Марія Зав'ялова/Громадське радіо
Її розробником чверть сторіччя тому став американський філософ Метью Ліпман, а південно-корейський професор Джінван Парк узяв метод за основу та спростив, бо він був дуже складним для сприйняття для вчителів та дітей. Саме він разом з міністром освіти Лілією Гриневич та президентом Малої академії наук України Станіславом Довгим презентували «Філософію для дітей» громадськості.
Нині методика вже успішно реалізовується у 80 країнах світу. Суть підходу Парка полягає у тому, щоб навчити дітей не бездумно зубрити, а міркувати та знаходити власні алгоритми навчання, виробити в собі «мислення найвищого порядку».
«Філософія для дітей» базується на прагматизмі та креативному мисленні: підхід має на меті навчити дітей самих визначити проблему чи питання, а потім знаходити потрібні їм знання та формувати власні судження.
«Новий підхід пропонує наступне: щоб розв’язати якесь питання чи проблему, студенти мають знайти свої власні алгоритми й свій власний підхід, висувати власні гіпотези. Ми навчаємо їх навичок аргументації, це ми й називаємо навички критичного мислення», — сказав Джінван Парк.
Міністр освіти та науки Лілія Гриневич вважає, що сучасна освіта має навчити дітей думати, критично аналізувати та висловлювати свою обґрунтовану позицію. Саме такий підхід підготує дітей до дорослого життя, каже міністр.
«В українській школі ми відчуваємо сьогодні кризу, коли знання, сума знань весь час зростає. Їх пошук досить легко здійснювати за допомогою інформаційних технологій, і вчитель перестав бути єдиним джерелом знань. Роль вчителя змінюється, вчитель має навчити дитину думати і виробляти свою позицію. Ми зараз, і це дуже цікаво, повертаємось до основ Сократівського діалогу», — розповіла міністр.
Лілія Гриневич також повідомила, що систему наразі впроваджує «Мала академія наук України», і вже у серпні МОН оприлюднить концепцію нової української школи. Після цього до участі в обговоренні концепції на серпневих освітніх конференціях будуть запрошені освітяни, батьки, роботодавці та громадськість.
«Потім ми приступимо для формування нових стандартів середньої освіти. За допомогою польських експертів ми вже розпочали роботу над рамкою цих нових стандартів, й наступного навчального року буде йти розробка стандартів. Далі ми маємо рік на пілотування стандартів початкової школи, і ми прогнозуємо, що з 2018-19 навчального року, діти підуть у перший клас нової української 12-річної школи», — повідомила Гриневич.
За її словами, ті учні, що вже навчаються, зможуть відчути переваги нового підходу до глобальної зміни системи:
«Ми вже ведемо перегляд програм початкової школи, аби розвантажити її від зайвої теоретичної інформації, які не відповідає віковим особливостям дітей».
Зразки таких підходів: навчальних матеріалів та методик викладання, — будуть представлені на відкритій онлайн-платформі, аби ознайомити з ними українських учителів та надати їм можливість вже їх впроваджувати.
Лілія Гриневич також зазначила, що в Україні що все менше випускників обирають своєю спеціалізацією математику чи природничі науки.
«В нас бувають ситуації, коли навіть місця державного замовлення не повністю заповнені, і це свідчить про великі проблеми з викладанням математики та природничих предметів у наших українських школах. 7 липня відбудеться велика нарада у Дніпрі за участі технічних навчальних закладів, де ми маємо обговорити, яким чином підвищити якість математичної й природничої освіти, та зрозуміти, як правильно добирати студентів у такі ВНЗ», — повідомила міністр.
На її думку, відсутність підготовлених вчителів не має заважати впровадженню нової системи, бо в системі середньої освіти панує криза:
«Ми перестали розвивати допитливість дитини. Сьогодні ця перевантажена школа вбиває допитливість дитини вже на рівні початкової школи, вони навіть не доходять до 7-8 класу, бо раніше тоді втрачали інтерес. Ми повинні вибрати ядро знань, необхідних для наших дітей, з яким ми будемо оперувати під час навчання в школі, щоб формувати ці основні вміння й компетенції сучасної людини, які будуть потрібні для життя. Так, нам для цього треба буде перевчити близько 500 тисяч вчителів».
Лілія Гриневич вважає, що це складне завдання, але реформу будуть впроваджувати поступово, за участі активних вчителів, що вже готові стати провідниками нової системи та разом будувати нову українську школу.
Марія Зав’ялова спеціально для «Громадського радіо»