Як і раніше, я вважаю себе громадянським журналістом — експолітв’язень Наріман Мемедемінов

У рамках програми «Звільніть наших рідних» ми привітали пана Нарімана з отриманням свободи та розпитали про подальші плани.

Наріман Мемедемінов — громадянський журналіст ініціативи «Кримська солідарність». Із 2014-го знімав на телефон і поширював онлайн переслідування кримських татар. Кілька разів у нього вдома проводили обшуки. Російські силовики затримали Нарімана у березні 2018 року. Його звинуватили у «публічних закликах до здійснення терористичної діяльності, вчинених з використанням мережі інтернет». Нарімана Мемедемінова засудили до 2 років і 6 місяців колонії-поселення. Наріман своєї провини не визнав, термін ув’язнення відбув повністю. Звільнився 21 вересня 2020 року.

Ігор Котелянець: Ми вітаємо вас із звільненням, ми дуже раді за вас і бачили, як зустрічав вас Крим. Розкажіть, як проходять ваші перші дні на волі?

Наріман Мемедемінов: Зустріч, яку мені організували вдома, в Криму, була неочікуваним сюрпризом для мене. Були такі дивні, приємні відчуття, які переходили у хвилювання. Перші дні проходять у дуже щасливій, затишній атмосфері в колі родини.

Ігор Котелянець: Нарімане, вас ув’язнили за вашу громадянську діяльність. Ви —громадянський журналіст, який проводив стріми в Криму, зокрема, і публічних акцій на підтримку українських політв’язнів. Зараз ви звільнилися по закінченню терміну ув’язнення. Чи заборонили вам займатися громадянською журналістикою і взагалі, чим ви плануєте займатися у подальшому?

Наріман Мемедемінов: Так, у мене є одна заборона, яка, правда, не стосується діяльності, пов’язаної із журналістикою — це заборона на адміністрування сайтів, мереж в інтернеті, каналів у YouTube. І я так розумію, сюди входить і заборона мати особисті сторінки у соціальних мережах.

Наталія Каплан: Чим плануєте займатися у подальшому?

Наріман Мемедемінов: Зараз я, як і раніше, вважаю себе громадянським журналістом. Це суспільно корисно та необхідно як для мене, так і для суспільства, адже, окрім користі, журналістика більше нічого не приносить.

Наталія Каплан: А вам не страшно залишатися у Криму? Чи не було бажання перебратися на материк?

Наріман Мемедемінов: Наш кримськотатарський народ стільки років чекав на те, щоби повернутися додому, тому зараз через чиїсь забаганки виїжджати ми не збираємося. Ми спокійно живемо в себе вдома в Криму. Відносно того, чи я боюся, то боятися мені немає чого, адже нічого протизаконного я не роблю.

Ігор Котелянець: Можливо, скоро побачимо вас у Києві?

Наріман Мемедемінов: Так, у мене немає ніяких обмежень на виїзд із Криму, тому, якщо будуть якісь форуми з цивільної журналістики, то, можливо, я приїду.

Ігор Котелянець: За час вашого ув’язнення чи зустрічали ви якихось своїх однодумців?

Наріман Мемедемінов: Я бачився із багатьма, зокрема, з «сімферопольською» групою затриманих кримських татар. Я бачився з кожним з «ялтинської групи», з двома хлопцями з «бахчисарайської першої групи», з деякими з великої «сімферопольської групи». Всі тримаються добре, продовжують жити, хоч це життя і у в’язниці. Не було ніякої апатії, песимізму, опускання рук – такого немає. Від того, що написав Всевишній, не втечеш, ми задоволені своєю долею, тому що її прописав Господь. Нам допомагає наша віра, наші звичаї та культура, які виходять з нашої чудової релігії.

Наталія Каплан: А що, окрім віри, допомагало не опускати руки? Як можна підтримати того, хто сидить зараз у тюрмі?

Наріман Мемедемінов: Підтримати того, хто знаходиться в ув’язненні, можна добрим словом. Це листи або листівки. Достатньо декількох щирих речень, де людина пише: «Тримайся, брате, ми з тобою!».

Крім того, люди передавали передачки у СІЗО. Я, наприклад, отримав передачу на вечірню трапезу у місяць Рамазан. Ви знаєте, як це приємно? Це дуже підтримує, адже ти розумієш, що ти не один.

Як можна підтримати себе, перебуваючи в ув’язненні? Читанням книг, роздумами про те, чим займався на свободі. Наприклад, Олег Сенцов написав книгу, Сервер Мустафаєв вів щоденник.

Ігор Котелянець: Чи спостерігали ви за тим, як Україна бореться за звільнення політв’язнів? Якщо так, як ви це бачили — чи достатньо було зроблено?

Наріман Мемедемінов: Я міг бачити тільки те, що показували по російських федеральних каналах, коли був телевізор у камері. В колонії такої можливості не було. Також я отримував інформацію від консулів та від адвокатів.

Коментувати дії влади я не буду, це буде неправильно з мого боку. Звісно, хочеться позитивної динаміки, щоб був більш ефективним результат, але це не в наших руках.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково показує офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.