предметів державною мовою в класах, де навчаються представники нацменшин, якщо будуть заяви двох третин батьків у класі.

««Українська сторона вважає, що в межах 11 пунктів сторони загалом досягли погодження основних підходів та формулювань у сфері освіти», — йдеться наприкінці розділу про освіту.

Як нагадує «Радіо Свобода», саме освітній блок був ключовим предметом суперечки між Києвом і Будапештом впродовж останніх років.

Що ще передбачають домовленості між Україною й Угорщиною

Наступний блок присвячений суспільно-політичним та культурним правам нацменшин:

• Місцеві органи влади на територіях, де нацменшини складають значну частину населення, можуть вимагати від своїх кадрів знання мови нацменшин чи організовувати відповідні курси. Відповідно, мови меншин можуть використовуватися у спілкуванні з місцевими органами влади.
• Обов’язковими стають консультації з нацменшинами щодо проєктів законів, які стосуються їхнього правового статусу.
• Окрім усної й письмової форм використання своєї мови, представник нацменшин отримує також право користуватися нею в електронній формі.
• Публічні заходи – зустрічі з виборцями чи спортивні конкурси, організовані для нацменшин, – можуть влаштовувати їхньою мовою.
• У населених пунктах із нацменшинами можуть з’явитися вивіски офіційних назв їхніми мовами на будівлях органів місцевого самоврядування, включно з обласними радами й комунальними підприємствами за відповідним рішенням місцевої ради.
• У межах підготовки виборів агітація й роз’яснення порядку голосування дублюватиметься мовами нацменшин. А на місцевих виборах у місцях традиційного проживання нацменшин – і текст виборчого бюлетеня.
• Назви вулиць, площ, скверів та інших об’єктів топоніміки дублюватимуться відповідною мовою.
• Символіка нацменшин може використовуватися на офіційних державних заходах, але не домінувати візуально над українською символікою й не суперечити законодавству України.

Ширші права нацменшин стали ключем до відкриття перемовин про вступ у ЄС

3 червня угорський прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив про всеосяжні домовленості з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав угорської меншини. Цьому передували кілька тижнів двосторонніх консультацій між Україною та Угорщиною на технічному рівні. За словами прем’єра Угорщини, Київ зобов’язався впровадити узгоджені заходи у свою правову систему найближчим часом.

4 червня голова МЗС України Андрій Сибіга заявив про новий розділ у відносинах з Угорщиною, «побудований на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому». Очільник МЗС не розкривав деталей досягнутих домовленостей, але назвав участь Угорщини «конструктивною».

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко також не вдавалася в подробиці. 4 червня вона лише повідомила, що всі держави-члени ЄС погодилися на відкриття першого кластера «Основи» у переговорах про вступ України до Євросоюзу, принагідно подякувавши головуванню Кіпру в ЄС, що вже розпочало відповідний процес.

Відкриття першого переговорного кластера з Україною й Молдовою про їхнє членство в ЄС планується на 15 червня в Люксембурзі.