Як почати кар’єру в IT з нуля? Історія web-розробниці

Web-розробниця, яка працює у компанії Soft-Team, Тетяна Павленко розповідає, чому наважилася піти в IT, попри сумніви та кепкування друзів, та як розвивається у професії.

— З чого почалася ваша кар’єра?

— Я багато років працювала журналістом, але в якийсь момент захотіла радикально змінити сферу. Я питала у знайомих, хто чим займається, дивилася на дуже різні професії. В якийсь момент я зацікавилася програмуванням, знайшла курси в інтернеті, почала читати, самостійно займатися.

— Це радикально різні сфери. Програмування — більш технічна галузь, а журналістика — більш гуманітарна. Чи я помиляюся?

— Так, але людина, якщо ми говоримо про людину з нормальним інтелектом, здатна вивчити будь-що. Тут немає великої різниці. Ти просто починаєш вчитися чогось нового. Поступово змінюється твоє мислення, твої навички, твій погляд на реальність.

— Згідно з даними Державної служби статистики України, у 2017 році у сфері IT було 37% жінок. За даними сайту rabota.ua від 2009 року, середня кількість жінок, які шукали роботу на цьому сайті, становила 13%, поступово ця цифра збільшилася майже до 30%. Чи почуваєте ви себе у меншості в IT-компаніях? Скільки жінок у вашому офісі?

— Щодо цієї статистики є нюанс. Здебільшого жінки, які працюють в IT, є або тестувальницями, або викладачами англійської, або HR. Програмісток доволі мало, їх значно менше, ніж 30%. Я думаю, це 10—15%. Якщо ми візьмемо якусь невелику команду, 10 людей, у ній, дай Боже, буде хоч одна жінка.

— Чому так?

— Є багато причин. Жінок менше приходить в цю спеціальність. Можливо, через стереотипи, можливо, через те, що зараз приходить багато людей, які перекваліфіковуються. Для жінок це може бути складніше через те, що вони рано завели дітей тощо, бо це на жінок більше впливає, ніж на чоловіків.

— Ви сказали, що змогли з нуля опанувати цю професію виключно завдяки онлайн-курсам.

— Це зайняло у мене рік. У мене були відкладені гроші, на які я рік жила. Це можна було б зробити набагато швидше, якби в мене був наставник, якби була людина, яка могла б сказати, що треба братися за цю мову програмування, бо це буде швидше і більш перспективно. Першою мовою, яку я вивчила, була Java. Вона розповсюджена, але для вивчення не найпростіша. Крім того, коли є людина, котра порадить, які саме технології треба брати, які бібліотеки треба вивчати, яка може підказати, коли треба починати шукати роботу — це легше. Якби був ментор, це було б значно краще, але можливо і без ментора.

— Чи стикалися ви з проблемами, коли намагалися знайти роботу? Куди перший раз пішли на співбесіду? Чи просто отримати роботу без досвіду і з онлайн-освітою?

— Першу роботу отримати дуже складно, це навіть не залежить від того, жінка ти чи чоловік. По-перше, приходить дуже багато людей, які тільки-но закінчили університет, по-друге, приходить багато людей, які перекваліфікувалися. Це дуже великий потік. Перша робота — це, мабуть, одне з найскладніших випробувань. Якщо ти просто надсилаєш всім своє резюме, в якому майже нічого немає, тобі просто не відповідають, але тут є деякі хитрощі: буває, що люди трохи перебільшують свій досвід або роблять невеликі проекти та намагаються зробити так, щоб хтось на них подивився. Також є такий варіант, як найматися через знайомих. У мене так і вийшло. Я шукала роботу вже кілька місяців, мені було дуже складно її знайти. Мені роботу запропонував друг. В цьому сенсі мені пощастило. Що стосується того, чи були в мене проблеми, пов’язані з гендерним питанням, то, можливо, якісь люди не хотіли дивитися моє резюме через гендер, та я просто не знаю, бо вони не відповідали. Але ті люди, які виходили на зв’язок зі мною, поводилися в цьому сенсі адекватно.

— Одна справа — ставлення роботодавця. Чи відмовлялися клієнти співпрацювати, тому що ви — жінка?

— Такого жодного разу не було, бо клієнти переважно іноземці, у них цих стереотипів значно менше. Крім того, вони не завжди навіть знають, хто саме буде займатися розробкою.

• Як почати нову кар`єру, коли вам за 30?
• Початок кар’єри у правничій сфері: цікаві історії юристок

— Скільки сьогодні розробниць у вашому офісі?

