У сім’ї Тамари та Антона Кузнєцових із Хмельницького шестеро дітей віком від 3 до 24 років. Троє із них — школярі, але жоден із них не займається у школі. Натомість опановують предмети вдома. А ще юні Кузнєцови займаються спортом, малюють, грають на музичних інструментах і навіть пишуть книги.
Антон та Тамара Кузнєцови понад шість років як хмельничани. Сюди вони переїхали з Одеси, а до того жили у Донецьку. 24-річні доньки-двійнята — єдині з дітей у сім’ї, які відвідували традиційні шкільні уроки. Таку форму освіти у родині називають шаблонною, адже вона відбирає можливість творити. Чотирьох молодших Кузнєцових навчають самі батьки.
«Ми оформлені у школі, вони там атестуються, щоб була державна атестація. Але навчаємо ми їх самі у тому форматі, у якому нам цікаво. Майже не маємо навчального плану і розкладу. Діти почали читати самостійно. Щоб навчилися писати, купуємо цікаві зошити з прописами. Математику засвоюють автоматично і якось природно», — розповідає Тамара Кузнєцова.
12-річний Денис вдома займається шість днів на тиждень. Щодня у нього максимум три заняття — такий графік розробила для нього мати. За таких умов, навіть надмірний батьківський контроль не потрібний, вважає Тамара Кузнєцова.
«Відповідальність за навчання на самому собі. Він не навчається для оцінки вчителя. Але знає: або здає і опановує якусь тему, або не вивчив, і тоді йому це не зараховують», — каже пані Тамара.
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Із матір’ю діти опановують переважно гуманітарні дисципліни. Тато допомагає розібратися з природознавчими науками та англійською мовою, яку вивчав колись за кордоном. Також Антон Кузнєцов навчає синів працювати з інструментами.
«Історії, літературі, мові дітей навчає дружина. А щось технічне, наприклад, процеси у матерії — це чоловіча справа. Я навчаю технічним речам. Наприклад, як полагодити лампу й плафон. Вже зробили разом із синами табурет, дитячий стіл. Працюємо з пилою, шурупами, викруткою», — ділиться Антон Кузнєцов.
Хмельницький для переїзду Кузнєцови обрали не випадково. Саме тут, на їхню думку, сильна школа бойового гопаку, яким їхні сини почали займатися змалечку. Також обидва хлопці грають на духових інструментах, фортепіано й бандурі. 6-річна й 3-річна доньки співають і малюють. Молодший син — автор книги «Дивний світ Родомира». Створюють книги і старші Кузнєцови. Найбільше їх у Антона. І лише українською мовою, яку, до речі, чоловік добре вивчив вже у зрілому віці.
«Раннє дитинство я провів на Сахаліні, потім — на Донбасі. Там були уроки української, але формальні. (3:38) А коли вже почався другий Майдан, я усвідомив: важливо — вивчити мову і розмовляти нею», — зізнається Антон.
Тамара Кузнєцова — авторка книги «Природне батьківство». У ній жінка ділиться своїм досвідом виховання малечі. За порадою Тамари чимало знайомих теж перевели дітей на дистанційну форму освіти. Водночас хмельничанка зазначає: таке навчання — це докорінно інше, ніж та формальність, яку намагалися організувати в Україні навесні. Адже найважливіше — дізнатися й опанувати, а не виконати певні вправи у певний день.
Світлана Русіна, Хмельницький, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: