Колаж ІМІ/На ілюстрації — ноутбук на різнокольоровому тлі
Релокація, втрата фізичного доступу до власних міст та блокування сайтів на тимчасово окупованих територіях змусили редакції Луганської області докорінно переглянути підходи до роботи із соціальними мережами. Сьогодні це не просто інструмент для поширення посилань на веб-ресурси, а самостійні майданчики для збереження зв’язку з читачами. Головні редактори релокованих із Луганщини видань розповіли представниці Інститут масової інформації у Луганській області Валентині Троян, як адаптують контент, долають безпекові виклики та обирають пріоритетні платформи в умовах обмежених ресурсів.
Для видань, чиї сайти потрапили під блокування окупаційних структур, соціальні мережі стали єдиним способом залишатися на зв’язку з місцевими жителями. Як зазначає головна редакторка SD.UA Яна Мостова, команда активно розвиває свої сторінки ще з 2022 року, адаптуючи матеріали під специфіку кожного майданчика:
«Ще з 2022 року ми активно розвиваємо соцмережі SD.UA, і сьогодні це вже окремий від сайту канал комунікації з аудиторією. Для нас це особливо важливо, оскільки сайт SD.UA заблокований на окупованій території. Тож через соцмережі ми можемо залишатися на зв’язку з людьми, які там живуть», — зазначила Яна Мостова.
«Кожне речення — як ковток повітря»: Максим Буткевич про те, як почув Громадське радіо в російському полоні
Видання використовує Telegram та Facebook як дискусійні майданчики, де читачі пропонують теми та діляться проблемами. За словами Яни Мостової, саме з таких обговорень народжувалися матеріали про перейменування міста, розіграш пільгових кредитів на житло чи виділення коштів на святкування річниці міста. Водночас TikTok та Instagram дозволяють охоплювати нову аудиторію:
«У лютому 2024 року наша команда почала розвивати сторінку у TikTok. Для нас це тоді було новим досвідом, але ми вважаємо, що ця платформа може стати місточком між нами та нашим окупованим містом. Раніше там не було журналістського контенту саме від редакції. Тепер є і він затребуваний. Наприклад, нещодавно матеріал про співачку з Сіверськодонецька зібрав майже 80 тисяч переглядів», — зазначила головна редакторка.
Також добре працює журналістський контент в Instagram, де історія Ольги Жидковой зібрала понад 100 тисяч переглядів, а на YouTube видання запустило ностальгічний проєкт із картками, де герої згадують рідні міста.
Головний редактор релокованої з Луганська «Реальної газети» Андрій Дихтяренко підкреслює, що TikTok став важливим інструментом для донесення оперативної інформації до людей, які перебувають під тиском російської пропаганди:
«ТікТок це класний інструмент, щоб своїми короткими відео, в які ми перепаковуємо наші статті, експлейнери, якісь блоги, новини досягти людей на окупованій території і в Російській Федерації. Ми це точно знаємо, тому що ми добре міряємо ТікТок і в нас приблизно 20% – це люди з окупованих міст Донецької і Луганської областей, які дивляться наше відео», — говорить Андрій Дихтяренко.
Він додає, що коли на окупованій території щось відбувається, а окупаційні ресурси мовчать, оперативні відео у TikTok дають вибухові охоплення. Водночас у Facebook та Instagram залученість і перегляди вже почали перекривати показники TikTok, що свідчить про успішну роботу команди з аудиторією всередині України та тими, хто використовує VPN.
Окрему увагу Андрій Дихтяренко приділяє безпеці читачів у Telegram, закликаючи їх до парадоксальних дій — не підписуватися на канал видання.
«Ми насправді закликаємо не підписуватися на наш телеграм-канал. Парадоксальна штука, тому що це може бути небезпечно, коли перевіряють на блокпостах. Були такі випадки. Ми постійно, коли на цю тему говоримо, прям підкреслюємо, що не підписуйтесь на канал Реальної газету. Просто знаходьте Реальну газету і читайте. І кожного разу так робіть», — наголосив журналіст.
Для деяких медіа пріоритети визначилися історично. Головний редактор «ТелеГазети» Дмитро Шенгур пояснює, що після заборони «Вконтакте» видання зосередилося на Facebook, де зберегло основну аудиторію (понад 20 тисяч підписників):
«У нас історично склалося, що ми почали роботу в соцмережах Вконтакті та Facebook. Після заборони від ВК відмовились. Тоді не було особливо альтернатив Фейсбуку, отже ми й наша аудиторія опинились там. І залишаємось там разом до цього часу», — розповів Дмитро Шенгур.
Читайте також: «Ангели» на службі Z-пропаганди: як окупаційні медіа Луганщини маніпулюють темою загиблих дітей
Друге місце за популярністю посідає Instagram (близько 10 тисяч підписників). За словами Дмитра Шенгура, розвивати цей майданчик для молодшої аудиторії допомогли молоді журналістки, які виступили провідниками для старшого покоління в редакції. Натомість YouTube видання використовує обмежено, оскільки після повномасштабного вторгнення не вдалося знайти дієвого способу робити авторський відеоконтент без можливості знімати на місці, а в Telegram редакція зайшла запізно, де конкуренти скористалися перевагою анонімності для публікації чуток.
Редакційні ресурси залишаються вирішальним фактором для всіх медіа. Яна Мостова зауважує, що через невелику команду SD.UA найменше уваги приділяє X, Threads та Viber, хоча й там зберігає стабільний контент. Андрій Дихтяренко також підтверджує, що присутність на нових майданчиках на кшталт Threads чи X — це насамперед питання часу та людського ресурсу:
«Взагалі всіма соціальними мережами варто займатися, просто це питання ресурсів, часу і важливості», — зазначив Андрій Дихтяренко.
Головний редактор онлайн-видання «Трибун» Олексій Артюх наголосив, що запорукою успіху є адаптація матеріалів під кожну платформу без втрати регіональної ідентичності.
«Намагаємося створювати унікальний контент під наявні платформи, враховуючи інтереси цільової аудиторії. Для нас важливо бути цікавими та відрізнятися від інших, не відходячи від контексту українського сходу та не копіюючи те, що роблять інші», — сказав Олексій Артюх.
Сьогодні сукупна аудиторія сторінок «Трибуна» — 140 тисяч людей і продовжує зростати, що свідчить про правильний вибір стратегії.
Попри відмінності в підходах, більшість релокованих редакцій погоджуються: у роботі з соцмережами головне — не першість платформи в рейтингах, а чітке розуміння її призначення та можливість донести український порядок денний до кожного читача, де б він не перебував.
Валентина Троян, представниця Інституту масової інформації у Луганській області