«Я рано зрозумів різницю між знанням назви явища і знанням самого явища», — це слова лауреата Нобелівської премії з фізики і творця квантової динаміки Річарда Фейнмана.
Діти постійно запитують: «Чому?», «А чому так?», «Добре, але чому?». Дитяча цікавість втрачається в багатьох дорослих через надмірність інформації, усталені рамки мислення і просту втому. Однак виявляється, що звичайне запитання «Чому?» подекуди може допомогти вирішити проблеми у бізнесі, на роботі або навіть особисті.
У цій статті з краплею гумору від відомого фізика Громадське радіо розповість: Що таке техніка «5 чому»? Як і де її застосувати? Яких помилок слід уникати?
Фейнман створив один із найкращих підручників із загальної фізики під назвою «Фейнманові лекції з фізики» і займався створенням атомної бомби у рамках Мангеттенського проєкту.
Науковець успадкував цікавість до вивчення світу від батька, а почуття гумору від матері. Ось у своїй автобіографії «Та ви жартуєте, містере Фейнман!» науковець розповідає, що через власну цікавість він займався відкриттям сейфів. Він перевіряв надійність заходів безпеки під час роботи над бомбою і виявив, що вкрасти інформацію у колег щодо технології збагачення урану чи керівництва зі складання бомби надзвичайно легко. Хоча ці документи і потрібні були науковцю для роботи.
Цікавість спонукає нас знаходити нові захоплення, копати глибше і глибше, шукати відповіді на найскладніші запитання. Однак знайти справжню відповідь не так уже й просто. В інтерв’ю 1983 року Річард Фейнман отримав запитання від недосвідченого журналіста:
— Що це за відчуття, коли два магніти відштовхуються один від одного?
— Що ви маєте на увазі під словом «відчуття»? Що саме ви хочете знати?
— Я хочу знати, що відбувається між цими 2 шматочками металу? Чому вони це роблять? Це доцільне питання.
— Звісно, це чудове питання. Однак проблема у тому, що коли ви питаєте «чому щось відбувається», як людині на нього відповісти? Наприклад, тітка Мінні у лікарні. Чому? Тому що вона послизнулась на льоду і зламала стегно. Ця відповідь вдовольнить людей. Однак прибулець з іншої планети не зрозуміє, чому треба їхати до лікарні зі зламаним стегном? Коли ви ставите питання «чому», ви повинні мати певні рамки, в яких ви шукаєте відповідь на це питання. Інакше ви постійно будете ставити питання «чому?». Ви будете йти глибше і глибше у різних напрямках. У нашому випадку: чому вона послизнулась на льоду? Бо лід слизький. Ви почнете питати «чому лід слизький?». Тобто вас або задовольнить відповідь «бо лід слизький», або ви підете далі. Чому ж він слизький? Бо моментально тиск на лід змушує його трохи розтанути, що утворює водну поверхню, на якій ви і ковзаєте. Чому саме лід? Бо вода розширюється, коли замерзає, а тиск на лід намагається зупинити це розширення і змушує його поверхню танути. Ми можемо піти ще далі і запитати: «Чому саме вода розширюється під час замерзання?». Або «Чому вона впала, коли послизнулась?»…
На простому прикладі Річард Фейнман розкрив техніку «5 чому», щоб запитати інтерв’юера, яка ж глибина відповіді його влаштує. Саме тому для вас простий (на перший погляд) метод може стати рятівним колом для вирішення проблем, кризових ситуацій або пошуку причин того, що відбувається довкола.
Техніка «5 чому» складається із ланцюжка 5 запитань «Чому?» і відповідей на них (цілком логічно). Спочатку варто чітко визначити проблему, питання чи феномен, який ми б хотіли пояснити. Саме до них ми ставимо перше запитання «Чому ж так відбувається?». Наша відповідь буде основою для наступного питання «Чому так?». Тимчасово вам треба перетворитись на маленьку дитину, яка не втомлюється повторювати: «Але чому так?». Ми продовжуємо ставити запитання до наступних відповідей, поки не отримаємо фінальну відповідь, яка нас вдовольнить.
