Громадське радіо
Рівно рік тому Верховна Рада схвалила закон, який передбачає вільний доступ до архівів спецслужб комуністичного режиму. «Держава гарантує право кожного на доступ до архівної інформації репресивних органів», йдеться у прийнятому законі. Згідно з цим законом, розсекречуються документи усіх органів колишнього СРСР в Україні з 1917-го по 1991-й рік.
«Документи масових репресій людей не можуть бути засекреченими, доступ має бути відкритим і безкоштовним. За рік закону люди почали частіше звертатися за інформацією про своїх родичів, близьких. Якщо брати до уваги перший квартал 2016 року, то порівняно з 2014 роком зацікавлення зросло втричі», —розповів Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут.
За словами, начальника управління інституційного розвитку політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Ігора Кулика, здебільшого українці звертаються до архівів тільки тоді, коли йдеться про майнові проблеми.
«У польський інститут національної пам’яті звернулися 400 тисяч громадян. У нашому випадку кількість звернень сягає до сотні, у деяких випадках до декількох тисяч. В опитуванні, яке ми провели, 88% респондентів відповіли, що не зверталися і не збираються звертатися до архівів. Більшість зізналася, що користувалися архівами тільки тоді, коли треба було підтвердити майнові права, свою пенсію, що вони десь там працювали», — зазначив Ігор Кулик.
Усі документи зараз оцифровують і оприлюднюють на сайті Електронного архіву українського визвольного руху. Це одна з вимог закону, зазначає Володимир Бірчак, заступник директора Галузевого державного архіву СБУ.
Практика переведення документів репресивних органів у цифровий формат належить прибалтійським країнам. У 2000-х роках на сайті http://www.kgbdocuments.eu почали оприлюднювати нормативно-правові акти державної безпеки СРСР.
«Це був шок для Росії, тому що на той час ці документи у них були під грифом «секретно» і «совершенно секретно», і на сьогоднішній час продовжують становити державну таємницю. І зараз цей сайт заборонений у РФ», — підкреслив пан Бірчак.
За словами юриста «Центру демократії та верховенства права» Ігора Розкладая, громадяни повинні мати таке ж право до архівів, як до публічної інформації. І вирішити це питання можна лише відповідними законами.
«Доступ до архівів має відбуватися на принципі доступу до офіційних документів. По суті, в нашому архівному законодавстві мають змінюватися принципи того, як громадянин може реалізувати свої конституційні права», — коментує Ігор Розкладай. — Величезний скарб і величезне джерело інформації для наших науковців. Самим архівам треба заявляти про себе, особливо у нинішній час, коли ми говоримо про децентралізацію», — додав він.
Юрист нагадав, що 26 квітня — тридцята річниця трагедії на Чорнобильській АЕС. На його думку, документи з архіву СБУ допоможуть довести, що це був один із злочинів комуністичного режиму, який призвів до гибелі тисяч людей.
Раніше «Громадське радіо» повідомляло, Україна проводить ревізію архівів КДБ, щоб викласти їх у відкритий доступ.
Ірина Сампан для «Громадського радіо».