Як підвищити толерантність українського суспільства до ЛГБТ-спільноти

Чи існує в Україні дискримінація лесбійок, геїв, бісексуальних та трансгендерних людей? Чиї ще права захищають представники ЛГБТ-спільноти? Поговоримо про це з Мариною Діденко, керівницею напрямку освітніх проектів, а також психологічної підтримки в ГО «Точка опори».

Ми хочемо дати точку опори тим людям, яким це необхідно. Наш напрям роботи пов’язаний з представниками ЛГБТ-спільноти та їхніми батьками. Ми намагаємось змінити наш український соціум у плані просвіти: толерантність, здоров’я, захист прав — різні напрямки.

Спільнота ділиться на два табори: один розуміє, що потрібно займатися захистом прав, потрібно бути видимими – це частина спільноти, яка виходить на марші, працюють із проектами, з ГО, з урядовими, державними організаціями. Є інша частина спільноти, яка говорить, що це їхня особиста справа, і вони не хочуть, щоб про це знали і говорили. Але потім вони приходять на роботу, в лікарню, де зіштовхуються з дискримінацією, не можуть отримати якісну послугу, тоді настає той момент, коли вони розуміють, що просвіта, толерантність і розмови про права ЛГБТ — це важливо.

Єдиний меседж ЛГБТ-спільноти: не шукайте в нас відмінностей, не шукайте, чим ми відрізняємось, ми просто хочемо бути частиною соціуму, щоб нас не вирізняли через те, кого ми любимо.

Особиста справа людини: робити камінг-аут чи ні. Найважливіше для «Точки опори», щоб цей камінг-аут був перед фахівцями, які допомагають, бо від цього може залежати життя. Це питання безпеки в нашій країні, тому дуже важливо розуміти історію самої людини, в яких умовах вони живе, ким працює – від цього може залежати її майбутнє. Ми навіть прораховуємо на тренінгах за і проти камінг-ауту. Можна отримати підтримку або цькування, тому кожен випадок треба розглядати окремо.

В прийнятті своєї сексуальної орієнтації людина проходить кілька стадії – це довготривалий і болючий процес. Суспільство гетеронормативне: людина бачить, як має бути. Коли вона всередині себе розуміє, що відчуває зовсім інший потяг, то проходить ці стадії прийняття. Коли нарешті себе приймає, їй хочеться про це говорити, щоб її прийняли і підтримали, тоді може з’явитись агресивність. Це етап, який потім переходить у стадію, коли для людини це вже не так важливо.

Права людини — це не лише права ЛГБТ. Представники ЛГБТ-спільноти включені в різні сфери по захисту прав: вони виходять на марші по захисту тварин, людей з інвалідністю. Ми за цінності людини, кожна людина має право на свої цінності.