З 2016 року 9 травня в Україні відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Це державне прийшло на зміну Дню перемоги, який святкували в СРСР, а потім в Україні до 2015 року включно.
Переформатування політики пам’яті — один із кроків декомунізації в Україні. У новому святі акцент зміщується з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь ушанування.
Водночас не усі українські посадовці готові відпустити радянське минуле.
Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова опублікувала відео з піснею радянського та російського співака Льва Лещенка «День Победы», яка у СРСР, сучасній Росії та багатьох інших пострадянських країнах є постійним атрибутом святкувань Дня перемоги у так званій Великій Вітчизняній війні. У пості Венедіктова також процитувала цю пісню.
«Этот День Победы порохом пропах… Зі святом, друзі! Ніколи знову!», — написала вона.
Пізніше Венедіктова вибачилася за прикріплене відео.
«Пісня — символ перемоги над фашизмом. Пісня 1975 року – це наша історія і привід пишатися Великою Перемогою. Лєщенко — не символ. РФ — страна-агресор. І Крим — український. Не треба маніпулювати. Сьогодні світлий день пам‘яті загиблим. Мої діди повернулись. Я святкую Перемогу над фашизмом», — написала вона.
Читайте також: Чому «День Победы» — не особиста справа: думка головної редакторки Громадського радіо
Координатор партії «Наш край» у Підгородненській міській об’єднаній територіальній громаді на Дніпропетровщині Віталій Маласай закликав відмовитися від «нових порядків» вшанування Дня перемоги та Дня пам’яті й примирення. У своєму пості Маласай згадав і нардепа, ексочільника Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича.
«Усіх ображених, у тому числі на Червону армію, усіх постраждалих у боротьбі за ідеали Третього Рейху, причетних до поразки нацизму та фашизму, увесь колектив УІНП та особисто В’ятровича, вітаю з вашим Днем примирення, — написав Маласай. — Плачте, ущербні, страждайте, співайте свою «Плине кача»… Нам все одно на вас та ваші «нові порядки». У нас Свято! Ми готуємося святкувати День Победы!».
Мер Харкова Геннадій Кернес закликав харків’ян провести акцію «Безмертний полк» на балконах. Він розповів, що у Харкові планувалося «масштабне святування 75-ї річниці Перемоги»: масова хода та «зірковий» концерт. Проте через карантинні обмеження ініціював акцію «Полк Перемоги» та закликав містян вийти на балкони з портретами «героїчних дідів, прадідів та родичів».
«На підтримку цієї акції з самого ранку по Харкову їздитимуть машини воєнних часів та звучатиме музика часів війни», — написав він.
Саме з Днем Великой Победы (а «Великой» перемогу у знову ж таки Великій Вітчизняній війні називали у Радянському Союзі та продовжують називати у Росії) привітав і депутат від «Слуги народу» Олександр Дубінський.
Нардепка від «Опозиційної платформи — За життя» Наталя Королевська опублікувала ролик, який розпочинається піснею «День Победы» у виконанні Льва Лещенка, а продовжується її власним підспівуванням та кадрами з безлічі військових парадів.
Нардеп від цієї ж партії Ілля Кива не лише висловився проти перетворення радянського Дня Победы на українське свято Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, а й назвав прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля нацистом.
«Прем’єр-міністр України Шмигаль на офіційній зустрічі з моєю парламентською фракцією заявив, що для нього свята 9 травня, Дня Перемоги, не існує. Оголошую нациста-Шмигаля ворогом своєї Батьківщини, з якими я буду боротися», — написав він.
А лідери «Опозиційної платформи — За життя» Віктор Медведчук та Юрій Бойко, попри карантин, без масок у супроводі десятка охоронців пройшли Алеєю Слави. А згодом влаштували «автопробіг Безсмертного полку».
Свої автопробіги у різних містах України влаштувала також «Партія Шарія». У Маріуполі це закінчилося тим, що автівки закидали фарбою та пошкодили.
Співали радянські пісні й вигукували гасла, присвячені перемозі у Другій світовій війні, і у Миколаєві. Тут попри заборону масових зібрань провели акцію «Безсмертний полк».
А в Одесі на площі «10 Квітня» зібрався натовп людей, деякі з яких — в уніформі Червоної армії.
Український інститут національної пам’яті працює над переосмисленням Другої світової війни та руйнуванням радянських історичних міфів. Міфів, які продовжує транслювати, наприклад, Російська Федерація.
«Попри уроки Другої світової війни, Росія продовжує чинити агресію проти України, що триває вже довше, ніж ця масштабна трагедія минулого сторіччя», — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Читайте також: Ми ставимо за мету змінити дискурс з Великої Вітчизняної війни на Другу світову – Гнатюк
Росія продовжує культ радянського лідера Йосипа Сталіна. В анексованому Росією Севастополі напередодні 9 травня на центральній вулиці Генерала Петрова вивісили банер з портретом Сталіна і написом «Це наша перемога». Дарма, що у 1944 році режим Сталіна здійснив масову етнічну чистку, коли протягом трьох днів понад 190 тисяч кримських татар депортували в Азію.
Російська Федерація також відмовляється визнавати, що Радянський Союз разом із Німеччиною відповідальні за розв’язання Другої світової. Попри те, що 23 серпня 1939 року Німеччина та СРСР підписали пакт Молотова — Ріббентропа. Його відкрита частина гарантувала взаємний нейтралітет СРСР і Німеччини, але в секретному протоколі було розписано, як Радянський Союз і III Рейх домовилися поділити на сфери впливу низку європейських країн.
Цьогоріч Сполучені Штати закликали Російську Федерацію не перекручувати історію Другої світової війни. А також президенти Литви, Латвії й Естонії засудили спроби Росії сфальсифікувати історію, применшити роль Москви у початку Другої світової війни й злочини радянського режиму в країнах Балтії.
Історики підкреслюють, що навіть саму назву «Велика Вітчизняна війна» СРСР запозичив у царської Росії. Так називалася переможна війна 1812 року над військами Наполеона. Радянський Союз хотів бути єдиним переможцем у війні з нацистами. А Росія намагається приватизувати цю перемогу й дотепер.
А також акції організації «Безсмертний полк» з акцій вшанування пам’яті перетворилися на пропагандистські, фінансовані Росією. До прикладу, у 2017 році в окупованому Сімферополі, окупованому Донецьку і Москві під час акції учасники виставили поруч з портретами загиблих радянських солдатів, зображення російських і проросійських терористів, вбитих на Донбасі.
З 2016 року Україна також долучилася до відзначання 8 травня, як Дня пам’яті та примирення.
Читайте також: Вранці шум, гам, стрілянина, крики, прибігає медсестра і каже: «Перемога»: інтерв’ю з ветераном Червоної армії
Український інститут національної пам’яті закликав розповідати про Другу світову у соцмережах під гештеґом #РодинніІсторіїВійни.
0