У студії «Громадського радіо» — програмний офіцер Всесвітньої продовольчої програми ООН Герд Бута та аналітик Всесвітньої продовольчої програми ООН Любомир Коковський.
Вікторія Єрмолаєва: Як ви збирали інформацію? З ким ви спілкувалися, щоб створити цей звіт?
Герд Бута: Всесвітня продовольча програма, прийшовши сюди, відразу почала встановлювати свої моніторингові системи. Ми розпочали з вторинної інформації — державної статистики та інформації від міністерств. Далі ми почали працювати в полі. Ми проводимо свої кількісні та якісні інтерв’ю. Кожні півроку ми здійснюємо власний аналіз того, що відбувається з продовольчою безпекою в регіоні. Крім того, ми проводимо дуже багато якісних інтерв’ю з безпосередніми учасниками продовольчого рику. Це власники невеликих магазинів, працівники продовольчих сіток, виробники, тощо. Найбільше нас цікавить збір первинної інформації на непідконтрольних територіях, де у нас немає доступу до вторинних джерел. Там найважче дістати інформацію. Дуже велику частину цієї інформації ми отримує дистанційно, за допомогою різноманітних засобів зв’язку.
Безпосередньо в цьому звіті ми використовували кілька джерел, зокрема це інформація з Державної служби статистики, а також інформація від наших десяти фокус-груп.
Вікторія Єрмолаєва: З якими основними соціальними проблемами зіштовхуються громадяни, які проживають в зоні конфлікту?
Герд Бута: Україна в 2014 році задекларувала цілі сталого розвитку. В межах цього прийняття було проведено багато зустрічей в регіонах України. Ми побачили, що перш за все люди хочуть миру і розвитку. Основними проблемами людей, що мешкають в зоні конфлікту, є фінансові проблеми. Передусім люди вбачають проблему в тому, що у них менше можливостей знайти роботу. Крім того, ціни постійно зростають, а зарплати зростають не такими швидкими темпами.
За офіційними даними, українське домогосподарство в середньому витрачає близько 52% свого бюджету на їжу. Тоді як в Німеччині люди витрачають на їжу в середньому лише 10%. Це означає, що більшу частину свого бюджету українці витрачають саме на продукти харчування. Тому в людей менше можливостей витрачати ці гроші на освіту, охорону здоров’я та інші соціальні потреби. Тобто в цій піраміді потреб люди задовольняють лише базові потреби.
Головною проблемою в регіоні люди вважають складнощі з працевлаштуванням. Висока конкуренція змушує багатьох людей йти на нижчі зарплати, ніж вони отримували раніше. Рівень безробіття на підконтрольних територіях Донецької та Луганської області складає 15% і 17%. Це найвищі показники по регіонам України. До конфлікту на цій території проблеми з безробіттям були на значно нижчому рівні, а ситуація була значно кращою, ніж в середньому по державі.
Вікторія Єрмолаєва: Йдеться про підконтрольні українській владі території?
Любомир Коковський: Так. Останні цифри стосувалися саме підконтрольних територій. На непідконтрольних територіях такої статистики немає. Але з різноманітних якісних досліджень стає зрозуміло, що там ситуація не краще, ніж на підконтрольних територіях, а в багатьох випадках навіть гірше.
Вікторія Єрмолаєва: У своїй доповіді ви вказали, що вартість продовольчого кошика на непідконтрольній території на 25% вища, ніж загалом по всій Україні. Як ви вирахували цю цифру? Як складається вартість продовольчого кошика?
Герд Бута: Продовольчий кошик складається з 23 продуктів харчування. Це основні продукти, які представляють всі групи продовольства — починаючи від хліба, макаронів, гречки, закінчуючи м’ясом, овочами, молочними продуктами. На основі цін на ці продукти ми здійснюємо розрахунок вартості продовольчого кошика.
Любомир Коковський: Вартість продовольчого кошика на непідконтрольній території на 25% вища, ніж загалом по всій Україні. Але так було не завжди. Влітку 2015 року вартість продовольчого кошика на непідконтрольних територіях була вищою на 75%, ніж вартість продовольчого кошика на підконтрольних територіях. В той час активна фаза конфлікту ніби завершилась, але постачання з території України тоді були призупинені. Зараз на непідконтрольних територіях постачання стабілізувалося, і ця різниця становить близько 25%.
Вікторія Єрмолаєва: Де цей кошик дорожчий — на непідконтрольній території Луганщини чи Донеччини?
Герд Бута: Навіть на підконтрольних територіях продовольчий кошик в Донецькій області дорожчий, ніж у Луганський області. Так само і на непідконтрольних територіях. Різниця вартості продовольчого кошика на непідконтрольних територіях Донеччини і Луганщини є досить суттєвою і складає 10-15%.