«Допитували місцевих, ґвалтували дівчат» — що відомо про катівні окупантів у Козачій Лопані
«Допитували місцевих, ґвалтували дівчат» — що відомо про катівні окупантів у Козачій Лопані
0:00
/
0:00

«Допитували місцевих, ґвалтували дівчат» — що відомо про катівні окупантів у Козачій Лопані

Козачу Лопань росіяни захопили у перші дні повномасштабного вторгнення. До кордону з Росією від північного харківського селища менше 10 кілометрів. Залізницею — усього 2. Тому, саме тут окупаційна влада облаштувала одну зі своїх перших «адміністрацій», звідки збиралася «керувати регіоном». 11 вересня ЗСУ звільнили село у ході контрнаступу на північному сході країни. Правоохоронці виявили дві катівні, які окупанти облаштували у підвалах залізничного вокзалу та магазину.

Начальник інформаційного відділу Дергачівської міської ради Олександр Кулік показує вивіску, яку разом із триколорами окупанти причепили на стіну сільради.

«Спочатку це називалось «временная администрация освобожденних територий Харьковской области». Оця табличка висіла на вході до селищної ради. Сюди приїжджав такий собі Віталій Ганчев. Ось, його тут навіть видно на цій газеті. «Россия здесь навсегда — обратной дороги не будет». Оце — він. Ця людина і зараз на кшталт найголовнішого колаборанта у Харківській області. Він у них значиться «головою» Харківської військово-цивільної адміністрації окупаційної. Він до 2014 року обіймав посаду заступника голови Дергачівського райвідділу міліції. Він місцевий, у принципі знає, що тут відбувається», — говорить Олександр Кулік.

Фото: Анна Черненко/Громадське радіо

Пізніше так звану адміністрацію перемістили до Куп’янська. У Козачій Лопані залишили заступника фейкової адміністрації і розгалужену систему тиску. Тут діяв так званий трикутник в’язниць: два місця незаконного утримання у самому селищі і ще один перевалочний у Гоптівці. Це прикордонний пункт на кордоні з РФ.

Катівня під вокзалом у Козачій Лопані/Фото: Анна Черненко/Громадське радіо

Пані Людмила весь час окупації жила у селищі. Каже, — була сувора заборона ходити центром і дзвонити комусь. Справжній терор влаштували АТОвцям. Про катівні чули, коли зникала чергова людина.

«Там зник чоловік, але я не знаю, чи прийшов він, чи знайшли його, тому що, коли їх забирали туди, на Гоптівку, там могли тримати і тиждень, і днів зо 10-15. Ті, хто пройшов АТО, ходили відмічалися. Поліцейські — не знаю», — каже жінка.


Читайте також: Окупанти викрали трьох дітей та дружину — житель звільненого села Байрак на Харківщині


Катівні показує Дергачівський міський голова В’ячеслав Задоренко. Одна у підвалі овочебази, інша під вокзалом, де росіяни облаштували собі штаб.

«Росіяни переоблаштували наші овочесховища під катівні, де у нелюдських умовах тримали наших місцевих людей, ламали їхній психологічний стан, примушували давати свідчення, які дескредитують органи державної влади, а також наші Збройні сили. Ну, а після цього тих, хто йшов із ними на співпрацю, людей відпускали. Хто не йшов на співпрацю, доля цих людей нам поки невідома. Люди, які мали цінну інформацію або бізнесмени, то таких людей ще вивозили на Гоптівку, де була ще одна катівня. Там вже Федеральна служба безпеки (РФ) працювала над цими людьми», — розповідає чоловік.

Головна катівня на овочебазі у Козачій Лопані/Фото: Анна Черненко/Громадське радіо

Так звані камери виглядають моторошно. У тій, що на території овочевої бази, в кутку заґратована клітка. У ній тримали одразу по кількадесят людей. На підлозі пінопластові пластини і ковдри замість ліжок. За будь-якої погоди тут холодно та сиро. Катівню росіяни облаштували просто перед ґратами. Правоохоронці вже вилучили пристрій, яким били струмом бранців. У підвалі досі лишився шкільний стілець, який довгі місяці був «електричним».

«Тут людей тримали з прив’язаними скотчем рука до ноги, з зав’язаними очима. Могли тримати по декілька тижнів. Били при цьому струмом. Людей майже не годували. Майже не давали їм питної води. В туалет вони ходили, скажемо прямо, під себе. При цьому російських військовослужбовців це взагалі не хвилювало. Навіть навпаки. Вони тут ґвалтували дівчат», — говорить Кулік.

Головна катівня на овочебазі у Козичій Лопані/Фото: Анна Черненко

Трохи повіддаль, у цьому ж підвалі, російські військові облаштували спальні. А посередині, поруч із кліткою, розмістили так звану зону відпочинку, де курили травку. Так званий бульбулятор при втечі кинули на столі. Навколо розкидані десятки банок з-під їжі. На етикетках ледь не вся мапа росії: огірки з Брянська, лечо з Калмикії.

Огірки з Брянська/Фото: Анна Черненко

Такі ж строкаті у Козачій Лопані були і російська. Місцеві кажуть, чергова ротація, завезена до Козачої Лопані, була переконана, що вони захопили і зараз знаходяться в Харкові, хтось був переконаний, що прибув на Донеччину. Тут стояли осетини, буряти, чеченці, удмурти. Пам’ять про останніх, каже Олександр Кулік, досі валяється на залізничному вокзалі:

«Тут був офіцерський штаб, сюди їм присилали їхні діти російські листи. Тут дуже багато листів «9 мая», «спасибо российскому солдату». Отаке є — бачите, який російський солдат. Тут такого дуже багато валяється. Ось бачите, «удмурская республика город Ижевск СОШ №51».

Катівня під вокзалом у Козачій Лопані/Фото: Анна Черненко/Громадське радіо
Центр Козачої Лопані/Фото: Анна Черненко/Громадське радіо

Дитячих «листів солдату», згорнутих у трикутники за зразком листів у часи Другої світової війни, тут сотні. Більшість навіть не розгорнули. Цілий ящик прислали з Іжевська. На коробках «зетки», георгіївські стрічки, написи СРСР, голуби миру тощо.

Листи з Удмуртії/Фото: Анна Черненко/Громадське радіо
Листи з Удмуртії у Козачій Лопані/Фото: Анна Черненко/Громадське радіо

У кутку навпроти дитячо-радянського православні книжки та ікони царя Николая ІІ. До речі, багато ікон у катівнях.

Ікони у штабі російських окупантів у Козичій Лопані/Фото: Анна Черненко/Громадське радіо

Правоохоронці і досі фіксують злочини росіян на території Козачої Лопані. Окрім звірств над затриманими, йдеться про обстріляну чергу людей, коли загинули шестеро місцевих, та навіть вивезення дітей до Росії.

Анна Черненко, Козача Лопань, Громадське радіо


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини