Українські підсумки 1939-го. Якими були головні новини 80 років тому?

Українські підсумки 1939-го. Якими були головні новини 80 років тому?

Розповідаємо про ключові події початку Другої світової, що вплинули на життя більшості українців

І Розстріл старих більшовиків 

26 лютого 1939-го року за винесеним того ж дня вироком Військової колегії Верховного суду СРСР у Москві розстріляли головних діячів УСРР та Комуністичної партії України Павла Постишева, Станіслава Косіора та Власа Чубара. Всі вони посмертно реабілітовані, а в 2010  визнанні винними в організації голодомору в Україні. 

ІІ Поява і знищення Карпатської України 

Вранці 15 березня нацисти напали на Чехословаччину, протягом доби окупували Богемію і Моравію та увійшли в Прагу. Гітлер проголосив німецький проекторат над Чехословаччиною. До чого тут Україна? На той момент до складу цієї демократичної держави входило Закарпаття. У 1938 після захоплення німцями Судетів регіон отримав автономію. І того ж 15 березня Сойм Карпатської Русі проголосив незалежність Республіки Карпатська Україна, на чолі з Августином Волошиним. 

У години, коли в спортивному залі міста Хуст учасники Сойму приймали ці важливі рішення, угорські війська перейшли в наступ. До 18 березня вони завершили окупацію Карпатської України, яка проіснувала кілька днів-годин. Деякі історики кажуть, що через це Друга світова для українців почалась не у вересні, а ще в березні 1939 року.

Колона карпатських січовиків машерує поблизу будівлі Головної Команди Карпатської Січі у Хусті перед відправленням на фронт. 14-15 березня 1939 року

ІІІ Пакт і таємні статті 

23 серпня в Москві угоду про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом підписали міністри закордонних справ Третього Рейху та СРСР Йоахім фон Ріббентроп і В’ячеслав Молотов. Документ мав діяти 10 років, а якщо жодна зі сторін не анулювала б його, ще 5 років після. Він передбачав, що країни не нападатимуть і не підтримуватимуть агресії третіх країн проти один одного. Не вступатимуть в союзи, які так чи інакше спрямовані проти підписантів. Але була ще таємна частина. Згідно з додатковим протоколом Німеччині відходили окремі території Польщі і Литва, а СРСР – Фінляндія, Латвія, Естонія, частина Польщі і Бессарабія. Остання тоді входила до складу союзної Гітлеру Румунії. Питання незалежності Другої Речі Посполитої планували обговорити після захоплення. 

Радянський Союз офіційно визнав існування таємних статей аж у 1989 році. Інформбюро СРСР у 1948-му навіть випустило книгу “Фальсифікатори історії”, де на закиди про дружбу нацистів та комуністів, відповідало звинуваченнями у фінансуванні Німеччини у 1930-х з боку Лондона та Вашингтона. Існування пакту заперечував і сам Молотов до кінця свого життя.

Зустріч з німецькими представниками,  Львів, 15 вересня 1939 року.

IV  Початок Другої світової 

1 вересня 1939 року нацистська Німеччина почала вторгнення на територію Польщі. Вермахт реалізовував план “Вайс” і перекинув більшу частину своїх військ на Схід. Командування розраховувало завдяки злагодженим діям авіації, танків та моторизованих підрозділів швидко розбити армію Другої Речі Посполитої, поки Франція та Британія не встигли подолати оборонну Лінію Зігфріда. У перший день осені 1,5 мільйона німецьких солдатів, 2750 танків, 2315 літаків перейшли у наступ. Загалом можна говорити про успіх операції та падіння Польщі. За перші три тижні вторгнення німці змогли захопити усі найбільші міста країни, а 28 вересня впала Варшава. Останні спроби організованого спротиву закінчились 6 жовтня.

17 вересня радянські війська вторглись у Польщу. Москва використала карту “захисту братніх білорусів та українців” від “неочікуваностей”, які могли статись після падіння Другої Речі Посполитої. Деякі місцеві жителі спочатку вітали радянські війська через репресії польського уряду проти українців у міжвоєнний період. Для захоплення польських земель СРСР виділив більш ніж 600 тисяч військових, майже 5 000 танків і 3300 літаків. Польська армія була на той момент у два рази меншою, дезорієнтованою і розбитою Вермахтом. На 17 вересня Західна Польща повністю контролювалась німцями, які вже кілька днів штурмували Львів, а Варшава була оточена з усіх боків. Втрати Червоної армії оцінюють від 800 до 3000 вбитими.

Радянський агітаційний плакат. Малюнок художника Денисова

V Нова влада, нові депутати. 

22 жовтня 1939-го для того, аби легітимізувати захоплення чужих територій радянська влада провела вибори до маріонеткових Народних Зборів Західної України, на яких обрали 1484 депутата. “Депутати” 26-28 жовтня 1939 року ухвалили декларації про встановлення радянської влади в Західній Україні, про входження її до складу СРСР, а саме до Української Радянської Соціалістичної Республіки, про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель, про націоналізацію банків і промисловості. 

Фінські солдати на Раатській дорозі. Січень 1940 р.

VI Нова війна 

СРСР вимагав фінів пересунути кордони від Ленінграду і демілітаризації в обмін на території у Східній Карелії. Три раунди перемовин у жовтні-листопаді 1939 року закінчились нічим. 26 листопада неподалік села Майніло на кордоні з Фінляндією нібито стався артилерійський обстріл радянських солдатів. 30 листопада 1939 року радянські війська перейшли кордони Фінляндії. Протягом всієї війни угрупування СРСР нараховувало до 760 тисяч людей, серед яких десятки тисяч були українці. У Фінляндії було в 5 разів менше артилерії, у 88 разів менше танків (26 на всю армію) і у 9 разів менше літаків. 

Працівники нафтових копалень у Бориславі, 1930-ті роки.

VII Націоналізація заводів, крамниць і навіть квартир

З початку грудня 1939-го на Західній Україні майже усе від заводів і електростанцій до готелів і басейнів почало належати “радянському народові”. У Декларації Народних Зборів йшлося про “націоналізацію банків і великої промисловості”, але більшість власників їдалень, крамниць, кінотеатрів і аптек теж втратили свої бізнеси. Після націоналізації частка соціалістичного сектора в економіці регіону досягла 62 %. Процеси ці перервала німецько-радянська війна.

Останнi новини