Структуры новые, а подходы старые: журналистские расследования о взятках в полиции

Подробности в эфире Громадського радио рассказали сами авторы расследований — Вероника Лавриненко и Дарья Давыдова.

 

Михаил Кукин: Вероника, вы сами пытались дать взятку в полиции, чтобы доказать, что, к сожалению, взятки там по-прежнему берут?

Вероника Лавриненко: Дійсно, можна сказати і так. За інформацією, яка надходила від наших глядачів, знайомих ми шукали ті місця, де дійсно можуть брати хабарі. Звичайно, ми не давали, але при цьому спонукали, скажемо так, поліцейських до того, щоб вони озвучили суму і те, що готові взяти хабар, що в принципі і було.

Михаил Кукин: Проблема в тому, що, напевно, як зараз часто говорять, в поліції, на жаль, змінилася лише «вітрина»?

Вероника Лавриненко: Не зовсім так. З цим твердженням я не зовсім можу погодитись, тому що дійсно є дуже багато поліцейських, які працюють чесно — по-новому, як-то кажуть. При цьому, на жаль, є ті кадри, навіть структури, які не змінилися. Є структури, які працювали раніше в ДАІ, вони зараз змінили свої назви, але далі продовжують працювати.

Михаил Кукин: Саме з такою структурою ви проводили цей експеримент?

Вероника Лавриненко: Насправді, ми не обирали, з ким проводити експеримент. Ми перевіряли абсолютно всіх, намагалися це зробити. Але так, саме людина з такої структури повелася на такий експеримент і озвучила, що вона готова взяти хабар.

Михаил Кукин: Як це було?

Вероника Лавриненко: Ми пробували зробити це кілька разів. Мабуть, весь експеримент тривав близько місяця, тому що найперше до нас надійшла інформація, що на посту Коблево, який був скандально відомим, і надалі беруть хабарі. Ми вирішили це перевірити.

Ми зафіксували, що зупиняють всіх підряд, що цих людей садять до поліцейської машини. Те, що змогли зафіксувати, ми показали. Враховуючи те, що не було озвучено саме комусь із тих активістів, хто їхав від нас, фрази про те, що треба дати хабар, ми це не показали в ефірі.

Але ми продовжили розслідування вже по Київській області. Їздили по всіх постах, які тут є. Вийшло так, що на одному з постів людина запропонувала відкупитися нашому героєві, це був наш співробітник, від якого пахло алкоголем.

Михаил Кукин: Але він був тверезим насправді?

Вероника Лавриненко: Звичайно, що так.

Михаил Кукин: І фрагмент, який ми послухаємо, саме про цю історію?

Вероника Лавриненко: Так. Там зафіксована розмова поліцейського з нашим героєм. 

Сам поліцейський пропонував під’їхати до банкомату, навіть показав дорогу, куди їхати, щоб взяти гроші, бо водій сказав, що з собою нема

Михаил Кукин: Що було далі?

Вероника Лавриненко: Як тільки було озвучено, як сказав поліцейський, що йде від половини, мається на увазі — від половини штрафу (штраф десять тисяч гривень, відповідно — від п’яти тисяч гривень), вирішили, що в принципі можна розкривати карти. Знімальна група (я і оператор) були в машині, одразу вийшли по дзвінку нашого колеги, сказали, що ми — журналісти і почали запитувати у пана Василя, який погодився на хабар, чому так сталося і він вирішив взяти хабар. На що він, звичайно, почав говорити, що все насправді було не так і він просто пропонував водієві пройти Драгер-тест.

Михаил Кукин:  Тоді давайте послухаємо ще одну історію. Це вже не експеримент, а справжнє дослідження.

Вы занимались взятками в НАБУ. Я так понимаю, это было по наводке конкретного человека, который пожаловался в программу журналистам, что от него требуют взятку?

Дарья Давыдова: Не совсем так. В целом программа была о борьбе с коррупцией в Украине. У нас сейчас очень громко об этом говорят, каждый день кого-то задерживают, это крупные чиновники, бизнесмены, депутаты, крупные суммы денег. И мы хотели разобраться, чем же, собственно, занимается новосозданный орган НАБУ и каким образом работает над тем, чтобы привлечь к ответственности этих людей.