— Важко сказати, адже в компанії понад 200 людей. Я думаю, що жінок-розробниць 20 — 30. Я не завжди знаю, чим конкретно займаються жінки, яких я бачу, бо ми на різних проектах.

— А скільки жінок у вашій команді?

— Розробниця тільки я, але у нас проектний менеджер — жінка.

— Чи важко працювати в чоловічому колективі? Чи є якісь особливості, пов’язані з цим? Можливо, якісь жарти?

— Так, таке буває. У мене на минулій роботі був колега, який дуже любив пожартувати, бо він знав, що це бісить. Це просто якісь моменти, коли людина нагадує тобі, що ти жінка: типу «видно, що це жіночий код». Я не можу сказати, що це смішно, я навіть не можу сказати, що це гумор. Такий колега у мене був на минулій роботі, це лише один раз, а здебільшого люди не особливо звертають увагу, хіба в «курилці» можуть щось таке сказати. Думаю, що цього не більше, ніж в будь-якій іншій сфері.

— Є така думка, що жінкам платять менше. Чи відчуваєте ви на собі цей момент?

— Тут є нюанс. Коли ти наймаєшся програмісткою, ти сама собі називаєш ціну. Наприклад, ти шукаєш роботу на сайті, де можна виставити анкету і тобі писатимуть рекрутери. Хтось напише тисячу доларів, хтось три тисячі. Це залежить від конкретного досвіду і конкретних технологій з якими людина працює. Я думаю, що різниця між чоловічими та жіночими зарплатами є саме тому, що жінки дуже часто себе недооцінюють. Вони бояться, що їм буде складніше знайти роботу. Якщо ти намагаєшся свідомо відловити цей момент, ти будеш мати приблизно таку ж саму зарплату.

— Ви відчуваєте цей момент, що ви готові погодитися на меншу зарплатню, щоб отримати роботу?

— Ця проблема є не тільки в IT. Якщо брати мої технології, мій досвід, то я маю доволі хорошу зарплату. У мене немає такої проблеми. Я з тих людей, які через певний час підходять і просять, щоб їм підвищили зарплату. Я знаю, що минуло півроку, хочу більше грошей, тоді підходжу і кажу, що хочу більше грошей, я навчилася того і того, робила те і те. Це спрацьовує у сфері IT. У деяких компаніях є правило підвищувати зарплату раз на рік чи на півроку всім людям, які працюють. Звісно, бувають і такі компанії, з яких простіше піти, ніж отримати підвищення.

— Є дослідження вчених з університету Північної Кароліни, де провели невеличкий тест і з’ясували, що жінки впоралися з написанням коду краще, ніж чоловіки. Головним показником успіху вчені вважали кількість схвалених правок. Виявилося, що частка схвалених правок у жінок становить майже 79%, а у чоловіків 74%. На вашу думку, чи впливає стать на можливість концентруватися?

— Це дуже важко сказати. Ймовірно це індивідуальний момент. Є люди, які краще концентруються, є люди, які гірше концентруються. Дуже часто жінка вимушена компенсувати ту дискримінацію, яка є щодо неї, через це намагатися працювати краще, ніж чоловіки. Може, ще в цьому питання.

— Ви намагалися довести, що обіймаєте посаду не через знайомства, не через гарну сукню?

— Це психологічний момент. Мені доводилося передусім доводити це собі. Коли я тільки почала вивчати програмування, більшість моїх знайомих не вірили в мене, трошки глузували, казали, що все це закінчиться роботою в МакДональдзі. Для мене дуже важливо було собі довести, що я можу.

— Чи були у вас такі історії, коли протягом співбесіди ви чули певну дискримінацію чи стереотипність? Чи були такі питання на співбесіді, які чоловікам навряд поставили б, але вам чомусь «пощастило»?

— Так, у мене була співбесіда, де люди пропонували роботу з дому. Мене спитали, чи є в мене маленькі діти. Навіть якщо чоловік працює з дому, навіть якщо у нього є діти, всі розуміють, що у нього або няня, або дружина цим займається, а про жінку думають, що вона буде однією рукою писати код, а іншою — тримати дитину. Хоча такі випадки можуть бути, не обов’язково це погіршує роботу. Людині платять за виконання задач. То яка різниця, чи виходить вона п’ять разів на день покурити, чи вона займається своєю дитиною? В IT зазвичай створені такі умови, що люди можуть грати в теніс під час робочого дня, 5 разів ходити на кухню, в курилку, ходити в спортзал. Хтось займається цим, а хтось дитину годує. Яка різниця?

— Чи не страшно все кинути та з фахівця в одній галузі перетворитися на стажера в іншій? Чи є у вас якісь поради для тих, хто розмірковує над цим?

