Як убезпечити себе від неякісних продуктів на полицях супермаркетів у новорічні свята?

В передноворічні та передріздвяні дні ми часто стикаємося з ажіотажем в магазинах чи супермаркетах. Українці масово закуповують продукти до святкових столів, а власники магазинів подумки підраховують виручку від «набігу» покупців. Але чи забезпечують вони якість тієї великої кількості товарів, які вони завозять до своїх крамниць? І як нам, тим, хто поспішає придбати необхідне і нічого не забути, не зіпсувати собі святкові дні неякісними продуктами?

Про це ми запитали в старшого експерта з безпеки харчових продуктів проекту Європейського Союзу «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» Юрія Оглашеного.

Вимоги зберігання продуктів у супермаркетах

Згідно з вимогами законодавства, будь-який супермаркет чи магазин є оператором ринку. А це фізична чи юридична особа, яка виготовляє або вводить в обіг продукти не для власного використання. А кожен оператор ринку відповідає за те, щоб продукт на етапі його діяльності був безпечний. Що для цього потрібно?

• Приймати правильні продукти.
• Правильно їх зберігати.
• Правильно їх представляти кінцевому споживачу.
• Приймати продукти можна лише в зареєстрованих операторів ринку, в котрих є всі легальні документи і який легально виготовляє продукт.
• Потрібно також приймати тільки правильно марковані продукти, де вказаний термін придатності та умови зберігання.

На що слід звернути увагу покупцеві, купуючи продукт у передноворічний період?

Плюс передноворічних закупівель полягає у тому, що є великий оборот продуктів, відповідно, швидше за все, продукти не залежуються на полицях. Але для того, щоб забезпечити такий оборот, магазини повинні закупити багато продуктів і правильно їх зберігати. Тут питання – чи є в них такі необхідні потужності для таких великих закупівель?

Коли ми вибираємо продукти в супермаркеті чи магазині, нам потрібно пам’ятати декілька засадничих вимог.

• Продукт повинен бути правильно маркований, і ми повинні мати змогу перевірити термін придатності.
• Щодо вагових продуктів, які не мають упаковки з маркуванням, то покупець має право запитати, що це за продукт, коли він був виготовлений, з чого виготовлений, тобто дізнатися всю інформацію, яка буває на запакованій продукції.
• Щодо іноземних продуктів, наприклад, закордонних фруктів, покупець має право запитати про країну походження цього продукту.
• Також варто звернути увагу на умови зберігання в торговому залі. Якщо продукт вимагає охолодженого чи замороженого зберігання, такі умови повинні бути. Це має бути позначено на маркуванні, і цих умов супермаркет повинен дотримуватися. На сучасних вітринах є термометри, і споживач може сам подивитися і переконатися.
• Важливою є наповненість холодильника. Є таке поняття – «горизонтальні вітрини». На них є червона лінія, вище якої не потрібно класти продукт, тому що не буде дотримано температурного режиму. Наприклад, в середині молочного продукту має бути не більше + 6С°. Тобто і на термометрі холодильника у супермаркеті має бути не вище +6С°.

На що звертати увагу при купівлі м’ясних продуктів?

Потрібно звернути увагу на вимоги, які висуває виробник. Є стандартні європейські вимоги, які говорять про те, що м’ясо копитних має зберігатися при температурі, не вище +7С°, м’ясо птиці – +4С°, субпродукти – +3С°, фарш – +2С°.

Риба повинна зберігатися на льоді, що тане при температурі 0С°.

Яка норма антибіотиків допустима в молоці?

Операторам ринку контролювати антибіотики в молоці вже пізно. Можна, але неефективно. Антибіотики в молоці контролюються на етапі виготовлення сирого молока. Основним джерелом потрапляння антибіотиків в молоко є неправильне поводження з молоком тварин, які лікуються антибіотиками або які перебувають у терміні каренції, тобто виведення антибіотика з організму. Звичайно, в готовому продукті є перелік антибіотиків, які не повинні бути. І тут потрібно сказати, що жоден антибіотик з тих, які застосовуються для лікування тварин, не може бути у готовому продукті. Адже це скрита небезпека хімічних факторів, і не тільки антибіотиків, а й, наприклад, пестицидів чи солей важких металів. Ми з’їли зіпсований продукт – і на другий день відчули себе поганою але ми знаємо, що нам зашкодило і до кого нам звернутися. Коли ж ми говоримо про антибіотики, ми їмо продукти з їх вмістом, вони накопичуються в організмі, але ми не знаємо про це. Тому тут важлива політика держави, щоб правильно направляти виробників на контроль антибіотиків і пестицидів в харчових продуктах.

Трансжири в солодощах. На що треба звернути увагу споживачам і зрозуміти, що ці продукти краще не брати?

Варто обов’язково читати те, що написано на пакувальних матеріалах. Звичайно, споживач, купивши продукт в супермаркеті, може здати його в лабораторію, але так роблять не часто. Насправді, це проблема не так споживача, як оператора ринку чи контролюючого органу. Тому що виробник повинен розробити правильну рецептуру, під ту рецептуру підібрати правильну сировину та постачальників сировини. Дуже важлива співпраця між виробником, наприклад, шоколаду, і постачальником жирів на шоколадну фабрику. Тому що не кожен виробник може собі дозволити перевіряти кожну партію трансжирів, але співпрацювати з постачальником – важливо. Варто узгодити з постачальниками, яку сировину, які рослинні жири він буде постачати.

Крім того, потрібно уникати стихійних продаж, адже до магазинів чи супермаркетів з певною періодичністю приходить з перевіркою Держпродспоживслужба, стихійні ринки ж ніхто не перевіряє.

Багато засобів масової інформації піднімають питання про фальсифікати, варто до цього прислухатися. Потрібно не критикувати доброго або поганого виробника, а голосувати гаманцем –  не купувати неякісний товар, репутація якого є негативною.