Фото: Аліса Туренко
У Сєвєродонецьку на Луганщині День Незалежності відсвяткували з мітингами та акціями — і святковими, і не дуже. Біля обласного академічного українського театру, наприклад, провели виставку виробів місцевих майстрів, а за сто — невдоволені жителі регіону мітингували через скасування виборів.
«Дерево мрій» — так ми назвали свою акцію. Виникла ідея на основі того, що зараз існує багато методик арттерапії, усі думки ми повинні записувати, десь складати, або вішати, матеріалізувати їх таким чином, відправляти хороші думки у всесвіт. Тому ми запропонували нашим дітям створити долоньки мрій, на яких написати, яким вони бачать своє місто, своє село, свою країну майбутнього, що вони для неї хочуть зробити, якою вони її бачать. Їх вони надсилали нам у електронних версіях і ми їх тут роздрукували. Також я декілька тримаю у руці. Діти хочуть, щоб відновили рідну школу в Станиці, щоб сміття переробляли на щось корисне, побудували аквапарк чи каток в місті».
Також люди могли прийти та доповнити дерево своїми побажаннями на чистих долоньках. Так дванадцятирічний Всеволод мріє про каток у Сєвєродонецьку:
«Перш за все, я хочу жити в Україні, де, звичайно, все добре і моя мрія стосується мого міста. Я хочу, щоб у нашому місті побудували льодовий каток у Льодовому палаці спорту. Він був там дуже давно, але мені було два роки, як його демонтували, я вже нічого не можу пам’ятати, але мені часто розказують мої батьки. Ковзани у мене є, але нащо вони мені потрібні, тільки пил з них протираю».
За сто метрів від святкувань інші люди зібралися на мітинг. Близько сотні жителів Сєвєродонецька та Лисичанська прийшли, щоб висловити очільнику Луганщини своє обурення тим, що виборів не буде. Але їх не пропустили поліціянти. Тож людям нічого не залишалося, як провести свій захід біля живого кордону правоохоронців, каже мітингувальниця Юлія Погорєлова.
«Прийшли, щоб висловити своє законне цивільне право на те, що ми маємо право голосу. Ми вкрай обурюємося тим, що нас ось так нахабно одна людина позбавила права голосу. Правильно тут сказали — у 2014 році тут були вибори до Верховної Ради, у 2015 році. Минулого року троє виборів було: президентських два тури і плюс парламентські вибори. І все ми пройшли. І пройшли гідно, пройшли як законослухняні громадяни, у нас не було ні провокацій, ні мінування, ні вибухів. Усе було добре. Чому зараз ось так?»
Наразі це — третій мітинг у Сєвєродонецьку щодо скасування виборів. Ще один був у Лисичанську, каже інший мітингувальник Сергій Зарецький:
«Луганщині потрібні вибори. Луганщині потрібна демократія. Луганщині потрібно якомога більше України. Саме тут, у Сєверодонецьку, вся спроба відокремити нас від країни є дослівно «сепаратор» — сепаратизм. Це поділ. Тобто, зараз відбувається поділ луганчан на тих, де можна проводити вибори і де — ні».
Мітинг тривав зо пів години. До людей від представників влади ніхто не вийшов, а поліціянти не пустили мітингувальників до театру. Потім частина учасників акції розійшлася по домівках, а решта — попрямувала до Києва, там вже вдруге планують влаштувати подібну акцію.
Аліса Туренко, Луганщина, Громадське радіо
0