Анна Черненко
Вижили завдяки молоку, яке давали місцеві фермери — житель звільненої Балаклії
Автор
Балаклія стала першим великим населеним пунктом, звільненим цієї осені на Харківщині. Мережею ширилися фото про дві знакові події щодо цього: ЗСУ на в’їзді у місто біля стели, перефарбованої у триколор, і пам’ятник Шевченку в центрі, над яким знов замайоріли українські прапори. Тепер світ побачив фото з третього — трагічного — місця. У Балаклії виявили катівню.
Люди зібралися у місті/Фото: Анна ЧерненкоШість місяців і чотири дні — стільки Балаклія була під окупацією росіян. На початку березня сюди зайшла армія РФ, а 7-го вересня місто звільнили українські захисники. З 28 тисяч жителів у районі наразі живуть менш як десять тисяч. По собі окупанти лишили розбиті та пограбовані підприємства, зруйновані будинки. Збитки досі підраховують. Жоден населений пункт району до зими не готовий. Комунікації тут повністю або частково відсутні. Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов наголошує: аби повернути електрику, подекуди доведеться залучати саперів.
«Зараз, коли ми йдемо на відновлення критичної інфраструктури, ми стикаємося із тим, що навіть опори, відходячи, ворог замінував. Тому зараз до нас відправляються додаткові підрозділи ДСНС з інших регіонів та областей для того, щоб максимально швидко провести розмінування. Ми відновимо частину електромереж до кінця цього тижня. За місяць, прогнозуємо, ми повністю під’єднаємо місто до електрики. Однак, буде врахована та військова обстановка, яку ми матимемо», — говорить Олег Синєгубов.
До Балаклії вже відправили перші тони гуманітарної допомоги. Востаннє сюди українські волонтери могли дістатися з продуктами ще у травні. Після — не пропускали окупанти. Російською гуманітаркою, каже житель Балаклії Олег, нагодувати родину просто неможливо.
«Гуманітарка була лише російська. Дуже убога. 3-4 баночки консервів на 3 тижні. По кілограму крупи трьох видів. Приблизно так. І по пів буханця хліба на тиждень. Ось те, що ми отримували. Купити коштів не було. Бо нема, де заробити. На ринку було багато всого, але ціни — у 2-3 рази вищі за довоєнні. Я вважаю, що я та мої знайомі вижили завдяки молоку, яке дуже дешево, а іноді й безкоштовно роздавали-продавали місцеві фермери», — говорить Олег.
З Балаклії люди виїжджали кількома хвилями. Масово — у перші дні окупації. Далі — коли відчували нові й нові утиски. А таких вистачало. Артему довелося пережити 49 днів арешту. Затримали за фото із братом — військовим ЗСУ. Далі — били, щоб видавав інформацію про АТОвців.
«Який найважчий момент був? Перший день — було незрозуміло, куди тебе везуть та навіщо. І останній, — коли на допит. Ти, начебто, й хочеш на допит, і страшно, бо після допитів випускають, але ти розумієш, що тебе там все одно битимуть», — згадує чоловік.
В’язницю росіяни облаштували у відділку поліції. У кабінетах і підвалі зробили катівні. Утримували та знущалися і над чоловіками, і над жінками. Били, стріляли у стіну над головою, катували струмом. Тікаючи, окупанти лишили багато доказів своїх злочинів. Їх продовжують фіксувати слідчі, говорить керівник слідчого управління поліції Харківщини Сергій Болвінов:
«Одночасно знаходилися в цьому приміщенні та у сусідньому близько 40 людей. Вони запускали напругу і катували людей для того, щоб дізнатися місцерозташування військових чи корегувальника, або деяких людей, кого вони вважали зрадниками, оскільки брат чи родич служив у Збройних силах України. У нас є інформація, точно підтверджена, про одного цивільного, який тут знаходився і його забили. У дворі його передали ритуальній службі й вивезли. Його поховали на кладовищі».
Кількість вбитих і зниклих безвісти у Балаклії та навколишніх селах наразі назвати не можуть. Попередньо відомо про 5-х вбитих росіянами цивільних. Вже відбулася перша ексгумація. Начальник Ізюмської районної військової адміністрації Степан Масельський кілька днів, як повернувся до Балаклії. Табличку з його прізвищем колаборанти зняли з дверей кабінету під камеру для пропагандистських ЗМІ. Тепер чиновник рахує збитки у громаді: найбільша лікарня розкрадена, багато установ розбиті.
«Нічого не працювало. ДСНС залишилось. Їх залишилось 20 людей. Немає комунальників. Люди працювали без зарплати, їх починали тероризувати. Вони виїжджали, тікали, хто як міг. Зараз збираємо всіх до купи. Просимо, щоб повернулися — відновити критичну інфраструктуру», — говорить Масельський.
Читайте також: «Окупанти мстяться за успіхи у контрнаступі» — поліцейський про обстріли Миколаївки на Донеччині
Мер Балаклії Іван Столбовий втік із міста. Його підозрюють у держзраді. Тому найближчим часом на цій території працюватиме військова адміністрація. Її перші задачі вже визначені: ремонт критичної інфраструктури, виплати пенсій і, де це можливо, ремонти розбитих обстрілами будинків.
Анна Черненко, Балаклія, Громадське радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
