Україна може змінити постанову про місцеві вибори, яку раніше ухвалила Рада. Нині вона передбачає, що вибори на окупованому Донбасі відбудуться лише після відновлення над ним контролю. Змін вимагають РФ та бойовики. Чи підуть парламентарі та таку корекцію постанови та чим небезпечні навіть заяви про можливий перегляд.
Громадське радіо зібрало думки фахівців.
За результатами перемовин радників країн «нормандської четвірки» 11 вересня представник Росії, заступник керівника адміністрації президента Росії Дмитро Козак заявив, що Україна погодилася змінити постанову про місцеві вибори. Про які саме зміни йдеться він не уточнив. Українська сторона, а саме Офіс президента, спочатку про такі домовленості не повідомила. Згодом представник України в ТКГ та нардеп від монобільшості Андрій Костін таки підтвердив: вони є. За його словами, йдеться про зміни, які передбачає постанова, внесена в Раду 28 липня депутатом Олександром Качурою. Про це він повідомив у коментарі журналістам «Інтерфакс Україна».
«Сьогодні на зустрічі було відзначено, що на розгляді українського парламенту є проєкт про внесення змін до постанови про призначення місцевих виборів, який передбачає редакцію пункту 4», — сказав Костін.
У пункті 4 вказано, що місцеві вибори на окупованих територіях не відбудуться через неможливість їх організації. Призначать їх лише окремим законом у разі припинення тимчасової окупації й збройної агресії Росії проти України, розповів у коментарі Громадському радіо нардеп від фракції «Голос» та один з авторів цього пункту Роман Лозинський.
«Ми прекрасно розуміємо, що замало лише контролювати кордон і вивезти звідти збройні формування. Хоча навіть цього ще не відбулося. Необхідний фактор для початку розмов про потенційні вибори на тимчасово окупованих територіях — це реінтеграція.
Іншими словами — це повернення українського інформаційного та культурного простору. Після 7-річної російської пропаганди — це необхідний етап. Саме тому у фракції «Голос» я був одним із авторів норми про реінтеграцію за стандартами ООН. Комітет підтримав цю пропозицію, ВРУ теж підтримала і це насправді принципове рішення парламенту, що стало кісткою в горлі Путіна», — каже Лозинський.
Роман Лозинський переконаний: будь-якого «відкату» у цьому питанні бути не може. Тож фракція «Голос» та інші, переважно опозиційні нардепи, не дадуть підтримати внесення змін, яких вимагає Росія і бойовики, переконаний обранець. Проте це не дає певності, що зміни таки не проголосують.
«Ми не бачимо послідовної проукраїнської позиції зараз у парламенті зі сторони у першу чергу «слуг народу». Ми також розуміємо, що друга за кількістю депутатів у парламенті — ОПЗЖ, яка є безпосередньо п’ятою колоною Кремля. Це вже близько пів сотні голосів. Тому зараз не можна мати певність, що у парламенті не буде голосів на підтримку зміни», — каже нардеп.
Водночас голова Комітету виборців України Олексій Кошель вважає, що підтримка цих змін нині неможлива в принципі, бо буде порушувати українське законодавство.
«Виборча кампанія вже триває, у вівторок ми отримаємо перших кандидатів, які зареєстровані на місцевих виборах. Наступного тижня розпочинається агітаційна кампанія, відповідно до чинного законодавства.
Тому вносити зміни про призначення виборів під час виборчого процесу, який вже давно стартував і розгорнувся по Україні просто нонсенс. Це суперечить не просто нормам законодавства, а навіть нормам здорового глузду», — каже Кошель.
Так, заяви про можливість внесення змін до постанови про вибори, можуть бути спробою розіграти сценарій для зміни дати їх проведення, припускає голова Комітету виборців Україн.
«До прикладу, посилаючись на дані хворих на коронавірус, які постійно зростають, виборчий процес може бути зірваний через запровадження надзвичайного стану. Далі розгортається сценарій призначення місцевих виборів одночасно і на окупованих, і на підконтрольних Києву територіях», — вважає голова КВУ.
Водночас український дипломат та ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко вважає такий сценарій «надто фантасмагоричним» та називає дії України у цьому питанні — не більш ніж політичним ходом.
«Це може бути політичним ходом і не більше. Хоча я би, на місці наших переговорників, цю тему б взагалі відкидав як таку. Погоджуватися навіть на обговорення цієї теми означає перебувати під зовнішнім тиском, тому що в суверенній державі ніхто з закордону не повинен і не може нав’язувати ті чи інші рішення (тим більше рішення, які формулюються у вигляді закону)», — вважає Огризко.
Не дасть українській владі потрапити під вплив Росії й громадянське суспільство, переконаний громадський діяч Мирослав Гай. Каже, якщо можливість проведення виборів на окупованому Донбасі лобіюватимуть і надалі, то нардепів та Офіс президента чекатимуть безстрокові акції протесту.
Більше слухайте у доданому аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS