Анастасия Багалика: Чем уникально это судебное решение?
Вадим Севериненко: Суд міста Херсона та Голосіївський суд міста Києва, особливо перший, вперше в історії України встановив причинно-наслідковий зв’язок змушеного переселення фізичної особи з АР Крим до материкової України внаслідок військової агресії РФ. Також воно унікальне тим, що в ньому зафіксовані ті факти, що раніше оприлюднювалися лише у ЗМІ. Воно важливо тим, що це перший етап до відшкодування їй збитки.
Татьяна Курманова: На сегодняшний день есть два судебних решения, в которых четко установлен факт военной агрессии?
Вадим Севериненко: Так. Одне стосується зони АТО, а інше АР Крим.
Анастасия Багалика: Одно из решений вынесено по заявлению журналистки, вынужденной переселенки из Крыма Анны Андриевской. Как вы решили подать заявление?
Анна Андриевская: Я была вынуждена уехать из Крыма в целях собственной безопасности. Оккупационные власти лишили меня возможности жить на моей земле и заниматься моим делом.
Татьяна Курманова: Напомним, что на Анну ФСБ завело дело по статье посягательство на территорию целостность РФ.
Анна Андриевская: Когда эта ситуация появилась в СМИ, мне начали звонить правозащитники и предлагать свою помощь. Уже поданы десятки жалоб от жителей Крыма в ЕСПЧ. Российские власти сказали, что они могут не выполнять решения ЕСПЧ, если они противоречат их конституции, поэтому мой путь сейчас эффективнее. В данном случае украинский суд устанавливает, что я переехала из Крыма не по собственному желанию, что я потеряла жизнь, которая у меня была. Суд устанавливает размер ущерба нанесенного мне. Это решение можно будет выполнить за счет ареста имущества России, которое находится за ее пределами.
Татьяна Курманова: Имущество РФ находится и на территории Украины. Значит ли это, что наше государство сможет его арестовывать?
Вадим Севериненко: Фактично, якби РФ вступила в судовий процес, вона б втратила імунітет від судового переслідування. Стягнути кошти складно, але можливо.
Татьяна Курманова: Подают ли аналогичные иски другие переселенцы? Если будет много исков — это создаст определенный резонанс.
Анна Андриевская: Правозащитники фиксируют, что пострадавшие в основном подают иски в ЕСПЧ. Наша система даст больше возможностей для реализации судебного решения.
Вадим Севериненко: Неможливо сказати скільки було позовів. Ми створюємо мережу громадських приймалень, де допомагаємо з подачею подібних позовів.
Анастасия Багалика: Вы можете подробнее рассказать о процессе?
Вадим Севериненко: Перший етап — це встановлення причинно-наслідкового зв’язку між переселення та окупацією. Судді боялися винести рішення зі словами «військова агресія РФ». Другий етап — це позовна заява про стягнення збитків. Третій етап — це звернення до міжнародних судів. Це будуть не поодинокі звернення, а сукупність 10-15 тисяч позовів.
Анастасия Багалика: В вынесенных судовых решениях указана сумма убытков?
Анна Андриевская: Нет, она будет рассчитываться позже.
Татьяна Курманова: Эти решения потянут последующие решения?
Вадим Севериненко: Ми показуємо свою діяльність, але нікого не заставляємо. Ми готові надавати юридичну допомогу.
Анастасия Багалика: Агресія не задокументована. Ці речі очевидні, але підтвердження знайти неможливо. Ніхто не їздив до Криму і не оцінював шкоду.
Вадим Севериненко: Факти, які встановлені рішенням суду, не потребують додаткового доведення. Буде проблемою визначити суму збитків, тому треба визначити чітку систему розрахунку.
Анна Андриевская: Будет еще очень сложно оценить моральный ущерб. Рассмотрение этого вопроса должны инициировать общественные организации, потому что государству дела до нас нет.
Анастасия Багалика: Як будуть відрізнятися механізми оцінки збитків, для тих, хто виїхав з Криму і тих, хто виїхав з зони АТО?
Вадим Севериненко: Ми вважаємо, що підходи мають бути ідентичні.