З переселенцями в Чернівцях працюють ще з березня, з часів анексії Криму. Небайдужі буковинці охоче селять людей у своїх домівках. Волонтерський рух Буковини за півроку навчився забезпечувати найрізноманітніші потреби людей — від поновлення втрачених документів і різноманітних побутових потреб до пошуку нової роботи.
Все це почалося з майдану. Хотіли об’єднатися тоді, зробити громадську організацію на тих волонтерах, які працювали на майдані – готували чай, каву, як для місцевих, так і для майдану особливо. Зайшли в цей кабінет, закупили печиво, збори, другі збори. Почалося оформлення, потім анексія Криму. Документи оформлялись, підіймалося питання з тодішнім секретарем міської ради, який сказав нам, що якщо потрібно приміщення — ми можемо забирати 109 кабінет і 105. У першому приймали переселенців, у 105 проводили наради. Чернівецька область на той період дуже відкликнулась, у нас була велика база, нажаль з Криму до нас не їхали, бо до нас немає прямих поїздів. Люди їхали до Львова, а потім вже до нас, тому що там вже не було де поселитися, а жити десь треба. І ми вчилися як правильно оформляти усі ці документи, людей приїздило дуже багато і усім потрібна була робота, дітям — дитсадки та школа. З Криму, звичайно їхали з речами, а з зони АТО – паспорти і ручна клажа, тобто саме необхідне. Коляски, памперси, ванночки, суміші не беруть – цим потрібно забезпечувати. І як би не наші жителі – нам би прийшлось дуже важко.
Багато переселенців із зони АТО?
В даний момент у нас в області зареєстровано 1518 переселенців з зони АТО і Криму, з самої АТО- порядку 1200 чоловік. Розселяємо ми їх частіше в приватні будинки, тобто в ті, які люди погодились віддати для переселенців в скрутний момент, також у нас є транзитні пункти – готелі, які погоджуються на декілька днів приймати людей, а потім ми цим людям підшукуємо житло. В даний час, десь на 3 дні ми трішечки призупиняємо прийом переселенців, зараз обновляємо базу, ми можемо прийняти ще 15 сімей, але це наш резерв і ми його поки що не чіпаємо. Через 3 дні ми знов будемо приймати як і раніше, але скільки всього ми готові прийняти переселенців – поки що не готові сказати.
А як люди зголошуються надати своє житло та пустити до себе переселенців?
Наша діяльність почалась із соцмереж, де ми завжди висвітлюємо інформацію про те, що робимо, що нам потрібно. Ми кинули клич допомоги до тих, хто згоден прийняти або якось допомогти з житлом для переселенців, та надали наші координати – і люди почали нам дзвонити та пропонувати своє житло, хтось погоджувався підселити до себе, а у когось був вільним цілий будинок і він погоджувався віддати його для сім’ї переселенців. Але не тільки соцмережі нам допомогли, долучилася ще і преса, через ЗМІ ми теж давали клич.
Анастасія Багаліка, програма «Говорить Донбас» на «Громадському радіо»
