Власники кемпінгу у «Тузлівських лиманах», де 29 червня сталася бійка, заявляють, що використовують землю законно

 Понад 500 гектарів лісу та ланцюг із 13-ти лиманів у межиріччі Дунаю та Дністра — так виглядає природний нацпарк «Тузлівські лимани». У 50-х роках минулого сторіччя тут висадили перші дерева. За понад півстоліття вони розрослися та створили унікальний для півдня Одещини масив — ліс майже на березі моря. 12 років у цьому рекреаційному куточку орендує землю родина Саченків. Але, за словами адвоката Максима Попова, ця оренда вже недійсна.

«Ці люди зайняли 30 га Лебедівського лісу, особливо цінні землі, що входять до території національного природного парку Тузловські лимани. У цих людей, родина Саченків, немає ніяких документів, що давали би їм право там знаходитися. У них були псевдодокументи до 1 червня 19 року, після чого держгеокадастр провів перевірку, констатував самовільне захоплення ділянки, дав припис для його звільнення. На сьогодні припис держгеокадастру не виконане вже рік», — говорить адвокат Максим Попов. 

Спірна ділянка знаходиться у селі Лебедівка, біля самого моря. Тут зробили кемпінг — місця під намети, елементарні зручності. Вхід до кемпінгу перегородили шлагбаумом. Біля нього 29 червня і сталася бійка  між представниками Нацпарку та бізнесменами, розповідає начальник наукового відділу Нацпарку «Тузлівські лимани» Іван Русєв:

«Директор парку Ірина Вихристюк дала команду нікому не переходити за шлагбаум, що вони умовно встановили, нікому не вести перемови. Але вони настільки провокували сильно, що підійшли до мене, цей Саченко Сергій, вдарили мене в пах, потім вдарив в перенісся, розтрощив його, і я як колишній боксер, як чоловік, я просто побачив, що це нікчему, його треба зупинити, і я його вдарив дуже серйозно кулаком, і після цього почалася серйозна бійка».

«Я не можу давати відсіч, на жаль, на превеликий жаль, коли я не буду керівником установи, я думаю, що я зможу це робити. Я не можу давати відсіч. Тому особи, одна Саченко, дочка, ще якась жінка, вони фактично розподілилися, почали нападати на наших працівників, зокрема на мене. Повалили на землю, душили, і так далі, і тому подібне. Били гілками. Звичайно, я намагалась просто захищатись, тримала руки», — додає директорка Національного природного парку «Тузлівські лимани» Ірина Вихристюк.

За її словами, подібні напади відбувалися чи не щороку. Останній був у вересні 2019-го. Проте жодної реакції з боку правоохоронців не було, стверджує Ірина Вихристюк:

«За 4 роки роботи в державній природоохоронній установі у мене було чимало переламів. До цього часу жодна справа не доведена до логічного завершення».

Власниця кемпінгу, навколо якого вже 4 роки точиться боротьба, Світлана Саченко стверджує: лише захищалася, бо чула погрози у бік власної доньки:

«Так, у мене була істерика, я кричала, я прибігла подивитися, що з дочкою. Було таке, що я просто говорила, що якщо з моєю дочкою щось станеться, я вас просто повбиваю. Я не дам тобі бити, я не буду більше стояти, як ти мене минулого разу била, а я просто стояла. Я не буду «терпілою».

Причиною конфліктів стала оренда території заповідного лісу. За словами підприємців, вони уклали договір оренди ще у 2008 році з Саратським лісництвом, до складу якого входить Нацпарк «Тузлівські лимани». Тоді керівниками Нацпарку були інші люди. За умовами договору, він автоматично подовжується, якщо сторони не попередили одне одного за 30 діб до строку закінчення договору. Цього року родина Саченків справді отримала припис від Державної екологічної інспекції в Одеській області покинути місце під кемпінг, але з порушенням строків, стверджує Світлана Саченко:

«Нам прийшлі папери від лісництва, але не за 30 днів, як було треба написати нам, а за 1 день до закінчення строку договору. І ми написали лісництву теж листа і сказали: добре, якщо ви вважаєте, що ми повинні піти, подайте на нас до суду або вкажіть, чому ви нас виселяєте до закінчення строку договору. Ми готові піти звідси, якщо додержуються всіх законодавчих вимог».

 Керівництво Нацпарку, своєю чергою, стверджує, що не давало дозволу на розміщення кемпінгу у рекреаційній зоні. Адже такі зони повинні мати час на відновлення, чого не відбувається останні роки, нагадує Ірина Вихристюк:

«Я хочу нагадати, що національні природні парки у складі об’єктів національного природного фонду держави Україна визнані державою як національне надбання. Це те, що належить всім нам. Це те, що дає нам можливість існувати, тому що такі об’єкти завжди продукують ресурси на майбутнє».

Родина Саченків запевняє: діють на законних підставах та сплачують податки. На ім’я Сергія Саченка зареєстровано відомості про фізичну особу-підприємця. Він є платником єдиного податку з основного виду діяльності: надання місць кемпінгам та стоянкам для житлових автофургонів і причепів. Однак питання про сплату оренди землі в Саратському лісництві залишається відкритим. Нині за фактом перешкоджання службових обов’язків та нанесення тілесних ушкоджень працівникам Національного парку «Тузлівські лимани» розпочато кримінальне розслідування.

Юлія Афанасьєва, Громадське радіо, Одещина