Для музеїв на Донбасі закуплять квадрокоптери

Ольга Гончар, координатор художнього напрямку «Українського кризового медіацентру», а також координатор проекту «Музей відкритий на ремонт: Слов’янськ і Лисичанськ», розповідає про старт 4-місячного проекту по оновленню Слов’янського і Лисичанського краєзнавчого музеїв.

Проект осучаснення музеїв започатковано з ініціативи «Українського кризового медіацентру».

Сергій Стуканов: Чому саме Слов’янськ і Лисичанськ стали частиною такої програми?

Ольга Гончар: Останні півтора року в сфері культури ми працюємо у Донецькій та Луганській областях, і саме ці музеї були локаціями та організаційними партнерами наших проектів. Тому ми вирішили зробити саме з ними цей музейний проект.

У Слов’янську дуже цікавий музей, в ньому розміщується надзвичайна керамічна спадщина. Крім того, саме місто зараз постійно виринає в інформаційному та громадському житті. А Лисичанськ ми обрали тому, що в Донецькій області не так багато музеїв, і наш вибір впав саме на цей.

Сергій Стуканов: Чим може допомогти «Український кризовий медіацентр», ви є великими фахівцями з музейної справи чи залучаєте до справи спеціальних фахівців?

Ольга Гончар: «Український кризовий медіацентр» — це величезний проект, у якому є багато напрямків. Я, наприклад, представляю мистецький напрямок. Останні півтора року ми працюємо в сфері культури, і вже є фахівцями. Оскільки ми працюємо на території Донецької і Луганської області, то, окрім музеїв, більше там у сфері культури особливо немає з ким співпрацювати.

Сергій Стуканов: Проект триватиме 4 місяці. Що ви плануєте цим музеям дати?

Ольга Гончар: По-перше, це велика освітня програма, ми привеземо туди як музейників з інших областей, так і міжнародних експертів. До кожного з музеїв будуть представлені PR-консультанти, координатори, які розроблять комунікаційну стратегію.

Окремим напрямком іде сучасне мистецтво. Будуть працювати куратори, які сформують виставки на базі існуючих фондів. Слов’янському музею тут пощастило трошки більше він отримає сучасну техніку для їхньої музейної лабораторії: від металошукачів, квадрокоптерів та мікроскопів до інших речей, які мають бути у кожному музеї.

До розмови телефоном приєднується Лілія Зандер, директор Слов’янського краєзнавчого музею.  

Ірина Ромалійська: Зачем вам квадрокоптеры?

Лілія Зандер: Территория исследований нашего музея охватывает не только наш город, но и Славянский район, а это большая территория, покрыта лесами и полями. Этот прибор поможет нам в природоведческой работе. А что касается города, то и в городе мы бы хотели отснять микрорайоны с высоты птичьего полета. Также мы хотим заснять территории разрушенных предприятий. Мы хотим всесторонне запечатлеть наш город.   

Сергій Стуканов: Чего вы ожидаете от этого проекта? Что вы хотите получить по истечению этих 4-х месяцев?

Лілія Зандер: Мы хотим, чтобы наш музей задышал по-новому. Эти ребята из медиацентра, такие молодые, инициативные, они вдыхают новую жизнь в повседневную деятельность нашего музея. У них свежий взгляд, они подсказывают, какие темы нужно развивать, для того чтобы людям было интересно.

И само название «Музей відкрито на ремонт» говорит о том, что мы открываем двери нашего музея не для ремонтно-строительных работ, а для всех желающих принять участие в создании новых экспозиций и проведении необычных мероприятий. И на базе новой коллекции мы хотим дать новую жизнь музею и заинтересовать гостей города.

Ірина Ромалійська: Вы говорили, что ребята подтолкнули вам к новым проектам. Расскажите, может вы уже что-то реализовали?

Лілія Зандер: Вообще все началось с того, что эта группа ребят попала к нам в музей, они увидели у нас скульптуры скульптора-керамика Максимченко, члена Союзов художников, и сейчас помогают создать новую выставку керамики.

Ірина Ромалійська: В связи с современными событиями, вы собираете какие-то новые экспонаты для  будущей экспозиции о новой войне?

Лілія Зандер: У нас уже есть экспозиция АТО. Туда входят предметы вооружения, формы нашего украинского бойца и сепаратиста, снаряжение, обезвреженные или разорвавшиеся боеприпасы. Мы начали собирать экспонаты, еще когда город был оккупирован. Мы собрали все листовки, которые скидали с самолетов, всю прессу, которую выпускали боевики.

Сергій Стуканов: Эта экспозиция пользуется популярностью у посетителей?

Лілія Зандер: Да, особенно, когда мы ее только открыли. Но, к сожалению, у нас мало места, и мы показываем ее в витринах, хотя, я считаю, войну нельзя показывать в витринах, ее нужно показывать более масштабно.

Сергій Стуканов: Пані Олю, ви привнесете якісь нові форми експонування у музеї?

Ольга Гончар: Власне, ми для цього туди і їдемо, щоб допомогти нашим колегам-музейникам. Слов’янськ ще цікавий тим, що музей там знаходиться біля вілли «Марія», і наша глобальна мета, щоб ця вілла стала ще одною частиною музею.

Сергій Стуканов: А що це за вілла?

Ольга Гончар: Це суперечлива вілла, саме з неї почались всі події останніх років.

А от, наприклад, у Лисичанського музею велика територія. Ми ще не бачили жодного музею, у якого була б така велика площа. Там ми будемо працювати в їхньому підвалі, тому що виявилось, що весь музей заповнений експозицією, а всі питають, що в підвалі. Ми зробимо там виставку сучасного мистецтва і, таким чином, заповнимо весь простір музею.

Хочу наголосити, що у всіх краєзнавчих музеях не тільки сходу, а й України, є експозиція присвячена АТО. При чому у музеях, розташованих на сході, музейники дійсно працювали в полях і самостійно шукали експонати. Але в мене питання, чому ці речі знаходяться у музеях, а не у відповідних службах, які мають спеціалізуватися на таких речах. На мою думку, музифікація потрібна, але має бути встановлена якась справедливість і якесь розслідування, для того щоб була єдина позиція, як трактувати цю історію, тому що на даний момент на жодних рівнях не визначено, що зараз відбувається у нашій країні.