Вибори в Раду: позиції українських політичних сил щодо ринку землі

Вибори в Раду: позиції українських політичних сил щодо ринку землі

Правозахисні організації представили список із 13 найбільш пріоритетних завдань для наступного скликання Верховної Ради України. Одним із пунктів є заклик скасувати мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалити закон про обіг землі

«Ця тема присутня в програмах більшості політичних сил, які проходять до парламенту. Деякі виступають проти скасування мораторію. Наприклад, «Батьківщина» чи «Радикальна партія Олега Ляшка». Інші говорять, що вони підтримують скасування. Наприклад, учора в нас була зустріч із представниками партії «Європейська солідарність», вони говорили, що в цілому підтримують скасування мораторію, але треба дуже виважено й акуратно провести цю реформу», розповідає Тетяна Печончик, голова Центру прав людини ZMINA.  Вона та виконавчий директор Української  Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко більш детально розповіли про «13 кроків для нового парламенту на захист прав людини» та пояснили, чому це важливо.

 

— Розкажіть про 13 кроків для нового парламенту.

Тетяна Печончик: 13 кроків — це різні завдання, вимоги правозахисної спільноти до Верховної Ради України нового скликання. Це те, що, на жаль, не було зроблено ВР попереднього скликання за останні п’ять років. Це кроки різного масштабу: внесення змін до Конституції в ІІ розділ, де йдеться про права людини й основоположні свободи, певні зміни, які стосуються систем, що впливають на дотримання прав людини. Наприклад, у пенітенціарній системі або в судовій системі, реформа СБУ, запровадження в Україні перехідного правосуддя.

— Чи підтримують політичні сили ці ідеї?

Олександр Павліченко: Ми вже говорили з представниками партії «Слуга народу» і «Європейська солідарність» — практично з усіма позиціями, які Тетяна частково зазначила, вони погоджуються і готові внести в свій порядок роботи, якщо будуть обрані до парламенту. Сподіваємося, це може слугувати стимулом для інших політичних сил, із якими ми також маємо намір зустрітися й поговорити.

— Чи прописані хоча б деякі з цих тем у політичних програмах кандидатів?

Олександр Павліченко: Якраз організація Тетяни ZMINA займається дуже важливою роботою, аналізуючи програми на предмет відображення в них тематики прав людини.  Ми з’ясовували, наскільки в окремих програмах відображені ці 13 кроків.

Досить слабо, якщо йдеться про рівень відображення цих питань в текстах програм, які розмішені на сайті ЦВК. Правозахисна тематика не є виграшною і актуальною. Вона є непопулярною, оскільки вимагає додаткових кроків, які не завжди є популярними. Вона не дозволяє отримати якісь додаткові голоси, які можуть бути додані за рахунок певних популістичних кроків, коли обіцяють щось збільшити, покращити.

— Що можна сказати про програми, які вдалося проаналізувати?

Тетяна Печончик: Ми проаналізували вже вісім програм політичних партій. Для нас важливо аналізувати їх, тому що їм приділяється мало уваги, бо передвиборчі кампанії часто стають боротьбою якихось технологій, маніпуляцій, облич. Ми б хотіли, щоб відбувалася розмова про сенси, змісти, про те, що планує зробити партія, коли прийде до влади. І це якраз написано в програмах.

— Серед 13 пунктів є наболіле питання купівлі й продажу землі.

Олександр Павліченко: Ми маємо рішення ЄСПЛ (справа «Зеленчук і Цицюра проти України»). Це рішення вступило в силу в серпні минулого року й вимагає зняти мораторій на продаж сільськогосподарських земель, рішення має бути виконане впродовж певного періоду часу. Разом із цим воно сигналізує про проблему, яка існує в Україні, оскільки це стратегічна справа, а рішення вказує на системну проблему, яка справді існує в Україні і є дуже дискусійною.

Будь-який рух має позитивні й негативні наслідки  Але є прогрес і процес еволюції, який має лібералізувати ринок земель сільськогосподарського призначення. Без власника сільськогосподарських земель сьогодні ми маємо їх жорстоке використання: посів рапсу та інших культур, які виснажують землю. Порушується право власності, яке закріплюється в Європейській конвенції. Це має бути виправлено.

— В партії «Слуга народу» підтримують таке рішення?

Тетяна Печончик: Ми бачили публічні заяви Володимира Зеленського, де він говорив, що вони виступають за скасування мораторію та прийняття закону про обіг земель сільськогосподарського призначення ще до кінця цього року. Побачимо, як буде розвиватися ситуація.

Ця тема присутня в програмах більшості політичних сил, які проходять до парламенту. Деякі виступають проти скасування мораторію. Наприклад, «Батьківщина» чи «Радикальна партія Олега Ляшка». Інші говорять, що вони підтримують скасування. Наприклад, учора в нас була зустріч із представниками партії «Європейська солідарність», вони говорили, що в цілому підтримують скасування мораторію, але треба дуже виважено й акуратно провести цю реформу.

— Серед наболілих питань є ще питання про зміну системи реєстрації місця проживання, про що йдеться?

Тетяна Печончик: Йдеться про реформу «прописки». Наша організація займається цією проблемою: в Україні протягом усього періоду незалежності не було змінено суть радянської системи «прописки». За останні 16 років відбулися деякі зміни, але ми бачимо, що зараз близько семи мільйонів людей в Україні живуть не за місцем офіційної реєстрації або мають суттєві проблеми з реєстрацією. Це особливо проявляється під час передвиборчої кампанії, адже багато виборців не можуть проголосувати на виборах, змушені простоювати у величезних чергах.

На місцевих виборах і під час голосування за мажоритарних кандидатів ці люди не вважаються членами територіальної громади й не можуть реалізувати своє право голосу. Це ж стосується і внутрішньо переміщених осіб. У нашому дослідженні йдеться про близько 3,3 мільйони внутрішніх мігрантів, які, як правило, зареєстровані в одному місці, але працюють і живуть в іншому, плюс – є близько півтора мільйона ВПО. Ось така велика кількість людей мають проблеми із реалізацією виборчих прав. Але йдеться не тільки про них – це також різні соціально-економічні права й дуже багато всього, що прив’язано до реєстрації місця проживання. Саме тому в наш порядок денний одним із пунктів ми включили вимогу до влади реформувати систему реєстрації місця проживання, щоб кожна людина легко могла отримати реєстрацію там, де вона живе.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Останнi новини