Про це йшлось в інтерв’ю з головою івано-франківського благодійного фонду «Свій за свого» – Лідією Анушкевичус. Посиленою благодійністю в регіоні почали займатися з початком бойових дій на сході країни. А саме: збір коштів, закупівля бронежилетів, касок та необхідних медикаментів, які волонтери постійно переправляють в зону бойових дій. Першочерговими потребами військових, й надалі, залишаються теплі речі та медичні препарати, яких постійно бракує.
Також волонтери закупили сто комплектів якісної термобілизни та зібрали тринадцять рюкзаків першої невідкладної допомоги при бойових пораненнях, і відправили в пункт призначення. Один такий рюкзак обійшовся в 330 умовних одиниць. Пані Лідія також додає, що є багато охочих приєднатися до їхньої волонтерської діяльності, як з боку простих людей, так і з боку влади. Так за підтримки останньої в місті відбувається безліч благодійних акцій, зібрані кошти з яких, переслідують власне одну мету, а саме достойне обмундирування українських військових. А це на сьогодні те єдине, що згуртовує людей в бажанні допомогти. Голова фонду й надалі пообіцяла проводити благодійні заходи на підтримку бійців в зоні АТО.
Наталка Станіславська: Пані Лідія, яку благодійну організацію ви представляєте?
Пані Лідія: Я представляю ініціативну групу «Свій за свого»
Наталка Станіславська: Скажіть, благодійництвом ви почали займатись із початком бойових дій на сході чи це сталось раніше?
Пані Лідія: Я завжди займалась благодійною роботою, це був благодійний фонд «Оберіг» . А організація та ініціативна група «Свій за свого» ще не є оформлена, це така ініціатива підприємців міста Івано-Франківськ, група людей-волонтерів, які з початком бойових дій на сході об’єдналися. Але я й раніше займалася благодійністю і в мене є досвід роботи саме в сфері благодійництва. Ми багато допомагали школам-інтернатам, тобто всім хто цього потребує. Також мали місце різні проекти екологічні, але зараз ця ініціативна група «Свій за свого» — це чиста допомога військовослужбовцям.
Наталка Станіславська: Пані Лідія, чим саме допомагаєте бійцям?
Пані Лідія: В Івано-Франківській області волонтерські групи, які реально працюють поділились по певних напрямках. Саме наша волонтерська група спрямована на закупівлю амуніцій для військовослужбовців. Це амуніція та військова медицина.
Наталка Станіславська: Скажіть, а багато є волонтерських напрямів, ви сказали, що їх є достатньо?
Пані Лідія: Наприклад, я не займаюся бронежилетами і касками, тому що розпилюватись на все це нереально, а от військова амуніція – це починаючи від одягу і закінчуючи тактичними окулярами, тактичними печатками, ліхтариками,ножами, берцями. Ще от рюкзак солдата. Ось саме цим ми займаємось. Також коли звертаються люди індивідуально я допомагаю. Наша ініціативна група допомагає коли звертаються з проханням в зібранні цього рюкзака солдата. Дещо в нас є, певна своя база. Те що ми можемо купити наперед ми роздаємо, а чого не вистачає — ми їдемо в магазин купуємо, збираємо і відправляємо.
Наталія Станіславська: Скажіть, що є зараз найнеобхіднішим для військових?
Пані Лідія: Вданий момент потреб дуже багато,але однозначно саме необхідне про що всі просять – це теплі речі: тепла білизна, термобілизна. Працівники обленерго купили сто комплектів,сімдесят віддали нам і ми цих сімдесят комплектів дорогої, якісної термобілизни, віддаємо по потребах, розділяючи на чотири групи. Хлопці телефонують із-зони АТО і ми збираємо там на сорок чоловік, на п’ятнадцять чоловік, на двадцять чоловік і відправляємо такі посилки. Термобілизна дуже необхідна і саме основне на що не звертають увагу – це тактична медицина. Ми тактичною медициною займаємося з самого першого дня відколи об’єднались і потужно працюємо в цьому напрямку. З допомогою наших художників ми проводили аукціони і на гроші з другого і третього аукціонів ми купили п’ятнадцять тактичних рюкзаків. Ціна одного рюкзака триста тридцять доларів. В цих рюкзаках немає медикаментів, в них все для першої невідкладної допомоги при бойових пораненнях. Це бинти і т. д. Це дуже хороші рюкзаки, вони повинні бути хоча б по одному у взводі.
Наталка Станіславська: Як бачимо, дійсно йде активна благодійна діяльність і звичайно потрібні руки. Скажіть, чи багато бажаючих волонтерів долучитись до вашої діяльності?
Пані Лідія: Багато. Я можу похвалитись, що коли ми проводимо якусь акцію, то якщо раніше була проблема в руках, то зараз тільки оголошую, дзвоню по людях з якими маю контакти – ці люди приїжджають і з них чоловік сорок на яких можна покластись. Ці люди допомагають зібрати посилки, постояти на акції. Останнім часом ми трошки переробили свою роботу: якщо раніше ми ходили і просили допомогу у заможних людей, то зараз ми переключились на благодійні акції.
Наталка Станіславська: Тобто не тільки прості перехожі можуть стати волонтерами а й підприємці?
Пані Лідія: Однозначно. Але ми проводимо благодійні акції з допомогою людей небайдужих. Наприклад, підприємець Король Михайло постачає нам, кондитерські вироби, в особливості пряники. Ми вже продали три тисячі пряників і виручили шістдесят п’ять тисяч гривень. Ми постійно щось продаємо і до нас долучаються люди: одні плетуть браслети і продають на вулиці, інші власні книги продають. Такі патріотичні розпродажі дають готові живі гроші і ми ці гроші можемо вкладати в те щоб закупляти потрібні речі, тому що збором якихось речей ми принципово займатись не хочемо.
Наталка Станіславська: Пані Лідія, з людьми ми вже розібралися, а місцеві органи власне допомагають чи навпаки перешкоджають діяльності?
Пані Лідія: Ніхто не перешкоджає і не вмішується в діяльність благодійних організацій. Найкраще ми попрацювали з місцевими органами,коли збирали четвертий батальйон Нацгвардії. Це була гарно скоординована робота. Обласна рада надала купила бронежилети і каски, міська рада купила зв’язок і берці. Наша волонтерська група оплатила амуніцію. І ще багато благодійних організацій допомогли з одягом.
Наталка Станіславська: Таке враження, що держава помінялась функціями з волонтерами. Чому держава цим не займається?
Пані Лідія: Це дуже тяжке питання. В даний момент часу я фізично не можу зайнятись цим. Я вважаю, що політики повинні цим займатись. Волонтерські організації існують у всьому світі. На волонтерських організаціях тримається Америка. Дуже добре, що в нас волонтерський рух розвинувся і це говорить про те, що у нас розвивається громадянське суспільство. Я можу це тільки схвалювати це і я щаслива,що являюсь ланкою цього руху.
Наталка Станіславська: Пані Лідія, які заходи ще плануються?
Пані Лідія: Ми постійно проводимо благодійні акції. Ось буквально минулої неділі відбувся турнір по баскетболу і ми зібрали кошти на потреби армії і сьогодні я вже отримаю суму близько шести тисяч. Дуже гарна акція пройшла в кінотеатрі «Люм’єр». Нам вдалось зібрати більше десяти тисяч.
Наталка Станіславська: Що ви побажаєте солдатам на кінець нашої розмови?
Пані Лідія: Найдужче побажаю солдатам перемоги!
Иллюстрация: www.eqc.by
