Що обговорювали делегати Курултаю кримських татар у Києві? Інтерв’ю з Ахтемом Чийгозом

12 листопада у Києві відбулася конференція делегатів Курултаю кримськотатарського народу VI скликання. Сесію найвищого представницького повноважного органу зараз провести неможливо у зв’язку з окупацією півострова, проте на конференції обговорили низку важливих для кримськотатарського народу питань.

Що обговорювали та які документи ухвалили за результатами конференції? Про це Громадському радіо розповів заступник голови Меджлісу кримських татар Ахтем Чийгоз.

— Що таке Курултай, які він виконує функції?

— Курултай кримськотатарського народу — це національне зібрання, найвищий представницький виборний орган. Основними його цілями є ухвалення рішень, які є національними пріоритетами для розвитку і збереження, визначення загальнополітичного курсу, питання щодо життєдіяльності та існування нації, бачення майбутнього.

— Чому відбулася саме конференція делегатів Курултаю?

— Ми й раніше застосовували цю форму, коли потрібно в стислі терміни зібрати максимальну кількість делегатів Курултаю, щоб попередньо обговорити важливі питання і завдання. Ми розуміємо, що за останні чотири роки Курултай жодного разу не збирався. Останнього разу сесія була в 2014 році в Бахчисараї. Ми знаємо про складнощі, які пов’язані з позбавленням волі, викраденням людей у Криму, тиском, обшуками, судам, арештами, зникненням і загибеллю людей, тому ми шукали форму взаємодії з Кримом і прийшли до висновку щодо необхідності збору конференції, щоб спільно визначити, активізувати, розширити форму роботи органів національного самоврядування в Криму.

— Скільки делегатів приїхали з Криму?

— Понад 60.

— Я знаю, що одним із питань, що розглядалося на конференції, була пролонгація повноважень делегатів Курултаю. Які труднощі зараз має інституція у зв’язку з тим, що півострів окуповано?

— Я би не сказав, що це була основна мета. У нас хоч регламент і ухвалювався в умовах іншої реальності (форс-мажор у вигляді військової окупації не передбачався), однак там закладені норми: дії делегатів Курултаю тривають до першої сесії підтвердження новообраних наступного Курултаю. З огляду на те, що зараз неможливо проводити демократичні вибори, повноваження продовжили.

Ми також розглядали можливість ухвалення рішень в умовах, що є. Всі ці процеси довго дискутувалися, однак сьогодні знайдені деякі механізми.

Ми більше дискутували щодо питань регулярного функціонування (нехай навіть не в таких обсягах, як до окупації) органів місцевого самоврядування. Це ціла мережа місцевих меджлісів, регіональних. Ми розробили низку пропозицій. Зокрема розширити майданчики, які вже є — на міжнародній арені, в Україні, в Криму вибрати форму проведення зборів, більш стабільних і широких за охопленням території, оживити і зробити активнішими місцеві меджліси. Це дуже важливо.

— Меджліс у Росії заборонений. У яких формах може відбуватися ця робота?

— Ми не визнаємо закони РФ на території Криму, ми керуємося міжнародними нормами. Я не можу сказати, що наші співвітчизники в Криму можуть керуватися законами України — вони там просто не діють. Але міжнародні норми — це необхідність. Ми й за радянських часів цим керувалися. На конференції ми побачили, що наші активісти, делегати, активно діють у цьому плані.

— Чи відреагувала на конференцію окупаційна адміністрація?

— Наступного дня, коли наші активісти, співвітчизники поверталися назад, це супроводжувалося багатогодинними допитами і бесідами з керівниками груп на адмінкордоні.

Першорядним для нас було задати новий імпульс — через понад чотири роки окупації і відповідно до сьогоднішніх реалій. Міжнародний тиск щодо питань Криму все більше концентрується на Росії. Я й багато моїх співвітчизників вважаємо за необхідне активізуватися й у Криму в цьому напрямку. Все це дуже емоційно обговорювалося весь день, а потім і в кулуарах, і після конференції.

— Також медіа звернули увагу на обговорення питання виключення окремих членів Меджлісу, які співпрацюють із окупантами. Прокоментуйте цю ідею.

— Таке рішення ми ухвалили ще 2014 року на засіданні Меджлісу кримськотатарського народу. У зв’язку з позицією цих негідників, які зрадили народ і державу Україна, ми усунули їх, викинули з Меджлісу. Згідно з нашим регламентом, це входить до компетенції Курултаю. Коли ми розглядали це питання, була така думка, що народ уже дав свою оцінку діям цих колаборантів. А це дуже жорстка позиція щодо них: коли вони приходять на наші національні заходи, весілля, люди демонстративно встають з-за столу і йдуть.

Курултай —  це національне зібрання. Тут ми підтверджували думку, яку вже має народ. Деякі говорили, що не варто звертати увагу на це, оскільки вже є відповідне ставлення народу і наших делегатів. Однак тут усе-таки потрібно було принципово продемонструвати це у вигляді рішення.

— Ці 18 людей відступили 2014 року чи пізніше?

— Частина пізніше. Деякі з них увійшли до лав російської партії «Единая Россия», деякі пішли на держслужбу.

— На конференції зачитали лист президента до кримськотатарського народу, де йдеться про те, що президент ініціював зміни до Конституції у частині статусу Криму. Розкажіть більше про цей текст змін.

— Я входжу до відповідної робочої групи, ми чекаємо, коли президент скличе конституційну комісію, будемо активно в ній брати участь. Ми пройшли всі складні етапи юридичного узгодження. У цій великій робочій групі більше полеміки було навколо термінів, щоб вони відповідали нашій Конституції. У цьому питанні президент не раз підкреслював свою чітку позицію про підтримку змін. Наступного дня, вітаючи Мустафу Джемілєва на ювілеї, ще раз підтвердив це в своєму виступі.

— Про що саме йдеться в цих змінах?

— Зміни більш конкретизовані щодо захисту прав та інтересів корінного кримськотатарського народу, там є чіткі механізми, які гарантують наше право на нашу батьківщину: щодо формування представницьких органів, виконавчої влади, гарантування участі в цих процесах Меджлісу кримськотатарського народу. Там немає нічого емоційного або такого, що виходить за рамки конституційних прав нашого народу.

— Як ви відчуваєте, парламент може підтримати ці зміни? Ми знаємо, що не всі підтримують такі ідеї.

— Я згадую, як достатня частина цього парламенту демонструвала свою проросійськість, спекулюючи на присутності в нашій країні російськомовного фактора, однак у принциповому підході в питаннях євроінтеграції, інтеграції в структури НАТО, питаннях томосу, голосували достатньою конституційною більшістю. Якщо вони не підтримають позицію президента і тієї більшості депутатів, які дійсно позиціонують себе демократами, це буде незрозуміло кримським татарам, які ціною свого життя вимагають територіальної цілісності і повернення Криму до України. Думаю, цього не зрозуміє і народ України.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.