Львів найбільш активно приймає переселенців. По-перше, самі люди їдуть подалі від східної України, по-друге, тут цією проблемою займаються всі: і громадські активісти, і облдержадміністрація, Управління соцзахисту.
Спершу була створена база даних людей, які можуть прийняти переселенців до себе додому. Зараз більше людей поселяють в гуртожитках підприємств чи учбових закладів, так як вже почалися канікули.
Я думаю, що ближчим часом ситуація на Сході не вирішиться. Тому треба бути всім готовим: і переселенцям, і мешканцям,які до себе їх приймають, і, головне, має бути готовою держава. Треба зрозуміти, що це може бути надовго, і треба приймати дуже серйозні рішення.
Жителі західних і східних регіонів різняться ментальністю. Мені неприємно це говорити, але мої земляки рідко вживають такі слова як «Доброго дня», «Будь ласка» і так далі. Львів’яни це сприймають як хамство.
З іншого боку, люди бояться. Бо всі 20 років на Донбасі не було української влади. Вся влада, яка там працювала, і не тільки влада, а на жаль, і освітні заклади: школи, дитсадки, вищі навчальні заклади навчали ненавидіти Україну, привчали до того, що на Заході живуть бандери, які на сніданок їдять немовлят і так далі. Люди їдуть сюди, вони розуміють, що Україна єдина, але якісь побоювання є.
Ми намагаємося з тим працювати, пояснювати, що нічого страшного немає. Коли люди вже самі приїжджають і бачать, яке є ставлення до них, то їхня думка абсолютно змінюється. Також люди, коли ходять вулицями Львова, на власні очі бачать, яке тут охайне і чисте місто, наскільки тут багато зелених насаджень. Переселенці з часом намагаються себе поводити відповідно до цього міста.
Україна і чула Донбас, і не чула. Донбас завжди залишався немов окремою федеральною одиницею. Влада Донбасу домовлялася з головною владою в Києві про невтручання в справи один одного.
Влада в наших регіонах не змінювалася ні за Кравчука, ні за Кучми, ні за Ющенка і, тим більше, ні за Януковича. Там завжди була одна команда, яка домовлялася з Києвом, що ми собі раду дамо, а ви там собі як хочете», - розповіла «Громадському радіо» Галина Олійникова - уповноважена ЛОДА з питань тимчасово переселених з території Донецької, Луганської областей та Криму.
Автор подкасту Іванна Добросинець
Розшифрувала Анастасія Шибіко
Чому більшість переселенців з проблемних регіонів України їдуть саме до Львова, яка різниця у ментальності місцевих жителів і жителів східних регіонів та Криму, і чому Донбас був і не був Україною? Про це «Громадському радіо» розповіла Галина Олійникова – уповноважена Львівської ОДА з питань тимчасово переселених з території Донецької, Луганської областей та Криму. «Я не тікала з Донбасу, а приїхала на Львівщину пересидіти час перед референдумом. Я їхала з думкою, що буду тут 10-12 днів, не більше. Коли ж стало зрозуміло, що просто немає куди повертатися, бо терористи замають наші міста, захоплюють адмінбудівлі, будують блокпости і барикади. Нам друзі повідомили, що нас вже розшукували, приходили додому, на роботу, активістів наших захоплювали в полон. Ми розуміли, що якщо повернемося, то будемо сидіти в тих підвалах поруч.
Львів найбільш активно приймає переселенців. По-перше, самі люди їдуть подалі від східної України, по-друге, тут цією проблемою займаються всі: і громадські активісти, і облдержадміністрація, Управління соцзахисту.
Спершу була створена база даних людей, які можуть прийняти переселенців до себе додому. Зараз більше людей поселяють в гуртожитках підприємств чи учбових закладів, так як вже почалися канікули.
Я думаю, що ближчим часом ситуація на Сході не вирішиться. Тому треба бути всім готовим: і переселенцям, і мешканцям,які до себе їх приймають, і, головне, має бути готовою держава. Треба зрозуміти, що це може бути надовго, і треба приймати дуже серйозні рішення.
Жителі західних і східних регіонів різняться ментальністю. Мені неприємно це говорити, але мої земляки рідко вживають такі слова як «Доброго дня», «Будь ласка» і так далі. Львів’яни це сприймають як хамство.
З іншого боку, люди бояться. Бо всі 20 років на Донбасі не було української влади. Вся влада, яка там працювала, і не тільки влада, а на жаль, і освітні заклади: школи, дитсадки, вищі навчальні заклади навчали ненавидіти Україну, привчали до того, що на Заході живуть бандери, які на сніданок їдять немовлят і так далі. Люди їдуть сюди, вони розуміють, що Україна єдина, але якісь побоювання є.
Ми намагаємося з тим працювати, пояснювати, що нічого страшного немає. Коли люди вже самі приїжджають і бачать, яке є ставлення до них, то їхня думка абсолютно змінюється. Також люди, коли ходять вулицями Львова, на власні очі бачать, яке тут охайне і чисте місто, наскільки тут багато зелених насаджень. Переселенці з часом намагаються себе поводити відповідно до цього міста.
Україна і чула Донбас, і не чула. Донбас завжди залишався немов окремою федеральною одиницею. Влада Донбасу домовлялася з головною владою в Києві про невтручання в справи один одного.
Влада в наших регіонах не змінювалася ні за Кравчука, ні за Кучми, ні за Ющенка і, тим більше, ні за Януковича. Там завжди була одна команда, яка домовлялася з Києвом, що ми собі раду дамо, а ви там собі як хочете», – розповіла «Громадському радіо» Галина Олійникова – уповноважена ЛОДА з питань тимчасово переселених з території Донецької, Луганської областей та Криму.
Автор подкасту Іванна Добросинець
Розшифрувала Анастасія Шибіко