Такий ланцюжок запитань та відповідей можна побачити в інтерв’ю із Річардом Фейнманом. Хоча фізик поставив 4 запитання, їх було достатньо для розуміння логіки техніки «5 чому».
1. Чому тітка Мінні у лікарні? Бо зламала стегно.
2. Чому це сталось? Бо вона посковзнулась на льоду.
3. Чому? Бо лід слизький.
4. Чому? Бо лід плавиться під тиском тіла.
5. Чому? Бо вода має здатність розширюватись.
Так можна продовжувати і далі, якщо ви фізик і хочете знайти відповіді на фундаментальні питання. А ми з вами зараз розглянемо ситуації, у яких застосовується техніка «5 чому»:
1. Кризовий менеджмент. Техніка «5 чому» допомагає знайти вихід з кризової ситуації завдяки пошуку її причин. Головне – дотримуватись основних правил: (1) точне і повне формулювання проблем; (2) чесність у відповідях на питання; (3) жага дістатися коріння проблем і вирішити їх. Після того, як ви знайшли справжню причину(-и) проблеми – варто продумати шляхи їх вирішення і втілювати їх у життя.
2. Психологічний аналіз. Техніка «5 чому» допоможе краще розуміти мотивацію власних і чужих дій. Заглиблення у дійсні причини поведінки інших розвиває емоційний інтелект, емпатію і дозволяє знайти правильні слова у конфліктних ситуаціях. Цей інструмент можна використовувати і для розуміння власних вчинків, однак слід пам’ятати, що найкраще рішення особистих проблем — це кваліфікований психолог.
3. Наука. У прикладі з Річардом Фейнманом ми бачимо, що людей часто влаштовує відповідь на перше «чому?». Чому магніти відштовхуються? Бо діє магнітна сила. Однак для науковців така відповідь надто поверхнева. Техніка «5 чому» дозволяє знайти глибинні причинно-наслідкові зв’язки між процесами у різних галузях науки.
4. Практичний маркетинг. Кожна компанія прагне зрозуміти свою цільову аудиторію. Кожен хоче реакції на продукт «о, це для мене» або «о, це про мене». Техніка «5 чому» допомагає у виробленні стратегії комунікації чи створенні маркетингової презентацій, адже дозволяє визначати істинні «болі», бажання і мотивації аудиторії.
І багато інших ситуацій, де вам потрібно отримати відповідь на запитання «Чому?».
— Поставити рівно 5 «чому» і не вирішити проблему. Число 5 умовне, адже іноді може знадобитись як 3, так і 7 питань. Основним орієнтиром для вас повинен бути кінцевий результат — чесна справжня відповідь на ваше запитання.
— Дійти до глибинних філософських питань, які не допомагають вирішити вашу проблему. Вам слід обмежити рамки власної цікавості і зупинитись на одній із попередніх відповідей.
— Отримати фінальну причину, на яку ви не можете вплинути. Просто поверніться до попередніх відповідей і подивіться, що там ви можете зробити для вирішення проблеми.
— У аналітика недостатньо знань про предмет проблеми. Саме тому менеджер, який спеціалізується на компаніях «Horeca» не може вирішувати проблеми компанії, яка займається IT-розробками. Слід оцінювати власні можливості і компетентність, особливо колийдеться про кризовий менеджмент і науку.
— Різні результати у різних людей чи команд. Дійсно, різні люди отримують різні фінальні відповіді. Однак якщо це спеціалісти з різних галузей, це навпаки допоможе знайти більш повну відповідь на питання та комплексно його вирішити.
Як казав сам Річард Фейнман: «Коли ми продовжуємо ставити запитання «чому?», справи стають дедалі цікавішими». Тому сміливо використовуйте техніку «5 чому», щоб знайти справжню причину і вирішити вашу проблему. Головне — точно сформулювати проблему, встановити рамки бажаної відповіді і бути чесним перед собою у відповідях на запитання.
Ви можете переглянути повне відео з Річардом Фейнманом в оригіналі або українською мовою.
Сніжана Бовкун для Громадського радіо
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток: