Історію своєї боротьби з бюрократичною машиною Громадському радіо розповів боєць АТО Євген. З січня Генштаб і Приватбанк, де наш співрозмовник має зарплатну картку, вважають його загиблим. Вже більше трьох місяців Євген намагається довести чиновникам у Генштабі, що він живий. Хто і чому помилково вніс його у список загиблих військовий не знає, але пов’язує це з пораненням, яке він отримав на початку осені минулого року під Донецьком.
1-го вересня 2014 року я був поранений під час обструлі блокпосту біля селища Мар’їнка під Донецьком. Це був мінометний обстріл і осколком від міни мене поранило в грудну клітину. Нас евакуювали до стаціонару, ми там лікувалися. Але десь якісь документи були переплутані і 5-м вересня 2014 року чомусь мене зарахували до загиблих. І з того часу у Міністерстві оборони чомусь я проходив як загиблий.
Ще три місяці я про це нічого не знав, повернувся зі стаціонару до зони АТО. І ось тільки у січні, коли намагався зняти гроші зі своєї банківської зарплатної картки, побачив, що вона заблокована. Я звернувся до Приватбанку. Спочатку мені там казали, що потрібно пройти повторну ідентифікацію особи. Я її проходив неодноразово але картка чомусь не розблоковувалася. Тоді я написав письмове звернення і мені також письмово відповіли, що картка заблокована тому що з Міністерства оборони України надійшов офіційний список загиблих військовослужбовців серед яких я значуся. Тому картка не може бути розблокована бо це офіційна інформація.
Євген каже, що військова частна не подавала його як загиблого. Для того, щоб з’ясувати, хто припустився помилки військовий був змушений приїхати в столицю і звернутися у Міністерство оборони.
У військовій частині не подавали мене як загиблого. Це сталося десь на іншій ланці. Військова частина подала мне як пораненого, так як і треба було. Ніяких претензій до військової частини немає. Там не здогадувалися, що я, начебто, загиблий до того моменту, як я сам про це не дізнався через Приватбанк.
Я ще хотів уточнити, що у військову частину я спочатку не повідомляв, думав, що це якась нісенітниця. Потім, коли у мене з’явилася можливість, я поїхав до Міністерства оборони. Я нічого не добився, тільки у прес-центрі Міноборони зміг отримати на руки копію реєєстра військовослужбовців, де справді я надрукований як “загинув 5-го вересня”.
Втім туди його навіть не пропустили – розповідає Євген.
В Міністерстві оборони мене на той час не прийняли. Мене не пустили до міністерства. Зі мною вийшов поспілкуватися якийсь військовослужбовець за межі міністерства, на КПП. Порадив мені звернутися до командування моєї частини, щоб вони офіційно надіслали листа або на голову Генштабу або навіть на президента про те, що я є живий.
Тобто те, що я сам звертався і намагався довести, що я живий ніякого результату не дало.
Потім, коли я повернувся, у частині склали листа до Генштабу на голоне управління персоналу. Але звідти довго не було ніякої відповіді. І от тільки зараз після розголосу з Генштабу почали телефонувати і з’ясовувати, чому ж це так сталося.
Розголосом Євген називає пост з його фото й історією на фейсбук сторінці народного депутата Бориса Філатова. Після цієї публікації Генштаб дійсно активізував пошуки винних але шукати вирішив не серед власних чиновників, а у тій таки військовій частині, де служить Євген.
Вони намагаються перекласти провину за це на частину. Але в частині цього не робили. В частині я завжди проходив як поранений і це дізналися тільки від мене, коли я повернувся з Києва, так нічого і не вирішивши.
Окрім того в Генштабі не можуть сказати на основі яких документів зарахували бійця до списку загиблих.
На підставі яких документів, свідоцтва або довідки Міністерство зарахувало мене до загиблих я не знаю. Ні мені, ні моїй військовій частині відповіді на це запитання ніхто досі не дав.
Таких документів не має також і в госпіталі, в якому у вересні 2014 року Євген лікувався після поранення.
Він тільки видав епікриз про лікування, коли я виписувався. Він не міг мене повідомити як загиблого, тому що як він міг людину, яка у них лікується і виписана у задовільному стані подати як загиблого?
До того моменту, коли я звернувся у березні особисто у Міноборони, там були свято впевнені в тому, що я таки є справді загиблим, поки я не почав доводити, що я живий. Я про це випадково дізнався, я довго не знав.
Поки ми готували цю історію до публікації у Генштабі встигли виправити помилку. Ось такі хороші новини розповів нам Євген щойно сьогдні зранку.
У штабі відреагували дуже швидко. Тому що наша бюрократична система, виявляється, може дуже швидко реагувати, коли багато людей дізнається про її помилки. Відразу ж почали телефонувати мені, телефонувати в частину і з’ясовувати, як таке могло статися, хоча вони про це вже давно мали знати і від мене, і від моєї частини зі службових телеграм. Як тільки зрозуміли, що я таки справді живий, то пообіцяли виправити ці списки. Пройшло кілька днів і я дізнався, що ці списки начабто справді виправлені. Хоча для підтвердження цього я маю отримати офіційного листа з Генштабу. Коли він прийде я не знаю. Досі тільки існо повідомляють і на сайті Генштабу, що списки виправлені і я викреслений з числа загиблих.
Картки мої вже діють нормально, проблем з Приватбанком зараз не маю.
Анастасія Багаліка для Громадського радіо
фото з фейсбук сторінки народного депутата Бориса Філатова