— Страшно в певному сенсі, особливо, якщо ти ідеш з непоганої позиції. Я на той момент була редактором. Але може бути багато причин. Для мене це було вигорання. Я вже не хотіла працювати в журналістиці, принаймні повний робочий день, як я це робила раніше. По-друге, це питання того, як змінився ринок. В IT більші зарплати.

— Коли починаєш повноцінно працювати, а не стажуватися, про які гроші іде мова?

— Для junior це може бути від 700 доларів до 1500.

— Вас мотивувала зарплатня?

— Не тільки. Це інтелектуальна робота. Мені цікаво постійно вчитися. Це робота, яка дає тобі можливість розвиватися. Я дуже швидко зрозуміла, що мені це підходить, тому у мене була дуже серйозна мотивація змінити сферу.

— Які у вас були найбільші перестороги?

— Мене лякала радикальна зміна сфери. Мене лякала думка, що, можливо, я доросту до певного рівня, а дуже високий рівень не зможу подолати, бо за освітою не математик. Мене лякали не тільки гендерні стереотипи, але й стереотипи стосовно віку, коли тобі кажуть, що ти закінчила університет, тобі не 20, треба подумати про родину, питають, навіщо тобі змінювати роботу, навіщо кидати те, чим займалася роками.

— Можливо, ви спілкуєтеся з жінками, які працюють в IT. Чи багато з них можуть поєднати кар’єру і родину?

— Я знаю таких жінок. Люди, яким за 30, це і чоловіки, і жінки, в IT-компаніях мають дітей. Зарплати високі, люди наймають нянь і швидко виходять на роботу. В декреті ніхто 2 — 3 роки не сидить.

— Ви працюєте вже протягом майже 3 років. Це саме той час, коли ми спостерігаємо збільшення кількості жінок в IT. Чи відчуваєте ви, як протягом цього часу змінюється ставлення до жінки в колективі?

— Особливої різниці я не помічаю. Якщо жінок стає більше, змінюється і ставлення. Але це дуже важко простежити, тому що я не збираю статистику, не дивлюся за всіма жінками і чоловіками навіть у своїй компанії.

— Моя подруга працює на ресепшені в готелі за кордоном. Коли в неї запитали, скільки вона хоче отримувати, вона назвала цифру, а потім поспілкувалася із хлопцем, який працює разом з нею, вони змінюють одне одного. Він отримував втричі більше. Вона у нього спитала, чи нормально це сприйняли, адже вона отримує втричі менше, на що той відповів: «Я б краще був без роботи, аніж працював за менші гроші».

— Я навіть можу ще один приклад навести. Коли в мою минулу компанію шукали людей, там шукали, зокрема, людину, яка буде верстати, це не дуже висока кваліфікація. Приходили люди і зовсім без досвіду. Прийшла одна дівчина, яка сказала, що згодна працювати за 5 тисяч гривень, що для IT є дуже маленькою сумою. Я думаю, що вона довго шукала роботу і хотіла знайти її якомога швидше. Питання у тому, що чоловіки, які хотіли на ту ж позицію, таких маленьких грошей не називали.

— Як це спрацювало?

— Зазвичай обирають найкращу людину, а те, скільки вона назвала, інше питання. Буває, що компанії щось не по кишені, буває, що якийсь спеціаліст є занадто дорогим. Але якщо мова йде про тисячу доларів, то просто обирають кращого, а не того, хто попросив не тисячу, а 900.

— Чи є якісь спеціальності можна назвати суто жіночими в IT?

— Багато HR, тобто фахівців з рекрутингу, мотивації. Я б не сказала, що туди ніхто не хоче брати чоловіків, але здебільшого туди ідуть жінки. Буває, що викладачі англійської жінки. Серед тестувальниць багато жінок, але чоловіки там також є.

— Чи є у вас якась порада з вашого досвіду для жінок, які хочуть стати програмістками?

— Цього просто не треба боятися. Треба починати вчитися і шукати роботу, нікого не слухати. Якщо хтось з друзів починає казати, що це професія не для жінок, то з цією людиною краще не особливо спілкуватися. Мине рік чи два, і у вас буде більша зарплата, ніж у нього. Думки про те, чим має займатися жінка, нехай залишить при собі.

Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.

Як почати нову кар`єру, коли вам за 30?

Початок кар’єри у правничій сфері: цікаві історії юристок

Програму виготовлено завдяки щедрій підтримці британського народу через Департамент міжнародного розвитку Великої Британії в рамках Фонду розвитку ефективного врядування.

Думки висловлені тут належать авторам та не обов’язково відображають погляди Департаменту міжнародного розвитку або Уряду Її Величності.