Марія працювала в ООН ЮНІСЕФ і до 2014-го жила за кордоном. З початком воєнних дій на території України — приїхала працювати сюди. Однією з перших її задач була робота з переселенцями з окупованого Криму. Серед них був і її вже тепер колишній партнер.
У них почалися стосунки. З часом постало питання створення сім’ї. Спершу Марія не підтримала таку ідею, сказала, що у них немає спільного майбутнього. Її насторожувало те, що вони з партнером належать до різних культур. Він — мусульманин, вона — налаштована на те, щоб брати щось з кожної релігії. Окрім того, в майбутньому Марія хотіла працювати й жити не в Україні. Вона планувала повернутись в Мозамбік або іншу країну Африки, оскільки вже працювала на цьому континенті раніше, і вважала себе більш потрібною там.
«Він казав, що це не важливо і головне, щоб була любов.
В якийсь момент я повірила в те, що наша любов буде сильніша, ніж наші розбіжності. Але я помилилась», — пригадує Марія.
Марія визнає: на початку її партнер маніпулював нею, ігнорував домовленості. Наприклад, вони домовились, що жінка продовжує працювати, не одягає хіджаб, і взагалі, вони не прив’язують свої стосунки до релігії, культури чи статусу, однак так не вийшло.
«Буквально через два тижні після того, як ми почали жити разом він сказав:«А теперь, дорогая, надо укрыться, больше так ходить нельзя».
Марія не погодилась з вимогами партнера і не змінила стиль одягу. Вимоги не припинялись — він продовжував просити припинити працювати.
«Я була шокована, тому що ми про це говорили й домовились, що я працюю. Я заробляла дуже добре, для нього була проблема у моїй незалежності. Я могла купити своїй мамі тур в Ізраїль, одяг, який мені подобається – пішла і купила. Якщо він хоче мені купити щось – дуже дякую, я вдячна, але я не буду чекати, поки він задовольнить всі мої бажання, того що він переселенець і безробітний», — розповідає Марія.
Встановлюйте додатки Громадського Радіо:
? якщо у вас Android
? якщо у вас iOS
Марія згадує: з’являлись все нові й нові вимоги, і попри її опір, партнер їх посилював.
«Був сильний психологічний тиск. Кожен день ми починали цю тему, доходило до смішного: чому я використовую парфуми або що фарбуватись можна тільки вдома».
Хоч антагоністом цієї історії є чоловік, що сповідує іслам, на чому час від часу робить акцент героїня, ми наголошуємо, що аб’юзери, тобто ті, хто вчиняють будь-яке насильство, не залежать від релігії. Уперше жінка задумалась про розрив стосунків у 2015-му, коли у складній життєвій ситуації партнер не підтримав її. У Марії народився первісток, а одразу після цього померла мати.
«На третій тиждень після народження нашої дитини померла моя мама. Мені треба було їхати на похорони, а він не поїхав зі мною. Я ледь ходила після пологів і мені потрібна була допомога. Він сказав, що не поїде на похорони. Ми були за кордоном, я кажу: я поїду сама, дай, будь ласка, гроші».
Марія мала на увазі свої гроші. Раніше чоловік позичив у неї 16 000 доларів на свій бізнес. З’ясувалось, що цих коштів уже немає. Уся ця ситуація підштовхнула Марію до думки, що прийшов час розірвати стосунки. Марії вдалось знайти гроші на квиток в Україну, вона сама з дитиною поїхала на похорон.
«Коли я зрозуміла, що спроби зґвалтування реальні, то пішла до юриста», — історія Марії
Смерть матері вибила Марію з колії. Через те, що її партнер зовсім не хотів розходитись — пара продовжила жити разом. У 2017 році у них народилась друга спільна дитина. Жінка опинилась у дуже вразливому стані, тоді колишній партнер вперше застосував фізичне насильство щодо неї, жінка викликала поліцію:
«На третій день після пологів я не могла ходити. У мене була дитина, яку треба було годувати і кішка, про яку потрібно було дбати. Тепер же я не могла ні приготувати, ні прибрати, мені потрібна була допомога. Я була голодна, мені треба було принести і подати їсти. Обоє моїх батьків вже померли, а батьки колишнього партнера перебували в Криму, тому допомогти було нікому. Він сказав, що не буде робити «жіночу роботу», зібрався і пішов. Через два дні він приїхав без запрошення і сказав: «Я їду в Крим з дитиною». Він намагався дитину винести. Я дуже перелякалась, вибігла в трусах на вулицю, почала кричати й кликати людей на допомогу. Хтось знімав на телефон, хтось сміявся, хтось удавав, що нічого не відбувається», — розповідає Марія.
Поліція не приїхала. Жінка подзвонила своєму брату і сказала, що Руслан їх б’є. Брат швидко приїхав, побачивши жінку перепитав: чи точно партнер її бив. Жінка показала сліди на руках – Руслан викручував їх, а згодом і бив – коли Марія намагалась викликати поліцію. Однак брат Марії відповів, що це — не насильство, і він даремно їхав.
«Я мала вгадувати, коли він захоче їсти» — жінка розповіла про емоційне насильство
Зазначимо, викручування рук — це фізичне домашнє насильство, за такі дії передбачена кримінальна відповідальність. Хоча Марія з партнером жили без реєстрації шлюбу — це неважливо. Ззідно з новим законодавством, факту проживання разом достатньо, аби кваліфікувати такі дії чоловіка саме як домашнє насильство.
У 2017 році Марія остаточно розірвала стосунки з партнером. Однак, він не давав спокій і досі переслідує її, погрожує вбивством.
«Він багато разів казав, що вб’є мене, що до кінця життя я більше не маю права ні з ким бути. «Знай, що я тебе заріжу. Спалю тебе і його, якщо я тільки побачу кого-небудь разом з тобою», — говорив експартнер», — розповідає Марія.
У 2018 році чоловік викрав старшу спільну дитину в Марії, а згодом намагався викрасти молодшу. Про це слухайте уже в наступному подкасті «Я захищаю її». Окрім історії Марії, ви зможете почути коментарі представниці Уповноваженої з дотримання прав дитини та сім’ї Аксани Філіпішиної — як діяти та що робити в подібних ситуаціях.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі за посиланням.
Цей матеріал був створений за підтримки Програми MATRA (Посольство Королівства Нідерланди). Погляди та висновки авторів програми можуть не відображати офіційну позицію Уряду Королівства Нідерланди.
Проєкт виходить у партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем».