Вегани та вегетаріанці: в чому різниця та через що люди обирають рослинне харчування

«Я прочитала дуже цікаву книгу. Вона називається «Китайське дослідження». Американський професор досліджував вплив різних видів харчування на здоров’я та розвиток хвороб. Мене ця тема дуже зацікавила, надалі я вирішила спробувати бути вегетаріанкою», — розповідає Оксана.

Вона кухар з досвідом, готувала веганську їжу для 90 людей на день. Сама практикує веганство три роки та вважає, що воно може значно покращити екологічну ситуацію у світі загалом і в Україні зокрема.

За даними ФАО, промислове тваринництво продукує 18% усіх парникових газів. Водночас незалежний аналітичний центр Worldwatch Institute вказує на безліч прорахунків у загальноприйнятих оцінках. За підрахунками науковців цього інституту, агропромисловість дає 51% забруднення, а відтак є головною причиною змін клімату.

Вегетаріанство — це загальна назва, воно поділяється на лактовегетаріанство (можна споживати молоко), ововегетаріанство (можна споживати яйця), песковегетаріанство (можна вживати рибу), веганство (людина не вживає будь-які інгредієнти тваринного походження). Є також сироїди та фруктоїди.

«Але у нас у суспільстві усталені поняття, що вегетаріанець вживає молочні продукти, але не вживає м’яса, а веган виключає будь-які продукти тваринного походження», — говорить Оксана.

Оксана Комінко говорить, що три роки тому не уявляла життя без молочних продуктів, тому спочатку вона відмовилася від інших інгредієнтів тваринного походження, окрім «молочки».

Вона намагалася купувати молочні продукти на ринку у бабусь та дідусів, щоб не підтримувати великі ферми. Оксана переконана, що поводження з тваринами там жахливе. Згодом наша героїня відмовилася і від молочних продуктів:

«Я усвідомила, що хочу це змінити, тому ніяких проблем з переходом не було. По-перше, я собі не забороняла, мені просто перехотілося. Я розуміла, що якщо буду некомфортно себе почувати, то в будь-який момент можу все це повернути. Якщо людина довгий час змушує себе щось робити, це не призведе ні до чого доброго і продуктивного. Ймовірно, будуть просто зриви».

Близько половини всіх антибіотиків у світі використовуються саме у тваринництві, стверджує CIWF. Надмірне використання антибіотиків на фермах призводить до виникнення та поширення вірусів та бактерій, стійких до антибіотиків. На цьому наголошує Національний екологічний центр України в інформаційній брошурі «Факти про промислове тваринництво». У доповіді ООН, яку цитує The Guardian, перехід людей на веганську дієту — спосіб врятувати світ від голоду, злиднів і найгірших наслідків зміни клімату. Навіть оптимістичний сценарій «наслідків змін клімату» включає голод, епідемії та війни, що спричинені боротьбою за ресурси.

«Я вважаю, що на такий спосіб життя, коли ти розумієш, для чого ти це робиш. Коли приходить розуміння, звички самі підлаштовуються під тебе. Передусім я відчула, що продукти легше зберігати. Коли людина переходить на таке харчування, вона знаходить дуже багато продуктів рослинного походження. Дуже багато продукції з пшеничного білка. Він називається сейтан. З нього виготовляють ковбаси, сосиски, стейки. У нас дуже багато продукції з сої. Це тофу, соєві стейки, які є гарним заміником м’ясної білкової їжі. Також великим відкриттям стало розмаїття круп (булгур, кус-кус, кіноа). Наскільки я розумію, досить небагато людей знають про таке розмаїття. Це стосується й овочів, які у нас досить широко представлені. Люди просто не звертають на них увагу. Є такі цікаві продукти, як батат, різноманітні види спаржі, багато сезонних продуктів», — говорить Оксана.

У світі близько 1/4 використовуваної прісної води йде на потреби тваринництва або суміжних галузей. Залежно від потужності, одна промислова ферма використовує 300-500 м³ води на добу, що прирівнюється до водоспоживання невеликого селища. Зокрема, за даними організації, яка обраховує використання води — Waterfootprint — на виробництво 1 кг курятини йде 4300 літрів води, 1 кг свинини — 6000 літрів води, 1 кг яловичини – 15000 літрів води. Для порівняння: виробництво одного кілограма сочевиці потребує всього 50 літрів води.

Американська кардіологічна колегія опублікувала огляд корисних та шкідливих для серцево-судинної системи способів харчування і стверджує, що всі джерела тваринного білка (яйця, риба, домашня птиця, червоне м’ясо і продукти переробки м’яса) збільшують загальний ризик смертності у порівнянні з рослинними білками.

Рослинна дієта знижує фактори ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань, стримує розвиток ішемічної хвороби серця. А в Україні причина 67% випадків передчасної смертності в Україні — серцево-судинні захворювання. За даними МОЗ, вони є причиною загибелі понад 400 тисяч українців щороку.

Харчуватись можна корисно і смачно навіть рослинними продуктами стверджує Оксана Комінко:

«Я особисто дуже люблю різні варіації овочів, які потім запікаю. Це можуть бути картопелька, броколі, спаржа, нут, сочевиця, соєві продукти».

У Vegano Hooligano мали особливий попит кілька страв:

«Однією з найбільш популярних страв був бургер. Ми робили його з сейтановим стейком, морквою, огірком, маринованою цибулею, двома видами соусу. Все це загорталося у зелену шпинатну булочку. Також є класний рецепт з тофу, який маринується у соєвому соусі, загортається у листя норі та трошки підсмажується, він набуває морського смаку. Багато готували саме такого».

Купувати такі продукти можна онлайн або в спеціальних магазинах, говорить веганка і кухар Оксана Комінко. Відмовлятись від м’яса можна й на певний час, наприклад на місяць, кілька місяців. Проте, перш ніж робити кардинальні зміни, варто врахувати особливості свого організму та порадитись з лікарем.

Більше про їжу та екологію слухайте у 19-му випуску програми ECO SAPIENS.