Український деколоніальний глосарій: як і для чого його створили
Автори Українського деколоніального глосарія пріоритетним завданням для себе визначили системну боротьбу на культурному фронті з імперськими та російськими наративами.
Про це в етері Громадського радіо повідомили кураторки глосарія Іва Найденко, голова ГО «Ksi Prostir», художниця та Анастасія Омелянюк — PhD кандидатка у Вільному Університеті Амстердам.
Вони розповіли про Український деколоніальний глосарій, який являє собою збірку 20 визначень-статей (де- та постколоніальних теорій), побудованих на прикладах українського контексту.
«Ми говорили та цікавилися темами деколонізації, постколоніальними теоріями та студіями ще задовго до війни. Я та ще одна кураторка на момент початку повномасштабного вторгнення перебували у Нідерландах, і там прийшло розуміння, що для західних авдиторій доколоніальні та постколоніальні студії — гарний інструмент пояснити, що взагалі відбувалося протягом років і десятиліть в Україні та пострадянському просторі. Це дозволяє пояснити колоніальну ієрархію стосунків Росії та її імперських суб’єктів», — пояснила Анастасія Омелянюк.
За її словами, автори глосарія зрозуміли, що повинні системно боротися на культурному фронті з імперськими та російськими наративами.
Читайте також: «Бий! Бий барабан печалі!»: хто такий Ґео Шкурупій
Іва Найденко зауважила, що деякі статті Українського деколоніального глосарія написані групою авторів. Усього у його створенні взяли участь понад 20 авторів, у тому числі запрошених «ззовні, не з українського контексту».
«Ми намагалися визначити нашу авдиторію та зрозуміли, що у пріоритеті поки що є діячі культури, дослідники, митці, науковці як усередині української культури, так і поза нею. Ми хочемо вибудувати цей діалог як усередині країни, бо багато є непроговорених речей і багато різних поглядів, так і з іноземними дослідниками, тому що зараз взаємодія з іноземними партнерами дуже важлива для нашої країни загалом», — сказала Найденко.
Кураторки зазначили, що глосарій — це інструмент для діалогу, структурування дискусії та пошуку спільної робочої мови для роботи з нашим минулим та сьогоденням.
Читайте також: Як росіяни віками крадуть чужу історію
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