Первым делом мы поинтересовались, какая у нас ситуация с коррупционерами: кто наказан, кто находится в тюрьмах. И там была очень смешная цифра. За длительный период времени во всех тюрьмах Украины сидит порядка 80 человек за коррупционные дела, при этом мы на каждом углу слышим, что у нас коррупция, борьба, взятки и так далее.

Среди этих людей, которые наказаны за коррупцию, достаточно мелкие чиновники регионального масштаба. Есть люди, которые сидят за тысячу-полторы тысячи гривен. Их приговоры — пять лет. При этом по телевизору мы видим, как громко задерживают народных депутатов, господина Насирова и потом отпускают «під заставу».

В контексте этой истории нам довелось стать свидетелями того, как сотрудник нынешней полиции требует взятку у гражданина Украины. Он к нам обратился сам. Получилась такая ситуация, что он занимался пригоном машин в Украину, одна из машин была задействована в каком-то правонарушении, преступлении, в машине нашли отпечатки пальцев нашего героя Владимира, который обратился к нам в программу за помощью. По этим отпечаткам следователи должны были провести отработку. Они пришли к нему в квартиру без каких-либо документов, обыск проводился без присутствия его или кого-то из свидетелей. В результате, когда они ушли, он обнаружил, что у него пропал тепловизор, личные вещи и на следующий день раздался телефонный звонок: «Мы у тебя нашли боеприпасы — то, что держать у себя не можешь». Он говорит: «Но у меня этого не было», — «Но мы у тебя это нашли».

Михаил Кукин: Это история не только о взятке, но и о краже?

Дарья Давыдова: Да. И о манипуляции. Это был просто шантаж. Тем не менее, был ряд встреч. Ему назначили первую встречу, на которой были озвучены определенные сумы.

Михаил Кукин: Если я правильно понимаю, записать предложение дать взятку не удалось, это с его слов?

Дарья Давыдова: Да. Мы были свидетелями этих встреч. На определенном расстоянии наблюдали за тем, как наш герой Владимир и человек, который требовал у него это взятку, встречались возле райотдела полиции. 

Михаил Кукин: Почему не повесили ему скрытый микрофон?

Дарья Давыдова: Наш герой говорил, что на встречах, которые предшествовали этой, его обыскивали, проверяли, нет ли каких-то способов прослушки. Этот человек был очень осторожен. Он давно работает  в этой сфере, знает, как задерживают коррупционеров, и знал, как нужно действовать, чтобы избежать чего-либо в свой адрес. Здесь было два варианта: либо его поймают за руку во время передачи денег, либо ничего невозможно доказать.

Михаил Кукин: Я так понимаю, что еще одна огромная беда нашего времени, что «собака лает — караван идет». Мы обо всем этом рассказываем — и?

Вероника Лавриненко: З програмою про поліцію, так як ми були учасниками самої події, то написали заяву, пояснення, це все передали. До виходу програми моніторили, наскільки ефективно, куди далі передали цю справу. До сьогоднішнього дня нас не запросили на суд, хоча ситуація була ще вкінці серпня. При цьому, що стосується самого Василя, який хотів взяти хабара, він звільнений з батальйону супроводження, де він працював. Але де він саме далі працює, чи працює в поліції, сказати не можна. Спочатку його просто перевили на не дуже поважну посаду, як мені пояснили його співробітники, він був на відкритті воріт. Після цього мені повідомили з батальйону супроводження, що він звільнений. При цьому з 20 вересня сам батальйон супроводження мав би бути розформований і мав би залишитися лише на супроводженні перших осіб держави. Насправді, вони і зараз стоять на виїздах із міста і далі працюють.

Дарья Давыдова: В нашем случае ситуация выглядит более грустно. Следователь так и остался при должности, насколько мне известно. И самое, наверное, неприятное, что он проходит по этому делу по статье мошенничества, а не коррупции. Все было очень четко, не зафиксирован никем — ни нами, ни СБУ-шниками, насколько я знаю, сам момент требования денег.

Слушайте полную версию разговора в прикрепленном звуковом файле.