У Дергачах родина зберігає «сімейний скарб» — ялинкові іграшки знищеного Куп'янського заводу

У десятки разів менше, але чи не ще символічніше святкове дерево у родині Ісаєвих. Ця дергачівська сім’я не виїжджала з міста, коли окупація була практично на відстані полів. Коли було найгарячіше, сім’я жила у підвалі. 

«Перший будинок нас постраждав 25-го лютого. Я не знаю, чи це було пряме влучання, чи це уламки, але під час цього влучання, мабуть, пів даху йому знесло. І посипалися перші наші вікна, тому що ми — сусіди. Нашому будинку, можна так сказати, пощастило. Посипалися всі вікна. Дуже пошкодився дах, особливо та частина. Але наш будинок обійшло з усіх сторін», — згадує Лілія зиму 22-го року. 

Попри пошкодження будинку, родина вціліла, а ще зберігся їхній сімейний скарб — ялинкові іграшки. 

Ці кульки Лілія з доньками привезла з Куп’янського заводу ялинкових іграшок. Взимку 22-го їздили туди на екскурсію і, сміється жінка, витратили ледь не всю зарплату. Привезли додому чималий коробок. 

«Наступав рік Тигра, тому у нас багато тигриків», — показують ялинкове оздоблення дівчата. 

«Нам спочатку показали все на екскурсії, потім повели на майстер-клас. Цю іграшку ми розмалювали. Ось ще іграшку малювали ми», — згадує старша донька Уляна.

За кілька тижнів потому Куп’янщина була окупована, на Дергачі насувався ворог. Нині заводу більше немає. Його розбив черговий російський удар. 

«Для моєї сім’ї та сім’ї чоловіка Новий рік — це особливе свято. Родинне. Чоловік, як маленьким був, щороку ходив обирати ялинку в ліс зі старшими. Ми й доньок закохали в цю атмосферу. Ялинку прикрасили ще 5 грудня», — ділиться Ліля.

Куп’янські іграшки Лілія берегтиме. Каже, вистачить і собі лишити, і донькам у спадок передати. Для них це символ життя до війни та втрат. Але дівчата щиро вірять, що за кілька років вдасться повторити екскурсію на відбудований завод.

Анна Черненко, Харків, Громадське радіо