Томос — офіційний документ, в якому описано синодальне рішення Вселенської патріархії про надання/ підтвердження автокефалії.
Томос умовно ділять на три частини: у першій описують сучасний стан церкви країни, яка звернулася з проханням про надання Томосу, і вказують її зв’язок із Константинополем. У наступній частині подають канонічно-правові обґрунтування — перелік церковних документів, які дозволяють надати/визнати автокефалію. В останній висловлюють побажання, щоб церква підтримувала віровчення, керувалася канонами, її права та застереження.
Згідно з актом 1686 року Константинополь передав Москві право поставляти на кафедру Київських митрополитів, але не передав при цьому саму Київську митрополію.
Київська митрополія спочатку була однією з єпархій (округів) Вселенського патріархату, але через політичні обставини неодноразово ділилася на дві або три митрополії (області, провінції).
Після завоювання України Московська держава робить зусилля, щоб підпорядкувати патріарху Московському ту Київську митрополію, яка все ще підкорялась Константинополю. Митрополію приєднали без узгодження з Константинопольською Церквою, без її дозволу і антиканонічним способом. Російська влада зв’язалась з Вселенським патріархатом виключно для того, щоб узаконити і затвердити вже існуючу ситуацію. В травні 1686 року патріарх Константинопольский Діонісій написав листи до Йоакима, патріарха Московського, гетьмана Самойловича і російських самодержавців, де погодився передати право поставляти митрополитів на Київську кафедру, але виставив кілька вимог:
— Обирати митрополита могли єпископи, клірики і знать з дозволу та за наказом гетьмана
— Київський митрополит мусив молитись і поминати як Вселенського патріарха, так і Московського (першого через юрисдикцію над митрополією Київською і всієї Русі, а другого в зв’язку з тим, що патріарх Московський отримав право поставляти митрополита Київського)
— Всі привілеї митрополита Київського мали зберегтися.
Митрополити Київські УПЦ МП досі не поминають Константинопольського патріарха під час богослужінь, тому він має право відкликати лист-згоду і фактично повернути собі Київську митрополію.
Патріарх Варфоломей заявив, що право хіротонії (поставлення в священнослужителі) було надано Москві «з фінансових причин», «з необхідності» і «носило тимчасовий характер». Про це йдеться в архівах документу, опублікованого на основі діалогу між патріархами Константинопольської та Російської церков. Зустріч відбулася ще у серпні цього року.
Прочитати історичні дослідження можна тут і тут.
Влада, церква і віряни звертають до Вселенського патріарха з проханням надати автокефалію, після цього вселенська патріархія інформує інші помісні церкви про свій намір надати автокефалію, збирає реакції. За підсумками цих перемовин робиться доповідь на синоді Вселенського патріарха. Приймається рішення про надання автокефалії, призначення екзархів або про відмову.
Томос дадуть не одній певній церкві, а новоутвореній структурі, в яку ввійдуть Українська православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква і ті приходи Української православної церкви Московського патріархату, які захочуть приєднатись до Помісної української церкви. Саму церкву проголосять на Соборі в Україні.
Екзархи з Константинопольскої патріархії допоможуть епископам, які підписали звернення до Вселенського патріарха, організувати Собор в Україні, про це заявив очільник Національного інституту стратегічних досліджень, колишній заступник голови Адміністрації президента, він відповідав за перемовини з Вселенським патріархом Варфоломієм Ростислав Павленко. На ньому буде проголошено церкву, обрано предстоятеля і вирішено інші необхідні питання щодо структури церкви.
Хто стане патріархом невідомо, патріарха помісної Української церкви оберуть на Соборі після вручення Томосу. Київський патріархат заявляє, що після Томосу висуватиме кандидатуру патріарха Філарета.
Майно належить громадам, як власність релігійних громад, тому якщо громада переходить в новоутворену об’єднану українську церкву — вона переходить зі своїм майном. Майно є власністю громади.
Коментуючи ситуацію з Києво-Печерською лаврою, Почаївською лаврою та іншими пам’ятками архітектури, Патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет (Денисенко) зазначив: «Що стосується державного майна — архітектурних пам’яток тощо, це майно належатиме тому, кому його передаватиме держава. Якщо передаватиме Російській православній церкві в користування — нею користуватимуться парафії Російської православної церкви. Якщо українській об’єднаній церкві, — цим майном користуватиметься об’єднана українська церква
У своєму зверненні до Верховної ради від 20 вересня 2018 року президент України Петро Порошенко зазначив, держава надасть можливості тим, хто захоче залишитись у складі УПЦ (МП), не змінювати юрисдикцію. І одночасно, забезпечить право вірян і священства, яке захоче перейти з УПЦ (МП) в новостворенну церкву. Люди матимуть всі права для реалізації своїх поглядів і переконань, можуть ходити в ті храми, в які вважають за потрібне, слухати священиків, яких вважатимуть за потрібне.
