Як зрозуміти, що людина тоне та що таке Всесвітній день запобігання утопленню?

Як зрозуміти, що людина тоне та що таке Всесвітній день запобігання утопленню?

«Капітан стрибнув з палуби, повністю одягнений, і помчав крізь воду. Колишній рятувальник, він не зводив очей з «жертви», прямуючи просто до пари, яка плавала між їхнім прив’язаним рибацьким човном та пляжем. «Я думаю, він думає, що ти тонеш», — сказав чоловік дружині. Вони барахталися у воді поруч один з одним, і вона кричала, але тепер вони просто стояли, по шию у воді. «У нас все добре, що він робить?» — спитала жінка трохи роздратовано. «У нас все добре!» — закричав чоловік. Але капітан продовжував пливти. «Посунься» — гаркнув він, та проплив між приголомшеним подружжям. Безпосередньо за ними, у 3-х метрах, тонула їхня 9-річна дочка. Вже на руках у капітана, над водою та у безпеці вона розплакалася: «Татусю!», — наводив цю історію як приклад автор статті для Slate.com Маріо Віттоне.

Звідки цей капітан знав — на відстані 15 метрів — те, що батько не міг розпізнати лише за 3? Експерти та багаторічний досвід навчили капітана розпізнавати утоплення. Батько ж дізнався, як виглядає утоплення, із телебачення…

Із 2021 року ВООЗ вирішила щороку 25 липня проводити Всесвітній день запобігання утопленню (World Drowning Prevention Day). Як повідомляє Постійне представництво України при ООН, Україна стала співавтором відповідної резолюції Генасамблеї ООН «Глобальна профілактика утоплення».

Всесвітня організація з охорони здоров’я пише, що це глобальне висвітлення має надати можливість привернути увагу до трагічного та глибокого впливу утоплення на сім’ї та громади та запропонувати рішення для порятунку життів та запобігання випадкам утоплення.

За даними ВООЗ, 236 тисяч людей тонуть щороку, і утоплення є однією з десяти основних причин смерті дітей у віці 5-14 років. Понад 90% смертей від цієї кількості трапляються у річках, озерах, колодязях, побутових ємностях для зберігання води та басейнах, — у країнах з низьким та середнім рівнем доходу, причому із дітьми та підлітками у сільській місцевості такі події трапляються непропорційно у більшій кількості.

За інформацією ж ООН, утоплення є третьою причиною смерті від ненавмисних травм і забирає життя аж 372 тисяч людей на рік у всьому світі.

«Така кількість загиблих становить майже дві третини смертей у світі від недоїдання та більше половини смертей, спричинених малярією. Понад 90% цих смертей відбувається в країнах з низьким та середнім рівнем доходу. Утоплення є однією з десяти основних причин смертності дітей та молоді у віці 1-24 років у всіх регіонах світу», — йдеться у повідомленні Постійного представництва України при ООН.

Слоган цьогорічної кампанії: «Втонути може будь-хто, але не повинен ніхто».

Відзначаючи Всесвітній день запобігання утопленню, Генасамблея ООН закликає уряди, установи ООН, організації громадянського суспільства, приватний сектор, наукові кола та населення країн-членів ООН приділяти увагу терміновим та скоординованим діям щодо впровадження таких перевірених заходів, як:

— встановлення бар’єрів, що контролюють доступ до води;
— забезпечення безпечних місць далеко від води для дітей дошкільного віку;
— навчання плаванню, безпеці на воді та навичкам безпечного порятунку;
— навчання безпечному рятуванню та реанімації інших;
— встановлення та забезпечення безпечних правил для човнів, судноплавства та поромів;
— удосконалення управління ризиками, пов’язаними з повенями.

Але як же зрозуміти, що людина тоне?

На цю тему написано вже безліч статей та зібрано велику кількість топ-порад. Ми також зібрали деякі з них, щоб описати, що відбувається, коли людина тоне, а також, як людям навколо зрозуміти це.

Як ідеться у статті Slate.com, у 10 відсотках випадків, коли тонуть діти, дорослі перебувають поруч, але не уявляють, що насправді дитина тоне.

Ось на що потрібно звернути увагу. Утоплення — це не той відчайдушний, гучний заклик про допомогу, якого очікує більшість людей, коли навколо летять бризки води, а людина широко розмахує руками та кричить про допомогу.

Якщо ви проводите час на воді або біля неї, вам слід переконатися, що ви та ваші близькі знаєте, на що слід звертати увагу, коли люди заходять у воду. Утоплення — майже завжди оманливо тиха подія. Помахи, бризки та крики, яких кінематограф привчив нас очікувати, рідко зустрічаються в реальному житті.

