Мешканці маленького промислового міста Часів-Яр не на жарт стурбовані: у самому центрі віднедавна розпочалося активне видобування глини. Наразі проводяться розкривні роботи. Вже знято верхній родючий шар землі. Дозволу на розробку кар’єра «Міський» місцева влада не давала, – твердить міський голова Ольга Опанасенко.
Усе відбувається з порушенням чинного законодавства:
«Проекту даного кар’єра немає у генеральному плані міста. Часово-Ярському вогнетривкому комбінату було запропоновано розробити детальний план, щоб встановити, чи можна там розробляти кар’єр. Було ухвалене рішення сесії Часово-Ярської міської ради, яке залишилося невиконаним з боку підприємства. Тим часом комбінат розпочав роботи. Громадські слухання також не було проведено. Сьогодні даний кар’єр не проходить у нас по містобудівних документах», – каже Опанасенко.
Та проблема не лише з документами. Леонід Красотін 57 років пропрацював на комбінаті головним геологом. Леонід Андрійович як фахівець знає, що під містом проходить ціла мережа пов’язаних між собою водоймищ, які не можна чіпати. Інакше наслідки будуть непоправними.
«Це місце називається Часово-Ярсько-Краматорська крейдяна мульна, – пояснює досвідчений геолог, – а її відгомони – палеогенові відкладення, тобто глина. Щойно ми зруйнуємо її краї, пісок та глина почнуть вимиватися, може статися обвал».
Наслідки цих робіт вже проявляються, – твердять люди. Копати тут почали з квітня. Місцеві, чиї домівки безпосередньо понад кар’єром, кажуть: но ночах не сплять. КРАЗи, БЄЛАЗи і сафіти заважають відпочивати.
«Гуде так, що спати неможливо, – говорить Раїса Іванівна. – Вікно теж не відчинити, їде страшна пилюка, до 12 ночі їздять великі машини. Як нам тут жити?»
Її сусідка – пані Наталя – приєднується і порівнює теперішню ситуацію з життям на полігоні: Наталя:
«Вночі важко заснути. Коли працює бульдозер і рівняє землю, гул стоїть страшенний. Коли завершиться цей безлад?»
Переселитися в інше місце підприємство людям не пропонувало, а тим, хто дуже голосно кричав і мітингував раніше, просто надали роботу на комбінаті, де середня зарплата, за підсумками травня 2015 року, склала близько 3 тисяч гривень. Копати тут справді є що: під самісіньким центром Часово-Яру є цінні сорти глини, яке комбінат відправляє на експорт до Іспанії, Італії, Туреччини та Туніса.
За словами генерального директора ПАО «Часово-Ярський вогнетривкий комбінат» Ігоря Герцовського усі документи підприємство має. Герцовський:
«Якщо б не було документів, ми б нічого не робили. Все є. По ночах не працюємо, лише вдень…»
Тим часом не мовчати, а стукати в усі двері вирішили городяни і нещодавно звернулися з проблемою до губернатора Донеччини Павла Жебрівського. Громадський активіст Олександр Бурухін зібрав підписи місцевих мешканців з вимогою припинити розробку родовища і передав їх очільнику області.
Бурухін: «Я сам відвіз губернатору цей лист. Люди живуть у прифронтовій зоні. Мало того, що чують вибухи, ще й від КРАЗів не сплять…»
Пройшло три тижні – бульдозери продовжують їздити. Хоча маленька надія на те, що людей бодай хтось почує і припинить все це, у місцевих поки залишається.
Наталя Поколенко з Донеччини для Громадського радіо