УПЦ МП та РПЦ відкрито виступають проти автокефалії.
У травні 2018 року делегація УПЦ МП передала до Константинопольського Патріархату 60 тисяч підписів вірян проти ідеї створення автокефальної Церкви в Україні.
Делегації РПЦ та УПЦ МП зробили низку поїздок до різних помісних церков, аби отримати їх підтримку.
7 вересня було опубліковано комюніке Генерального секретаріату Священного Синоду Константинопольського Патріархату, в якому повідомлялося про призначення двох ієрархів Константинопольской Церкви — архієпископа Памфілійського Данила (США) і єпископа Едмонтонського Іларіона (Канада) — екзархами Константинопольського Патріархату в Києві.
14 вересня Синод Російської православної церкви вирішив припинити участь церкви в роботі структур під головуванням Константинопольського патріархату та сумісне служіння.
УПЦ МП назвала дії Константинопольского патріархату незаконними і від зустрічі з екзархами відмовилась.
Єпископ Константинопольського Патріархату, архієпископ Тельміський Йов (Геча) пояснив в своєму інтерв’ю, що автокефалія Росії була само-проголошена в 1448 р., коли в Москві обрали митрополита Іону самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату. Православній Церкві в Росії Томос про автокефалію не давали. В 1589-1590 роках Вселенський Патріарх Ієремія ІІ просто нормалізував ситуацію, піднявши цю кафедру на патріарше достоїнство, при тому, що було дозволено Московському архієрею «називатися» патріархом, при умові, що він мав поминати патріарха Вселенського і вважати його «як свого главу і першого», як сказано в грамоті.
19 квітня у парламенті ухвалили постанову про підтримку звернення президента України Петра Порошенка до Вселенського патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної церкви в Україні. «За» проголосували 268 депутатів, «проти» — 36, ще троє утрималися.
22 квітня 2018 року Святий і Священний Синод Вселенського Патріархату прийняв до розгляду Звернення від Президента України Петра Порошенка до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православній Церкві в Україні, Постанову Верховної Ради України на підтримку цього звернення, а також звернення ієрархів українських православних церков — УПЦ КП і УАПЦ. Також Синодом Вселенського Патріархату прийнято рішення про початок процедур, необхідних для надання автокефалії Православній Церкві в Україні.
26 травня архімандрит Української православної церкви (Московського патріархату), колишній керівник відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ (МП) Кирило (Говорун) заявив, що томос про автокефалію Української православної церкви вже написаний.
За літні місяці звернення Порошенка підтримали міські ради.
31 серпня відбулась зустріч Патріарха Константинопольського Варфоломея та Патріарха Московського Кирила
1-3 вересня у Вселенської патріархії вже запланований Синакс (Synaxis) – збори всіх єпископів цієї церкви, де обговорювали питання української автокефалії. На Архієрейському соборі Константинопольської церкви у Стамбулі 2 вересня єпископи ухвалили що «Константинопольський патріархат може надавати автокефалію без будь-яких узгоджень»
7 вересня у рамках підготовки до надання автокефалії українській православній церкві Вселенський патріархат призначив двох своїх екзархів у Києві: архієпископа Данила Памфілійського з США і єпископа Іларіона Едмонтонського з Канади.
РПЦ назвала це призначення «вторгненням на свою канонічну територію» і пригрозила розривом євхаристійного спілкування.
14 вересня, Синод Російської православної церкви вирішив припинити участь церкви в роботі структур під головуванням Константинопольського патріархату.
17 вересня новопризначені екзархи розпочали призначати зустрічі із представниками релігійних організацій.
23 вересня Вселенський патріарх Варфоломій заявив, що Українська православна церква якнайшвидше отримає автокефалію, бо це її право.
26 вересня Синод УПЦ (МП) назвав призначення екзархів Вселенського Патріархату «грубим втручанням у внутрішні справи УПЦ і порушенням її канонічної території.
Українська Православна Церква може отримати автокефалію 9-11 жовтня 2018 року.
Римо-католицька церква вважає питання створення однієї Української Православної Помісної Церкви внутрішнім питанням Православної Церкви і не коментує його.
Нагадаємо, 25 вересня в рамках 73-й сесії ГА ООН Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зустрівся з Секретарем з міждержавних відносин Ватикану Полом Річардом Галлахером, інформує офіційний сайт МЗС України.