facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому і як варто залучати жінок до розмінування

Україна планує залучити більше жінок до розмінування. Про це в етері Громадського радіо розповідає Андрій Саварець, координатор Української Асоціації операторів гуманітарного розмінування.

Чому і як варто залучати жінок до розмінування
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Понад 25% української землі забруднено мінами та іншими вибухонебезпечними матеріалами. Найскладніша ситуація залишається у регіонах, що перебувають під окупацією. Тому розглядається залучення більше жінок до розмінування.

Андрій Саварець: Професія сапера не є гендерно визначеною. Однак у ній все-таки більше чоловіків. Зараз справа у тому, що якщо ми вивчимо сапера, його скоріш за все дуже швидко мобілізують до армії. На це треба зважати. Саме залучення жінок до розмінування — це вихід.

Сапер — це така професія, яка є корисною як під час гуманітарного розмінування, так і військового. Воно відрізняється. Але людину, яка є спеціалістом, дуже охоче рекрутують до війська під задачі, які стоять на фронті.

Розмінування є трьох видів:

  • військове;
  • оперативне. Випадки, коли ДСНС виїжджають на нейтралізацію загрози внаслідок обстрілів;
  • гуманітарне. Це розмінування безпечних ділянок, де були бойові дії або окупація. Це більш спокійний формат.

Ринок гуманітарного розмінування в Україні тільки формується. Він перспективний. У держави, на жаль, на це немає грошей. Тому буде акцент на залучення міжнародної донорської допомоги.


Читайте також: Як використовують штучний інтелект для розмінування?


Гуманітарне розмінування

Андрій Саварець: Україна у плані гуманітарного розмінування у лідерах. Проводити розмінування під час бойових дій — це напевно вперше у світі. Економіка нам диктує, що треба повертати землі до економічного життя. Тому немає іншого виходу, як робити ці речі одночасно.

Гуманітарним розмінуванням займаються оператори протимінної діяльності. Це можуть бути державні органи та комерційні оператори. На сьогодні в Україні зареєстровано та сертифіковано 38 операторів протимінної діяльності. Серед них є іноземні компанії, які вже давно на цьому ринку.

На сьогодні обсяг мінного забруднення України — потенційно 174 тисячі квадратних кілометрів.


Слухайте також: Один день війни в Україні зараз — це один місяць активного розмінування потім — аналітикиня Олена Вусик


Що потрібно, щоб до розмінування долучалося більше жінок?

Андрій Саварець: По-перше, популяризація цієї професії. Треба пояснювати, що професія сапера не передбачає підрив на міні. При якісному навчанні та дотриманні всіх правил безпеки це доволі безпечна робота, яка добре оплачується та має перспективи розвитку.

По-друге, навчання. На сьогодні маємо професійний стандарт для навчання на сапера. Передбачено близько 400 годин навчання. Це може займати до 3,5 місяців. Навчання відбувається у навчальних закладах при державних органах. Також маємо один комерційний навчальний заклад.

Наразі маємо декілька ініціатив, які за донорські кошти навчають цивільних під потреби гуманітарного розмінування. Це поки що невеликі, локальні осередки. Цей процес уже почався. Це добре. Бо для розмінування України потрібно 10 тисяч саперів. Так сказав уряд. Однак ця цифра може зрости. Інтенсивні бойові дії продовжуються. Рівень забруднення вибуховими предметами постійно зростає. Потрібно більше навчальних програм, інфраструктура для навчання та залучення донорських коштів.

Сапер — дуже не проста професія. Тут треба мати особливий склад характеру, певний рівень психології. Це обережна, монотонна справа з підвищеним рівнем небезпеки. Тому людина має бути психологічно стабільна та мати безпечну поведінку. Вік значення не має.


Читайте також: Один день війни в Україні зараз — це один місяць активного розмінування потім — аналітикиня Олена Вусик


Нагадаємо, станом на квітень 2024 року лише 21% забруднених вибухонебезпечними предметами територій України є у розмінуванні. Розмінування 80 відсотків територій триватиме щонайменше десять років. 

Нині в Україні 174 тисячі квадратних кілометрів території забруднені вибухонебезпечними предметами.

Відомо, що 80% українських територій планують розмінувати за 10 років. Це відбуватиметься вже після завершення активних бойових дій.

Раніше Громадське радіо повідомляло, що уряд затвердив порядок компенсації витрат фермерам, які розміновують свої землі.

Торік на початку грудня Міністр національної оборони Литовської Республіки Арвідас Анушаускас презентував оновлену концепцію «Коаліції з розмінування». Йдеться про розмінування деокупованих територій та лінії зіткнення з ворогом. Як повідомило Громадське радіо, до протимінної коаліції, очолюваної Литвою, наразі мають намір приєднатися 22 країни.

Відомо, що уряд Норвегії додатково виділяє 200 мільйонів норвезьких крон (близько $18,5 мільйона) на розмінування в Україні.

11 квітня 2023 року тодішній міністр оборони Олексій Резніков заявив, що для повного розмінування територій України знадобиться до 30 років і ще близько п’яти тисяч фахівців. Раніше начальник відділу організаційної роботи з гуманітарного розмінування ДСНС України Сергій Рева заявив, що в Україні необхідно розмінувати близько 470 тисяч гектарів сільськогосподарських земель на території дев’яти областей. 

Унаслідок бойових дій, Україна є найбільш замінованою країною у світі, повідомило раніше видання The Washington Post. За даними медіа, вибухонебезпечні предмети забруднили територію країни розміром приблизно з Флориду чи Уругвай. На розмінування знадобляться десятки років та мільярди доларів.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Житло для ВПО: народний депутат про «єВідновлення» та інші механізми

Житло для ВПО: народний депутат про «єВідновлення» та інші механізми

Усиновлення під час війни: досвід лікаря-анестезіолога Івана Черненка

Усиновлення під час війни: досвід лікаря-анестезіолога Івана Черненка

«Нам потрібно отримати доступ до ув'язнених та дати людям ясність» — CEO Amnesty International Ukraine

«Нам потрібно отримати доступ до ув'язнених та дати людям ясність» — CEO Amnesty International Ukraine