Інстинктивна реакція на утоплення — так її назвав доктор філософії Франческо А. Піа — як ідеться у статті, це те, що люди роблять, щоб уникнути реальної або можливої задухи у воді. І виглядає не так, як очікує більшість людей. Щоб отримати уявлення про те, наскільки тихим і нераціональним може виглядати утоплення на поверхні, колишній рятувальник на воді, автор статті для Slate.com наводить статистику: це перша причина випадкової смерті у дітей віком до 15 років після аварій на транспорті, і відбувається це недалеко від дорослих. За даними Центру з контролю та профілактики захворювань у США, у 10 відсотках випадків утоплення, дорослий фактично спостерігатиме, як це відбувається, навіть не підозрюючи, що це відбувається.

«Утоплення не схоже на утоплення», і як пише Globalrescue.com із посиланням на статтю в U.S. Coast Guard, найчастіше це відбувається наступним чином:

— За винятком рідкісних обставин, людина, що тоне, фізіологічно не може покликати на допомогу. Дихальна система була призначена для дихання. Мова є другорядною або накладеною функцією. Дихання повинно виконуватися до мовлення;

— Рот людини, яка тоне по черзі опускаються під воду і знову виринає. Рот не знаходяться над поверхнею води досить довго, щоб була можливість видихнути, вдихнути і покликати на допомогу. Коли роти людей, що тонуть, знаходяться над поверхнею, вони швидко видихають і вдихають, коли рот знову занурюється під воду.

— Люди, що тонуть, не можуть помахати рукою про допомогу. Природа інстинктивно змушує їх витягнути руки в бік і натиснути на поверхню води. Натискання на поверхню води, ніби відштовхування від неї, дозволяє потопаючим людям використовувати свої тіла, щоб вони могли підняти рот над поверхнею води, щоб вдихнути.

— Протягом усього часу інстинктивної реакції потопаючих люди, що тонуть, не можуть добровільно контролювати рухи руками. Фізіологічно люди, які борються на поверхні води, не можуть припинити тонути і виконувати добровільні рухи, наприклад, помахати з закликом про допомогу, сигналізувати рятувальнику або дотягнутися до чогось, що допоможе виплисти.

— Це не означає, що людина, яка кричить про допомогу і махає руками, не зазнає справжньої біди — вона відчуває водний дистрес (англ. aquatic distress). У психології дистрес — це стан, при якому людина не в змозі повністю адаптуватися до стресових ситуацій та спричинених ними наслідків і проявляє дезадаптивну поведінку. Такий стан не завжди присутній перед інстинктивною реакцією на утоплення, водний дистрес триває недовго, але на відміну від справжнього утоплення, люди в такому стані ще здатні покликати на допомогу та привернути увагу до своєї біди. Вони можуть схопитися за рятівні круги тощо.

Ознаки, які можуть свідчити про утоплення, коли людина перебуває у воді:

• Голова низько у воді, рот на рівні води
• Голова відхилена назад з відкритим ротом
• Очі скляні і порожні, не в змозі сфокусуватися
• Заплющені очі
• Волосся на лобі та очах
• Не користується ногами, щоб пливти, перебуває у вертикальному положенні
• Занадто активне дихання, задихання
• Намагається плисти в певному напрямку, але не просувається
• Робить спроби перекинутися на спину
• Може виникати враження, що намагається дряпатися невидимою драбиною.

А ось, що радить Державна служба з надзвичайних ситуацій, щоб уникнути трагічних ситуацій на воді:

«Відпочиваючи на воді, завжди треба пам’ятати про безпеку. Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному громадянину нашої країни. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив в біду. Але, навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки вашого життя та життя ваших дітей, а також отримання задоволення від відпочинку», — йдеться у рекомендаціях.

У ДСНС закликають також звернути особливу увагу на роз’яснювальну роботу з дітьми в школі, вдома, у дитячих оздоровчих установах, а також у засобах масової інформації.

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:

• правильний вибір та обладнання місць купання;
• навчання дорослих і дітей плаванню;
• суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;
• постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих

Правила поведінки на воді:

— Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених місцевими органами виконавчої влади та обладнаних для цього місцях.
— Безпечніше відпочивати на воді у світлу пору доби.
— Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10 м/сек, температури води – не нижче + 18° С, повітря – не нижче + 24° С.
— Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.
— Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури та води.
— У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.
— Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочивати у тіні.
— Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.
— Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.
— Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
— Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції.
— Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи у постійному напруженні, не гониться за швидкістю просування на воді, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.

На воді забороняється:

• купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей;
• залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени;
• стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього;
• пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів;
• використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, • • • надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання;
• плавати на плавзасобах на пляжах та інших місцях, які відведені для купання;
• вживати спиртні напої під час купання;
• забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання;
• підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання;
• допускати у воді ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг;
• подавати хибні сигнали небезпеки;
• заходити глибше, ніж до поясу дітям, які не вміють плавати;
• купання дітей без супроводу дорослих.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини